< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Поняття і види інноваційної діяльності

Процеси та явища, що відбуваються на підприємствах різних галузей народного господарства, умовно поділяють на дві групи – традиційні та інноваційні. Традиційні – характеризують звичайне функціонування підприємств, а інноваційні – розвиток останніх на якісно новому рівні. Екстенсивні фактори (застосування зростаючого обсягу ресурсів – персоналу, виробничого капіталу) практично себе вичерпали та стали економічно невигідними, тому розвиток сучасного виробництва має базуватися на нових рішеннях у галузях технології, техніки, організаційних форм і методів господарювання. Опрацювання, прийняття та реалізація таких рішень і становлять зміст інноваційних процесів.

Інноваційний процес – процес перетворення наукового знання в фізичну реальність, тобто це процес створення, освоєння та розповсюдження нововведення, що задовольняє новим суспільним потребам. В результаті здійснення науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт одержують інноваційний продукт (новини), а запровадження його у господарську практику визнається за інновації (нововведення).

Інноваційний продукт (новина) – це науково-дослідна або дослідно-конструкторська розробка нової технології чи продукції з виготовленням експериментального зразка або дослідної партії.

Інновації (нововведення) – це новостворені або вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного чи іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва або соціальної сфери.

Основними причинами виникнення та впровадження інновацій у виробництво є:

  • • конкурентна боротьба на ринку, бажання отримати конкурентні переваги та максимізувати прибуток;
  • • попит споживача;
  • • підвищення технічного потенціалу;
  • • пошук вирішення проблем, що виникають під час діяльності фірми;
  • • наслідування іншим організаціям, що впроваджують нову технологію;
  • • бажання покращити свою майстерність в конкретній діяльності;
  • • підтримка та підвищення престижу фірми;
  • • реалізація знань;
  • • інтуїтивне уявлення про те, що нововведення може поліпшити діяльність організації;
  • • наукові відкриття, інтернаціоналізація науки;
  • • винахідництво.

На розвиток інноваційного процесу впливають:

  • – стан зовнішнього середовища, у якому він проходить (тип ринку, характер конкурентної боротьби, практика державного регулювання, рівень освіти, організаційні форми взаємодії науки і виробництва тощо);
  • – стан внутрішнього середовища окремих організаційних і господарських систем (фінансові та матеріально-технічні ресурси, застосування технологій, зв'язки з зовнішнім середовищем та ін.);
  • – специфіка самого інноваційного процесу як об'єкта управління. Процес застосування вперше у виробництві нових наукових здобутків, тобто інновацій, започатковує інноваційну діяльність.

Згідно із законодавством України інноваційна діяльність – це діяльність, що спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг. Інноваційна діяльність здійснюється в різних видах, а саме в створенні нових видів продукції з якісно новими властивостями, у вдосконаленні технології та організації виробництва.

Залежно від сфери застосування наукових здобутків розрізняють такі види інновацій:

продуктові – це створення нових товарів або послуг, які орієнтуються на попит, що формується. Вони проявляються у вигляді нових продуктів, засобів виробництва (машин, устаткування, сортів сільськогосподарських рослин, порід тварин і ліній птиці);

технологічні – це вдосконалення технології виробництва існуючих товарів (послуг);

організаційні – вдосконалення організаційних структур управління підприємствами. Вони включають нові методи й форми

організації діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва;

економічні – вдосконалення методів господарського управління через функції прогнозування, планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності;

соціальні – різні форми активізації людського чинника, зокрема підвищення рівня професійної підготовки персоналу підприємства, поліпшення умов праці та охорона здоров'я людей.

Інноваційна діяльність підприємства є основою динамічного розвитку й підвищення ефективності виробництва. Завдяки інноваційній діяльності підприємства значно збільшують виробництво продукції, поліпшують ΰ якість, істотно підвищують продуктивність праці, забезпечують підвищення конкурентоспроможності та рентабельності виробництва.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >