< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЯКІСТЬ ПОВІТРЯ ПРИМІЩЕНЬ

Повітря приміщень

Якість повітря приміщень означає вміст та природу внутрішнього повітря, яке впливає на здоров'я та комфорт мешканців будівель.

За даними досліджень, проведених у США та Європі, населення індустріалізованих країн проводить понад 90 % свого часу у приміщеннях, з них майже 50 % – на роботі, де якість повітря часто гірше, ніж ззовні. [Indoor Air Pollution. A comprehensive reference book, 1994].

До основних забруднюючих речовин внутрішнього повітря належать:

  • - неорганічні забруднюючі речовини (діоксид вуглецю, оксид вуглецю, діоксид азоту, діоксид сірки, озон);
  • - органічні забруднюючі речовини (леткі органічні сполуки, формальдегід, пестициди, вуглеводні, аліфатичні та аліциклічні вуглеводні, кетони, спирти, гликольефіри, ефіри, феноли, хлоровані вуглеводні, терпени, альдегіди, ацетати;
  • - фізичні забруднюючі речовини (частинки, азбест, мінеральні нитки, радон);
  • - тютюновий дим у довкіллі, продукти згоряння, біологічні аерозолі, радіоактивні забруднюючі речовини.

Серед основних небезпечних забруднюючих речовин внутрішнього повітря слід зазначити леткі органічні сполуки (ЛОС) [Koppmann, 2007].

Леткі органічні сполуки

Термін "леткий" відповідає тенденції цих сполук випаровуватися за нормальними температурою та тиском через їх малу точку кипіння. Розвиток передових технологій у сучасному індустріалізованому суспільстві супроводжується значним збільшенням асортименту ЛОС, що потрапляють у повітря приміщень з різних джерел. Це ароматичні вуглеводні, аліфатичні та аліциклічні вуглеводні, кетони, спирти, прості гліколеві ефіри, складні ефіри, фенольні смоли, хлоровані вуглеводні, терпени, альдегіди, ацетати.

До основних джерел ЛОС належать побутові матеріали, зокрема меблі (дерев'яні поверхні, оброблені лаками, фарбами, політурою тощо); покриття підлог, серед яких паркети, синтетичні покриття, лінолеуми та різноманітні компоненти цих матеріалів, такі як барвники, добавки, розчинники, пластифікатори; килими, портьєри, покривала, що містять синтетичні нитки, компоненти латексу та клею; книжки, газети, журнали; побутова техніка, зокрема копіювальні машини, тонери, принтери, нагрівники, вентилятори, кондиціонери; побутова хімія та матеріали, які включають мийні речовини, воски, освіжувані повітря, шпалери, пластикові покриття, матеріали для клеєння; нові та відновлені будинки; вихлопні гази автомобілів, транспортні речовини, що містять бензин, мастила, автомобільні рідини, компоненти внутрішнього оздоблення нових автомобілів (шкіряні покриття та тканини); тютюновий дим, біологічні частинки, такі як віруси, бактерії, гриби, пилок, послід птахів, комахи, гризуни, екскременти тварин, декоративні рослини [Posudin, 2010].

ЛОС у повітрі приміщень негативно впливає на органи зору, носоглотку, горло, викликає їх подразнення, а також головний біль, запаморочення, нудоту. Комбінації захворювань, пов'язаних з індивідуальним місцем на роботі чи вдома, називають "синдромом хворого будинку" [Ando, 2002].

ВИМІРЮВАННЯ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ ПРИМІЩЕНЬ

Газова хроматографія (ГХ)

Метод розділення, знаходження і визначення речовин, оснований на неоднаковості їх поведінки у системі із двох фаз, які не змішуються (рухомій і нерухомій), називається хроматографією. Рухомою фазою або носієм може бути рідина (розчин суміші речовин, що аналізуються) або газ (суміш газів), нерухомою – тверда речовина або рідина, адсорбована на твердій речовині.

Під час руху рухомої фази вздовж нерухомої кожна компонента суміші осідає (сорбується) на нерухомій фазі (сорбенті) відповідно до матеріалу сорбенту, затримується і сповільнює свій рух. Через те, що різні компоненти мають різну спорідненість, відбувається просторове розділення цих компонентів – одні компоненти затримуються на початку шляху, інші просуваються уперед тощо.

Газова хроматографія передбачає використання інертного газу як рухомої фази та діатоміту (гідратованого селікагелю) як носія; останній розміщують у спіральних або капілярних колонках. Довжина спіральних колонок досягає 50 м при діаметрі 50 мкм.

Механізми осідання компонентів суміші на нерухомій фазі можуть бути різними: розчинена речовина адсорбується (поглинається) поверхнею нерухомої фази; розчинена речовина розчинюється у рідкій фазі, що покриває поверхню твердої речовини; рухомі аніони утримуються катіонами, що ковалентно з'єднані з нерухомою фазою; дрібні молекули, які проникають через пори частинок речовини, відділяються від великих; має місце спорідненість одних молекул суміші другим молекулам, що ковалентно зв'язані з нерухомою фазою.

Принцип дії газового хроматографа пояснюється на рис. 18.1.

Нехай різні молекули, що аналізуються, мають різні форми, розміри та кількість окремих елементів (атомів). Відповідно, швидкість руху таких молекул буде різною. Якщо всі ці молекули стартуватимуть одночасно, та на фініші детектор буде реєструвати кожну молекулу окремо, у свій власний момент часу. При цьому детектор видає сигнал реєстрації (максимум хроматограми).

Принцип дії газового хроматографа. Детектування летких органічних сполук та вуглеводнів. По осі ординат – амплітуда сигналу, що реєструється детектором; по осі абсцис – час реєстрації

Рис. 18.1. Принцип дії газового хроматографа. Детектування летких органічних сполук та вуглеводнів. По осі ординат – амплітуда сигналу, що реєструється детектором; по осі абсцис – час реєстрації

Будову газового хроматографа, основними елементами якого є балон з газом-носієм, інжектор, через який запускають газ, що аналізується, капілярна колонка та детектор, наведено на рис. 18.2.

Будова газового хроматографа

Рис. 18.2. Будова газового хроматографа

Метод газової хроматографії характеризується високою чутливістю, можливістю одночасного вимірювання великого числа ЛОС.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >