< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ВСТУП

Основні компоненти біосфери

Біосфера – оболонка Землі, що включає нижню частину атмосфери, гідросферу і верхні шари літосфери, склад, структура й енергетика яких значною мірою зумовлені попередньою та сучасною життєдіяльністю живих організмів.

Біосферу ділять на три середовища: атмосферу – шар повітря, який складає периферійну оболонку планети та оточує два інших середовища; гідросферу – водну оболонку Землі (Світовий океан, ріки, озера та підземні води); літосферу – середовище, обмежене верхніми шарами земної поверхні, тобто тверду поверхню материків.

Атмосфера є одним із найважливіших для життя компонентів біосфери. Вона пропускає та змінює сонячну енергію, що управляє нашим кліматом; діє як захисний екран від метеоритних атак і шкідливого ультрафіолетового випромінювання; забезпечує польоти птахів і комах, поширення насіння та спор. Атмосфера – суміш газів, суспендованих твердих та рідких частинок. Спрощено атмосферу можна уявити як сухе повітря разом з водяною парою. Вона складається з кількох верств, а саме: тропосфери, стратосфери, мезосфери та термосфери. Атмосфера регулює клімат на планеті, запобігаючи перегріванню та охолодженню й підтримуючи середню температуру поверхні близько 14 °С. Важливою компонентою атмосфери є водяна пара. Її концентрація коливається від 210'5% в полярних широтах до 3 % на екваторі. Загальна маса атмосфери становить 5,151018 кг.

Гідросфера характеризується певним складом та розподілом водяних мас. Вода – одна з найпоширеніших речовин у природі, що входить до складу живих організмів, зумовлюючи перебіг у них різноманітних реакцій. Бере участь у кругообігу в природі, забеспечуючи життєдіяльність людини, тварин, рослин, мікроорганізмів.

Літосфера має товщину 50-200 км. Її верхня частина, що містить живу речовину, входить до складу біосфери. Важливим компонентом літосфери є грунт – верхній шар земної кори, який утворюється і розвивається внаслідок взаємодії рослинності, тварин, мікроорганізмів, гірських порід і є самостійним природним утворенням. Важливою властивістю грунту є його родючість. Більшість живих організмів та їх відходи сприяють процесам, що відбуваються в грунті. Так, активність мікроорганізмів перетворює відходи в основні компоненти грунту. Без цієї активності неможливий кругообіг вуглецю або азоту, важливих для життя на землі. Грунт – це тонкий шар земної поверхні. Його товщина, фізичні та хімічні властивості різні у кожній місцевості. Загалом до складу грунту входять п'ять основних компонентів: неорганічні мінеральні частини, органічні залишки, вода, гази, біологічні системи.

Крім того, біосфера характеризується фауною та флорою. В біосфері мешкає близько 10000 видів рослин, 3000 видів ссавців, 25000 видів птиць, ще більше видів риб, близько мільйона видів комах. Ці живі організми утворюють біоценоз, а специфічне фізико- хімічне їх оточення називається біотопом. Сукупність біотопу і біоценозу становить екосистему.

Навколишнє середовище

Навколишнє природне середовище – це сукупність природних і змінених діяльністю людини абіотичних та біотичних факторів, що безпосередньо або опосередковано діють на організм або популяцію організмів, та впливають на їх виживання і розвиток.

Термін “environment” (“навколишнє середовище”) походить від французьких environ або environner, що означають навколо, кругом, оточувати; ці слова, в свою чергу, виникли з давньофранцузьких слів virer та viron, які разом з префіксом еп утворюють словосполучення круг, оточення, довкілля. Таким чином, термін “навколишнє середовище” передає сукупність всіх зовнішніх факторів, що впливають на живий організм.

Фактори та параметри навколишнього середовища

Фактор – це причина або рушійна сила будь-якого процесу, що відбувається у навколишньому середовищі.

Абіотичні фактори середовища – це компоненти та явища неживої, неорганічної природи, що впливають на живі організми. їх можна поділити на такі:

  • 1. Кліматичні (фізичні) фактори: атмосферний тиск; рух повітря, вітер; вологість; атмосферні опади; температура; сонячне випромінювання; іонізуюче випромінювання.
  • 2. Атмосферні фактори – структура та склад атмосфери, фізичні й хімічні властивості атмосфери, здатні впливати на живі організми.
  • 3. Тідрографічні фактори (фактори водного середовища) – фізичні та хімічні властивості води як середовища мешкання живих організмів.
  • 4. Едафічні (грунтові) фактори – структура та склад грунтів, сукупність фізичних і хімічних властивостей грунту, що справляють екологічний вплив на живі організми.

Біотичні фактори середовища: сукупність впливів життєдіяльності одних організмів на життєдіяльність інших, а також на неживе середовище мешкання.

Параметр – величина, яка характеризує будь-яку властивість процесу або явища, що відбувається у навколишньому середовищі.

Забруднення – несприятлива зміна навколишнього середовища як цілковитий або частковий результат людської діяльності, що безпосередньо або опосередковано впливає на розподіл енергії та рівні радіації, фізико-хімічні властивості навколишнього середовища та умови існування живих істот. Під час різкої зміни забруднення можуть викликати неспецифічну реакцію живого організму – стреси. Звичайно абіотичні та біотичні фактори зазнають певних коливань. Коли ці коливання перевищують норми, мають місце стресові ситуації.

На стан навколишнього середовища суттєво впливають природні та техногенні порушення екологічної рівноваги, збільшення чисельності населення, процеси урбанізації та індустріалізації, розвиток енергетики, експлуатація військової та космічної техніки.

Вимірювання – сукупність операцій для визначення відношення однієї (вимірюваної) величини до іншої однорідної величини, прийнятої за одиницю, що зберігається в технічному засобі (засобі вимірювань).

Вимірювальний прилад – пристрій, що використовується для проведення вимірювань, окремо або у поєднанні з одним або декількома додатковими пристроями.

Система спостережень, оцінювання та контролю за станом природного середовища, що оточує людину, з метою розробки заходів щодо його охорони, раціонального використання природних ресурсів і запобігання критичним ситуаціям, шкідливим або небезпечним для здоров'я людей, існування живих організмів та їхніх суспільств, природних об'єктів і комплексів, а також прогнозування масштабів неминучих змін називається моніторингом.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >