< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Допоміжні транспортні договори.

Види і кількість допоміжних операцій визначаються стадією транспортного процесу, на якій вони виконуються. На початковій стадії перевезенню передує здійснення ряду підготовчих операцій: тарування, маркірування і короткострокове збереження вантажу до передачі перевізнику, доставка його на станцію, у порт, здача вантажу перевізнику з оформленням усіх перевізних і супровідних документів, внесення провізних платежів, навантаження вантажу та ін.

На завершальній стадії після прибуття вантажу на станцію (порт) призначення виникає необхідність вчинення інших операцій: оформлення перевізних документів, одержання вантажу від перевізника, розвантаження, доставка на склад одержувача. Крім названих операцій, виконуються і такі, як переміщення до борта судна, перевантаження через борт, укладання в трюмі, закріплення люків, складські операції і т.д.[1]

До системи транспортних зобов'язань входять так звані допоміжні зобов'язання. Вони, як і основні, є завершеними за правовими ознаками правовідносинами, але самостійного значення в системі транспортних зобов'язань не мають, оскільки безпосередньо не є діяльністю по переміщенню вантажів, а спрямовані на її забезпечення. Дані зобов'язання повинні сприяти виконанню основних зобов'язань і характеризуються тісним зв'язком з останніми, по відношенню до яких виконують службову роль, мають допоміжне значення.

Свого часу О.С. Йоффе[2] зазначав, що певна подібність договору перевезення вантажів та договору буксирування є неспростовним фактом. І саме тому норми, які розраховані на регулювання відносин з перевезення вантажів застосовуються до договорів буксирування. Але, як зазначав він, подібність не є тотожністю. Саме тому до одного з договорів (буксирування) застосовують за аналогією норми, сконструйовані для іншого договору (договору перевезення).

До допоміжних договорів можна віднести договори на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, про централізоване завезення і вивіз вантажів, транспортної експедиції і інші.

Традиційно договір буксирування відноситься до допоміжних договорів. Пояснюється це тим, що поза межами договору перевезення вантажу він, як правило, не має сенсу. Ознаками, що характеризують допоміжний характер окремих зобов'язань, є: по-перше, усяка допоміжна дія, покликана забезпечити нормальне здійснення основного; по-друге, існує тісний зв'язок взаємозалежності основних і допоміжних дій (операцій); по-третє, виконання тих і інших охоплюється єдністю-кінцевою метою (у даному разі – доставкою вантажу)[3].

За договором морського буксирування власник одного судна зобов'язується за винагороду відбуксирувати інше судно чи плавучий об'єкт на певну відстань або буксирувати його протягом певного часу, чи для виконання маневру(ст. 222 Кодексу торговельного мореплавства України).

За договором портового буксирування буксировласник за винагороду здійснює ввід у порт або вивід з порту суден та інших плавучих об'єктів, виконання маневрів судна, що буксирується, швартовних та інших операцій в акваторії морського порту (ст. 229 Кодексу торговельного мореплавства України).

За договором міжпортового буксирування власник одного судна (буксира) зобов'язується за винагороду буксирувати інше судно або інший плавучий об'єкт з одного порту (пункту) до іншого порту (пункту) (ст. 232 Кодексу торговельного мореплавства України).

Договір міжпортового буксирування укладається у письмовій формі. Договір повинен містити умови про порти (пункти) відправлення і призначення, про час буксирування, про права і обов'язки сторін, про відповідальність за порушення договору, про ті особливості об'єктів, що буксируються і можуть впливати на безпеку буксирування, про інші обставини, які сторони вважають за необхідне обумовити окремо.

Буксирування між портами України може здійснюватися виключно суднами під прапором України.

У разі неготовності об'єкта до буксирування в обумовлені договором строки після прибуття буксира в пункт відправлення власник буксируючого судна має право розірвати договір з покладенням на власника об'єкта, що підлягає буксируванню, всіх понесених буксировласником витрат, пов'язаних з переходом буксира в пункт відправлення і зворотним переходом його в порт базування або інший пункт, розташований не далі ніж порт базування, а також неотримання прибутків (втраченої вигоди).

У разі прибуття буксира в пункт відправлення в неморехідному стані, не підготовленим до обумовленого договором буксирування, власник об'єкта, що підлягає буксируванню, має право розірвати договір з покладенням на буксировласника всіх понесених ним витрат, а також неотримання доходів (втраченої вигоди). (Ст. 237, 238 Кодексу торговельного мореплавства України).

На залізничному транспорті використовуються різноманітні договори, більшість яких спрямована на обслуговування перевезень вантажів. Найбільш поширеними серед них є два взаємопов'язаних договори: договір на експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір на подання та прибирання вагонів, використання яких зумовлено специфікою залізничного транспорту.

Так, до складу залізничного транспорту входять залізничний транспорт загального користування та залізничні під'їзні колії, правовий режим яких і правова регламентація відносин між залізницею та власниками під'їзних колій (зазвичай перебувають на балансі підприємств, що їх експлуатують) передбачена Законом України "Про залізничний транспорт" (ст. 21), Статутом залізниць України (розділ 4) та Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій. Під'їзні колії відповідно до Закону України "Про залізничний транспорт" – це залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

До залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам – суб'єктам підприємницької діяльності (далі – підприємство). Залізничні під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.[4]

І. В. Булгакова на підставі аналізу згаданих нормативно- правових актів виділяє низку ознак залізничних під'їзних колій (їх з'єднаність із загальною мережею залізниць безперервною рейсовою колією[5], їх належність різним підприємствам, організаціям, установам, незалежно від форми власності, та індивідуальним підприємцям; цільова призначеність транспортне обслуговування одного або кількох суб'єктів у взаємодії із залізничним транспортом загального користування) та пропонує таке визначення цього договору: відповідно до договору експлуатації залізничної колії залізниця зобов'язується подавати під навантаження і вивантаження вагони до межі під'їзної колії у встановленому сторонами порядку, а володілець залізничної колії зобов'язується приймати ці вагони та здавати їх залізниці з виконанням встановлених законодавством облікових операцій, здійснювати подальший рух вагонів власними або орендованими локомотивами, забезпечувати додержання визначеного сторонами терміну перебування вагонів на під'їзній колії та сплачувати залізниці обумовлену договором плату[6].

Сторонами цього договору є, з одного боку, залізниця або уповноважена начальником залізниці організація (ст. 77 Статуту залізниць України), а з другого – законний володілець залізничної під'їзної колії (її власник, орендар, користувач, їх контрагенти), який має власні або орендовані локомотиви.

На кожну під'їзну колію після закінчення її будівництва і здачі в експлуатацію підприємством складається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії, яка затверджується залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць. Інструкція містить необхідні дані для організації руху на під'їзній колії: довжину і профіль шляхів, вагову норму і умовну довжину подач, допустимі швидкості руху, типи локомотивів, порядок виконання маневрової і вантажної роботи, наявність і розташування перетинів та технічних облаштувань. До затвердження Інструкції подача вагонів на під'їзну колію забороняється.

У Технічному паспорті та в додатках до нього вказується характеристика рейок, стрілочних переводів, шпал, баласту, земляного полотна, штучних споруд, вагових приладів, пристроїв і механізмів, призначених для навантаження, вивантаження, очищення, промивання і підготовки для навантаження залізничних вагонів, маневрових пристроїв, лебідок, локомотивного і вагонного господарства, промислових станцій, гірок, полуторок, витяжних колій, засобів СЦБ і зв'язку, які використовуються в маневровій роботі, інших пристроїв і механізмів, призначених для роботи з вагонами і локомотивами залізниць. У Технічний паспорт включені масштабний план під'їзної колії, поздовжній і поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд.

Виготовлення технічної документації виконується із застосуванням електронного обладнання висококваліфікованими спеціалістами, які мають багаторічний досвід роботи в залізничної та топографо-геодезичної галузях. Забезпечення перевезень залізничним транспортом з використанням залізничних під'їзних колій зазвичай передбачає укладення між вищезгаданими сторонами (залізницею та законним володільцем під'їзних колій) іншого різновиду транспортного договору обслуговуючого характеру – договору про подачу та прибирання вагонів. Відповідно до цього договору залізниця зобов'язується подавати під навантаження та вивантаження вагони безпосередньо на під'їзну колію і розставляти їх на місцях навантаження і вивантаження у встановленому сторонами порядку, а володілець – приймати ці вагони та здавати їх залізниці з виконанням встановлених законодавством облікових операцій, забезпечувати додержання визначеного сторонами терміну перебування вагонів на під'їзній колії та сплачувати залізниці обумовлену договором плату.

У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами зазначених видів договорів встановлюється відповідальність: залізниці перед власниками/володільцями під'їзних колій, вантажовідправниками та вантажоодержувачами за: а) порушення узгоджених обсягів подачі вагонів; б) за подачу неочищених вагонів; власника колії, законного володільця, орендаря, користувача, їх контрагентів, вантажовідправників і вантажоодержувачів перед заявницею за: а) пошкодження вагонів і контейнерів на під'їзних коліях; б) за повернення залізниці неочищених вагонів[7].

Визначення вузлової угоди вперше надає В.А. Егиазаров, який зазначає, що вузлова угода – це цивільно-правовий договір, відповідно до якого перевалочні пункти (залізничні станції, порти, пристані) зобов'язуються за платню переміщувати вантажі з одного виду транспорту на інший на підставі обов'язкових технологічних правил з метою продовження процесу доставки вантажу.[8]

Особливістю вузлових угод є те, що вони укладаються тільки між транспортними організаціями. Довгострокові ж договори про організацію перевезень вантажів регулюють відносини транспортних організацій з вантажовідправниками і вантажоодержувачами, що відправляють і одержують вантажі у прямому змішаному сполученні. Основною метою організаційного договору є визначення порядку, умов виконання дій, необхідних для здійснення перевезень вантажів, що випливають з особливостей перевезення на даному виді транспорту і що передують прийому вантажу до перевезення. Іншою відмінною рисою вузлової угоди є те, що якщо організаційні договори регулюють відносини, пов'язані з передачею вантажів вантажовідправниками перевізникові, то вузлова угода регулює тільки відносини, що пов'язані з перевалкою вантажів з одного виду транспорту на інший.[9]

Транспортні кодекси, статути, а також Правила перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні не містять будь-яких правил про порядок укладання вузлових угод. Проте за відсутності в транспортному законодавстві спеціальних правил, що визначали би порядок укладання вузлових угод, повинні застосовуватися норми про неможливість відмови від укладення договору, що містяться в ЦК України (п. 4 ст. 633), оскільки вузлова угода є публічним договором. Тому якщо один із контрагентів (порт, залізнична станція і т.д.) ухиляється від укладання вузлової угоди, інша зацікавлена сторона має право звернутися до господарського суду з вимогою про примушування укласти вказаний договір.

Порядок виконання вузлових угод докладно і детально врегульовано транспортними кодексами, статутами, а також Правилами перевезень вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні. З урахуванням існуючого диференційованого регулювання відносин, пов'язаних з виконанням зобов'язань, що виникають із вузлових угод, вказані зобов'язання можна умовно поділити на зобов'язання: за об'ємом перевалок вантажів; за передачею вантажів з одного виду транспорту на інший; за розрахунками за виконані роботи з перевалки вантажів. Об'єми перевалки вантажів визначаються у вузлових угодах у вигляді середньодобової або згущеної на дану конкретну добу норми перевалки відповідно до місячного плану перевалки, який складається на підставі погоджених між залізницею і портом місячних планів перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні. Згідно з Правилами перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні (п. 3.9)[10] подача порожніх вагонів під завантаження або навантажених вагонів під розвантаження здійснюється в межах середньодобової або згущеної на дану добу норми перевалки вантажів. Про майбутнє згущування подачі вагонів і подання вантажів повинно бути зроблено попередження не пізніше ніж за 24 години до моменту подачі вагонів або подання вантажів.

Облік виконання встановленої відповідно до вузлової угоди норми перевалки вантажів ведеться в облікових картках. Картка складається начальниками станції і порту (пристані) перевалки у двох екземплярах і підписується обома сторонами. Про відмову або ухилення від підпису облікової картки складається акт, копія якого вручається стороні, яка відмовилася від підпису картки. Якщо одна із сторін має заперечення проти записів у картці, то ця сторона може вносити в картку перед своїм підписом необхідні застереження (п. 3.10). При перевезенні вантажів у прямому змішаному сполученні у співперевізників виникає обов'язок щодо своєчасної передачі вантажів, що перевозяться ними. Виконання зобов'язань щодо передачі вантажів засвідчується у спеціальних документах – передавальних відомостях. Передавальна відомість є правовим документом, який відображує рух вантажу в процесі його перевалки: час подання до передачі кожної партії вантажу; послідовне нарахування зборів і платежів, що належать водному або залізничному транспорту; час фактичного прийому вантажу стороною, яка його приймає.

  • [1] Шишка Р.Б. Договір про буксирування: цивільно-правова характеристика / Р. Б. Шишка, Г. В. Самойленко // Вісник Запорізького національного університету. – №1.- 2009. – С. 125.
  • [2] Иоффе О.С. Обязательственное право / Олимпиад Соломонович Иоффе. – Μ.: Юрид. лит., 1975. – С. 635
  • [3] Шишка Р. Б., Самойленко Г. В. Договір про буксирування: цивільно-правова характеристика // Вісник Запорізького національного університету. – №1. – 2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: web.znu.edu.ua/herald/issues/2009/urist-l- 2009/125-130.pdf
  • [4] Правила обслуговування залізничних під'їзних колій: наказ Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: rada.gov.ua/. – Назва з екрана.
  • [5] Вінник О. М. Господарське право [Текст]: курс лекцій / О. М. Вінник. – К.: Атіка, 2005. – 623 с.
  • [6] Булгакова І. В. Транспортне право України: академ. курс.: підруч. / І.В. Булгакова, О. В. Клепікова – К.: Ін Юре. – 2005. – С. 237.
  • [7] Вінник Ο. М. Господарське право [Текст]: курс лекцій / Ο. М. Вінник. – К.: Атіка, 2005. – 623 с.
  • [8] Егиазаров В.А. Совершенствование законодательства о перевозке грузов в прямом смешанном сообщении. – Казань: Изд-во Казан, гос. Ун-та, 1984. – С. 124-125.
  • [9] Егиазаров В.А. Транспортное право: Учеб, пособие. – М., 1999. – С. 58-59.
  • [10] Правила перевезення вантажів у прямомму змішаному залізнично-водному сполученні (ст.ст.79-99 Статуту залізниць України ): наказ Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 28. – Ст. 1345.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >