< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Особливості сільського господарства як галузі суспільного виробництва

Сільське господарство є життєво необхідною галуззю національного господарства кожної країни, оскільки нині понад 80 % фонду споживання формується за рахунок продукції цієї галузі. Тому виробництво продовольчої продукції є найпершою умовою існування людства на планеті.

Як галузь матеріального виробництва сільське господарство має ряд особливостей, що позначаються на його функціонуванні в умовах ринкової економіки. Розглядаючи особливості сільськогосподарського виробництва, потрібно звернути увагу на те, що в цій галузі економічний процес відтворення тісно переплітається з природним. Це виявляється в тому, що наслідки господарювання в сільському господарстві залежать як від працівника, його технічної озброєності, так і від природних умов. Тому підприємництво в аграрній сфері економіки має певні особливості, зумовлені істотним впливом природних факторів на результати виробництва та використанням тут особливого ресурсу • землі, роль якої в сільськогосподарському виробництві визначається тим, що їй притаманна специфічна унікальна властивість – родючість.

Сільському господарству притаманні й інші особливості, пов'язані з характером його виробництва, яке базується на здатності рослинних і тваринних організмів до природного відтворення, що залежить від клімату та грунту.

Однією з них є розбіжність робочого періоду з часом виробництва, тобто час безпосереднього використання живої і уречевленої праці не збігається з часом від початку виробництва до одержання готової продукції. У результаті такого незбігу виникає сезонність сільськогосподарського виробництва, яка виявляється у нерівномірному, переривчастому використанні робочої сили і засобів виробництва та у нерівномірному надходженні продукції і доходів аграрних товаровиробників протягом року. Сезонний характер виробництва зумовлює специфічну організацію праці в цій галузі (вищий рівень зайнятості працівників та підвищення коефіцієнта змінності техніки у напружені періоди весняно-літніх польових робіт, ніж у зимовий період). З цим пов'язані також особливості реалізації продукції і надходження грошових коштів. Так, невідповідність робочого періоду і періоду виробництва посилює негативний вплив на сільське господарство інфляційних процесів, зменшує реальні прибутки суб'єктів господарювання. До того ж кінцевий прибуток сільський товаровиробник може одержати лише після реалізації продукції. Крім того, така залежність від природних умов викликає необхідність створювати в аграрних формуваннях значні страхові запаси насіння, кормів на випадок неврожаю, спричиненого непередбаченими (форс-мажорними) обставинами, а саме: морозами, посухою, градобоєм, повенями тощо. Це вимагає розробки відповідних заходів щодо пом'якшення сезонності і врахування цього фактора при виборі спеціалізації аграрного підприємства, а існування взаємозалежності і взаємодоповнюваності окремих рослинницьких і тваринницьких галузей потребує всебічного обгрунтування його галузевої структури. Потрібно враховувати й те, що значна частка сільськогосподарської продукції (насіння, корми та ін.) не набуває товарної форми, а використовуються в наступних циклах відтворення.

Сільське господарство – це галузь, яка не може нормально функціонувати й розвиватися без залучення додаткових фінансових ресурсів, насамперед у формі короткострокових кредитів, для здійснення поточних платежів з метою забезпечення операційної діяльності, оскільки тут існує великий сезонний розрив між вкладенням оборотного капіталу й отриманням доходів. У зв'язку з цим аграрні підприємства повинні мати значні кошти для покриття сезонних витрат, а тримати спеціально для таких цілей власні кошти тривалий час, особливо за умови їх обмеженості, є економічно невиправданим. Тому значно ефективніше мінімальні виробничі запаси і кошти в розрахунках формувати за рахунок власних джерел, а понад цього – за рахунок кредитів.

Потрібно відзначити також, що сільське господарство є менш привабливим з точки зору залучення інвестицій порівняно з іншими галузями національного господарства. Це, насамперед, зумовлено тривалим періодом виробництва сільськогосподарської продукції, який в багатьох випадках продовжується понад рік і характеризується поступовим наростанням вкладень від початку виробництва до його завершення й одночасним вивільненням коштів у кінці виробництва при одержанні готової продукції. Потенційні ж інвестори спрямовують свій капітал насамперед у ті галузі, де має місце швидкий кругообіг коштів, а отже й можлива швидка віддача від його інвестування.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >