< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

Еволюція грошово-кредитної системи Казахстану

Виникнення і розвиток грошової системи Казахстану

Першими монетами, які перебували в обігу на території Казахстану, були китайські – ушу.

Згодом почали карбуватися "світові гроші" того часу – срібні дирхеми і вже в ІХ-ХІ ст. вони стали головним засобом обігу. Однак вони носили назву "чорні дирхеми", оскільки в срібло додавалася велика кількість міді, що згодом стало причиною падіння купівельної їх вартості. Крім дирхема, в торгівлі використовувалася і срібна таньга, яка виготовлялася в Бухарі (південь сучасного Узбекистану).

В XI ст. Середню Азію і Південь Казахстану охопила "срібна криза", яка тривала 250 років. Срібні копальні у верхів'ях річок Талас і Аханагаран виснажувалися, а все срібло, що видобувалося, направлялося до Європи, де розпочалося інтенсивне зростання міст. Срібна криза призвела до того, що в обігу з'явилися легальні фальшивки: монетні двори карбували мідні дирхеми, покриті зверху сріблом, проте видавали їх за чисто срібні.

У 1428 р. була проведена грошова реформа, яку ініціював знаменитий учений і державний діяч Улугбек: розпочався обмін старих мідних грошей на нові, а після завершення обміну всі монетні двори були закриті і протягом 60 років величезна імперія користувалася єдиними грошима [101, с. 372-373].

Після добровільного приєднання Казахстану до Російської імперії (1731-1798 pp.) в грошовому обігу країни з'явилися російські монети, грошові знаки кокандських і ташкентських ханів.

З XIX ст. всі торгові операції велися тільки російськими грошовими знаками і грошовий обіг у Казахстані став частиною грошового обігу Росії. У зв'язку з цим грошовою реформою 1895-1897 pp. у дореволюційному Казахстані було введено систему золотого монометалізму. В обігу перебували золота, срібна та мідна монети. Основним видом грошових знаків були кредитні квитки Державного банку Росії, які на 92% були забезпечені золотом [101, с. 373].

У жовтні 1921 р. було засновано Державний банк РРФСР з установами в союзних республіках (в тому числі і в Республіці Казахстані) і до 1993 р. грошова політика в республіці здійснювалася під керівництвом та наглядом центру Росії. Так, з різних економічних причин у період 1922-1961 pp. на території Казахстану були проведені 4 грошові реформи з деномінацією (1922 р. – 1:10000, 1923 р. – 1:100, 1947 р. та 1961 р. – 1:10), що супроводжувалися зміною дизайну банкнот і монет.

У липні 1993 р. Росія ввела власну національну валюту, сповістивши про це Казахстан за 3 дні до цієї події. Це стало причиною значного підвищення цін. Гроші населення на ощадних рахунках стрімко знецінилися. У Казахстан хлинув потік радянських купюр старого зразка.

12.11.1993 р. було підписано Указ "Про введення національної валюти Республіки Казахстан", згідно якого через 3 дні в обіг було введено національну валюту – тенге (назва валюти походить від старого тюркського слова "таньга" або "деньге", що означає міру ваги).

Обмін готівкових рублів, а також рублевих рахунків, вкладів і зобов'язань здійснювався за курсом 1 тенге за 500 руб. Всі громадяни Республіки Казахстан старші 16 років могли обміняти суму в межах 100 тис руб. Обмін проводився лише один раз, про що робилася відмітка у паспорті. Суми понад 100 тис. руб. зараховувалися в новій національній валюті на спеціальний особовий банківський рахунок без права використання строком до 6 місяців.

Перша партія тенге була надрукована за кордоном – у Великобританії, а перші монети – викарбувані в Німеччині. Для того, щоб країна могла сама забезпечувати себе паперовими грошима, було вирішено створити в Алмати банкнотну фабрику (згідно Указу президента Республіки Казахстан від травня 1992 р. "Про створення друкованої фабрики Національного державного банку Республіки Казахстан"), Так в обігу з'явилися банкноти номіналом 1; 3; 5; 10; 20; 50 і 100 тенге, а потім і 200; 500; 1000; 5000.

Тенге як національна валюта відіграє важливу роль в історії Казахстану не тільки як економічна основа незалежності. Саме запровадження національної валюти дозволило країні проводити самостійну грошово-кредитну політику. За період свого обігу казахська національна валюта значно зміцніла і стала однією з найбільш стабільних валют країн СНД. Раніше тенге розділялося на 100 тіинів, а нині існують лише монети і банкноти тенге, а монети тіини виведені з обігу.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >