Договір транспортного експедирування
Намагаючись відокремити договір транспортного експедирування від договору перевезення, Г. Ф. Шершеневич зазначав, що перевезення здійснюється власними засобами пересування, що належать залізниці на праві власності або за наймом, а якщо особа приймає на себе доставку в інше місце вантажу і не має при цьому засобів пересування, то вона буде не перевізником, а експедитором. Як приклад, він наводив товариства транспортних "клаж".[1] О.С. Іоффе визначав експедицію як договір, внаслідок якого одна сторона, експедитор, зобов'язується відправляти або отримувати вантажі для іншої сторони, клієнта, який у свою чергу зобов'язується передавати для відправлення і прийому вантажі, а також виплачувати експедитору обумовлену винагороду.[2]
Щодо договору транспортного експедирування в цивільному законодавстві України, то в Цивільному кодексі України йому присвячена глава 65 ЦК України "Транспортне експедирування". Відповідно до ст. 926 ЦК України, під договором транспортного експедирування слід розуміти такий договір, за яким одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, зв'язаних з перевезенням вантажу. Господарський кодекс України (ст. 316) та Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (ст. 9) передбачають ідентичне поняття договору транспортного експедирування.
Відповідно до ст. 929 ЦК України, експедитор за договором транспортного експедирування має можливість укладати договір перевезення вантажу від імені клієнта або від свого імені. Крім цього, ч. 2 ст. 930 ЦК України містить норму, згідно з якою клієнт повинен видати експедитору довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків. Документом, що підтверджує повноваження особи на реалізацію чужої правосуб'єктності, є довіреність. Необхідність спеціального інструментарію, яким є довіреність, пояснюється наявністю зовнішніх відносин (між представником та третіми особами). Довіреність необхідна для зовнішніх відносин, які притаманні представництву. Для вчинення дій від імені іншої особи представник потребує певних повноважень, і про них повинні знати треті особи. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", у разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Але предмет договору транспортного експедирування не можливо звести к укладанню правочинів. Згідно з визначенням наведеного у ст. 929 ЦК України транспортний експедитор здійснює, крім юридичних дій, ряд дій фактичного характеру, що здійснюються одночасно та/або окремо від дій юридичного характеру.
Зміст договору транспортного експедирування є досить складним. Він опосередковує різні за своєю сутністю правовідносини: внутрішні й зовнішні. Згідно із всім вищезазначеним можливо дійти висновку, що договір транспортного експедирування має представницький характер. Договір транспортного експедирування належить до групи транспортних зобов'язань, які спрямовані на здійснення і забезпечення транспортного процесу. Г. П. Савичев визначає транспортне зобов'язання як "зобов'язання, через яке одна особа – перевізник (експлуатант) зобов'язується зробити на користь іншої особи – вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажира, власника багажу або вантажобагажу певні юридичні або фактичні дії з надання транспортних послуг, пов'язаних з перевезенням, а інша особа – сплатити надані послуги в розмірі, встановленому законодавством або угодою сторін".[3]
Юридичні ознаки договору транспортного експедирування. Насамперед варто визначити, що договір транспортного експедирування належить до різновиду договорів про надання послуг. Договір транспортного експедирування, як і більшість договорів на надання послуг, є двостороннім. Це означає, що для укладення договору необхідне волевиявлення двох сторін. Взаємний (синалагматичний) характер договору транспортного експедирування виражається в тому, що клієнт у всіх випадках зобов'язаний виконати свій "об'єм" бовязкі, тобто виконання клієнтом зобов'язань по сплаті винагороди обумовлене виконанням експедитором своїх зобов'язань з надання транспортно-експедиторських послуг. Клієнт не повинен виконувати свої обов'язки по сплаті винагороди до виконання експедитором своїх обов'язків. Договір транспортного експедирування є о платним. Відповідно до принципу платності, транспортний експедитор має право на винагороду за надані послуги незалежно від наявності такої умови в договорі, тобто достатньо самого факту укладення правочину. Поряд із платою за послуги в договорі можуть передбачатися компенсаційні та додаткові виплати. Перші – це виплати, пов'язані з виконанням додаткових послуг, що не випливають з виконання основного зобов'язання, але пов'язані з ним, а додаткові – це за досягнення додаткового, передбаченого договором позитивного результату. Договір транспортного експедирування – це консенсуальний правочин. Предметом договору транспортного експедирування є надання послуг у сфері перевезення або організації перевезення вантажу, які трансформуються в укладення з третіми особами правочинів або залишаються як фактичні дії.
Сторонами договору транспортного експедирування є експедитор і клієнт.
Експедитором (транспортним експедитором) є суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування (ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"). Функції експедитора можуть виконувати транспортні організації, що одночасно виступають перевізниками, спеціалізовані підприємства (організації), інші суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи- підприємці).
Клієнт – це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору (ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"). Клієнтами за договором транспортного експедирування виступають переважно відправники і одержувачі вантажу, але ними можуть бути й інші особи, які зацікавленні в отриманні експедиторських послуг (перевізники, власники товару та ін.).
Окрім сторін договору транспортного експедирування, тобто експедитора і клієнта, у транспортно-експедиторській діяльності можуть брати участь й інші особи (перевізники, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового і морського транспорту, митні брокери та інші особи, які виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів). Таких осіб експедитор має право залучати до виконання своїх зобов'язань за договором транспортного експедирування, укладаючи з ними відповідні договори. При цьому у відносинах з іншими учасниками транспортно- експедиторської діяльності експедитор може виступати або від свого імені, або від імені клієнта. Як саме буде він діяти сторони повинні обумовити в договорі транспортного експедирування. В іншому ж випадку експедитор має укладати договори від свого імені, оскільки він не уповноважений клієнтом на вчинення правочинів від імені останнього.
У ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" виділяються істотні умови договору транспортного експедирування, якими є: відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї fa сторін має бути досягнуто згоди.
Предметом цього договору є транспортно-експедиторська послуга, тобто робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").
Експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування (наприклад, організація перевезення вантажів різними видами транспорту; фрахтування суден, залучення інших транспортних засобів і забезпечення їх подачі для своєчасного відправлення вантажів; здійснення робіт, пов'язаних із прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; організація охорони вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; здійснення оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю).
Експедиторські послуги законодавець поділяє на основні і додаткові (ч. 1 ст. 929 ЦК України). Основні послуги, що надаються експедитором, пов'язані з перевезенням (організація перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом; укладання від свого імені або від імені клієнта договору перевезення вантажу; забезпечення відправки і одержання вантажу тощо). Додаткові послуги спрямовані на забезпечення доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження; сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта; зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення; одержання необхідних для експорту та імпорту документів; заповнення митних документів і виконання інших митних правил тощо).
Строк договору транспортного експедирування визначається сторонами і, як правило, прив'язується до строку виконання сторонами обов'язків за цим договором. У тому ж разі, коли між сторонами складаються відносини, що передбачають систематичне надання експедиторських послуг протягом тривалого часу, вони можуть укласти довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені йому клієнтом за належне виконання договору транспортного експедирування. Вона визначається за взаємною домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом. У випадку, коли розмір плати не встановлений ні договором, ні законом, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату, яка визначається за правилами, передбаченими в ч. 4 ст. 632 ЦК України.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно- експедиторську діяльність" у плату експедитору не включаються його витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні цього договору.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, які залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 930 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").
У тому разі, коли експедитору надається право виступати від імені клієнта перед третіми особами при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності, клієнт відповідно до статей 244-250, ч. 2 ст. 930 ЦК України повинен видати експедитору довіреність.
Перевезення вантажів супроводжується товарно- транспортними документами (авіаційною вантажною накладною, міжнародною автомобільною накладною, коносаментом, вантажною відомістю тощо), складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. При цьому факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується або єдиним транспортним документом, або комплектом документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Права та обов'язки сторін за договором транспортного експедирування визначені в гл. 65 ЦК України, статтях 10-12
Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність". Експедитор зобов'язаний:
- • надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з ним у встановленому договором порядку;
- • повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної від нього інформації, а в разі її неповноти – також вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію.
Експедитор має право:
- • залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. За порушення договору у такому випадку перед клієнтом відповідає експедитор;
- • обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно- експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування;
- • відступати від вказівок клієнта в порядку, передбаченому договором транспортного експедирування та законом. Так, у разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов'язаний попередньо отримати згоду клієнта на відступлення від його вказівок. Однак, якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим;
- • на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта;
- • притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування;
- • не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування або відкласти їх виконання до отримання від клієнта всіх необхідних документів та інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування, а також вимагати відшкодування збитків, заподіяних йому у зв'язку з порушенням клієнтом обов'язку щодо надання необхідних документів та інформації. Слід пам'ятати, що відкладення експедитором виконання договору не означає його припинення.
Обов'язки клієнта:
- • сплатити належну плату експедитору у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта з метою виконання договору;
- • своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу. Перелік таких документів і зміст інформації, порядок і строки їх передачі сторони мають визначити в договорі.
Клієнт має право:
- • визначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту;
- • вимагати від експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу;
- • давати вказівки експедитору, які не суперечать договору транспортного експедирування та документам, наданим експедитору;
- • змінювати маршрут доставки вантажу і кінцевого вантажоодержувача, завчасно повідомивши про це експедитора, з відшкодуванням витрат на зміну маршруту відповідно до договору транспортного експедирування. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші права та обов'язки його сторін.
Відповідальність сторін договору транспортного експедирування базується на загальних принципах відповідальності за порушення цивільно-правових зобов'язань. Про це можна зробити висновок, проаналізувавши ст. 934 ЦК України, в якій вказується, що експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до гл. 51 ЦК України, а також застосувавши аналогію цієї норми до відповідальності клієнта перед експедитором.
Проте акти цивільного законодавства містять і деякі спеціальні норми щодо відповідальності сторін за договором транспортного експедирування. Так, експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, у випадку, коли інше не встановлено договором. Крім того, експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії (ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ч. 2 ст. 932 ЦК України).
Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання необхідних для виконання договору транспортного експедирування документів та інформації (ч. 4 ст. 933 ЦК України).
Особливості відповідальності експедиторів та клієнтів на окремих видах транспорту також встановлюються транспортними статутами та кодексами. Так, в п. 105 Статуту залізниць України, зокрема вказується, що експедиторські організації несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Припинення договору транспортного експедирування здійснюється на загальних підставах припинення зобов'язань. Проте особливістю даного договору є те, що законом допускається одностороння відмова від нього – клієнт і експедитор можуть у будь-який час і за будь-яких обставин відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк та відшкодувавши цій стороні збитки, завдані у зв'язку із розірванням договору (ст. 935 ЦК України).
