< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЦІНИ І ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Економічний зміст і класифікація цін

В умовах товарно-грошових відносин продукти виробляються і реалізуються як товари, що задовольняють суспільні потреби. Товарна форма суспільного виробництва є передумовою дії закону вартості, який вимагає еквівалентності в обміні результатами господарської діяльності між різними виробниками. Відповідно до цього закон вартості є основним законом ціноутворення.

Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Вона є проявом закону вартості, який через співвідношення попиту й пропозиції, коливання цін і рівня прибутку впливає на розвиток виробництва й збільшення випуску необхідних продуктів. Вартість товару утворює його ціну, але кількісно ці величини практично не збігаються. Це пояснюється тим, що в ціні відображається не тільки величина вартості товару, а й конкретні умови його реалізації, тому вартість товару є лише основою, навколо якої відбувається коливання його ціни.

Роль ціни полягає в тому, що вона повинна покривати витрати на виробництво товарів (послуг) і приносити товаровиробнику гарантований прибуток, забезпечуючи справедливий рівень рентабельності.

Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Основними з них є собівартість і прибуток. Собівартість – це нижня межа ціни.

До складу ціни можуть також входити ПДВ, акцизний збір, націнки постачально-збутових організацій, торгівельні надбавки або знижки. Співвідношення складових елементів ціни характеризує її структуру, яка відображує розподіл вартості продукції.

Функції цін:

  • 1) вимірювально-інформаційна функція, яка полягає у вираженні в єдиній грошовій формі різних за своєю формою товарів (послуг);
  • 2) розподільна функція передбачає, що за її допомогою здійснюється перерозподіл доходів між товаровиробником і споживачем;
  • 3) стимулююча функція полягає в тому, що діва має інтенсифікувати виробництво, спрямовуючи його на залучення додаткового капіталу для розширення та розбудови діяльності підприємства;
  • 4) регулююча функція полягає в тому, що ціна коригує попит і пропозицію товарів на ринку, а також визначає взаємини між споживачами й виробниками на рівні встановлення рівноважної ціни.

У практиці ціноутворення існує досить розгалужена класифікація цін:

1) за обсягами реалізації продукції виділяють оптові й роздрібні

ціни;

  • 2) за якістю виготовленої продукції розрізняють ціни для товарів вищої якості, першого сорту, другого сорту тощо;
  • 3) за часом дії розрізняють постійні, тимчасові (на освоювану продукцію), сезонні ціни (відповідно до пори року);
  • 4) за територіальною ознакою виділяють єдині (загальнодержавні), місцеві, світові ціни тощо;
  • 5) за ступенем урахування в ціні транспортних витрат (франкування цін) розрізняють тринадцять базисів постачання, зібраних у чотири групи;
  • 6) за ступенем визначеності розрізняють визначені ціни та ціни, що визначаються.

У системі цін, що діють у сільському господарстві, залежно від призначення виділяють такі групи їх:

  • 1) ціни оптового обороту (закупівельні, оптові, розрахункові, договірні),
  • 2) ціни роздрібного товарообороту (роздрібні, продуктового ринку, тарифи на послуги),
  • 3) обліково-статистичні ціни і ціни планових порівнянь (порівнянні, кадастрові),
  • 4) ціни зовнішньої торгівлі.

Залежно від сфери функціонування і характеру зв'язків між виробниками, торговельними організаціями і споживачами продукції в системі цін, що діють у сільському господарстві, розрізняють такі їх види:

  • – закупівельні ціни, за якими господарства, а також населення реалізують сільськогосподарську продукцію переробним підприємствам і заготівельним організаціям. Закупівельні ціни – це різновид оптових, оскільки сільськогосподарські підприємства значну частку товарної продукції продають оптом заготівельним організаціям і переробним підприємствам;
  • – оптові ціни промисловості, ціни за якими сільськогосподарські підприємства купують засоби виробництва промислового походження, зокрема трактори, автомобілі, сільськогосподарські машини, мінеральні добрива, комбікорми та інші;
  • – розрахункові ціни використовують при економічних взаємовідносинах кооперованих господарств з міжгосподарським підприємством, орендарів з сільськогосподарським підприємством;
  • – договірні ціни встановлюються за домовленістю між заготівельними організаціями і переробними підприємствами та сільськогосподарськими підприємствами, фермерськими господарствами і громадянами, зайнятими індивідуальною трудовою діяльністю;
  • – роздрібні ціни, за якими населення купує сільськогосподарські продукти і промислові товари в торгівельних організаціях;
  • ціни продуктового ринку утворюються в процесі реалізації на ринку сільськогосподарськими підприємствами, фермерами і населенням сільськогосподарської продукції;
  • – ціни за кошторисною вартістю встановлюються на будівельну продукцію;
  • – тарифи – це ціни, які встановлюються не на продукцію, а на різні виробничі і невиробничі послуги (транспортні, побутові, зв'язку та ін.), що надаються господарствам і населенню.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств і організацій обслуговується системою цін, які використовуються при укладанні торговельних угод. Ціни міжнародної торгівлі розрізняються в залежності від часу, місця, умов реалізації товару, а також особливостей контракту. При цьому виділяються такі основні види цін, які використовуються в зовнішній торгівлі:

  • – ціна світова – грошовий вираз вартості товару, що реалізуються на світовому ринку;
  • – ціни зовнішньої торгівлі – це фактичні ціни, за якими здійснюється експорт та імпорт товарів. Рівень таких цін встановлюється за угодою між продавцями та покупцями на міжнародному ринку;
  • – ціна продавця – це фактична виручка від реалізації товару на ринку, де попит перевищує пропозицію;
  • – ціна покупця – це фактична ціна товару на ринку, що характеризується зниженням попиту в певний період або на даному ринку. Рівень ціни на товар визначає покупець;
  • – ціна СІФ – це контрактна ціна у зовнішньоекономічних операціях, що включає вартість товару, витрати на його страхування, перевезення у порт відправлення та завантаження на борт судна. Термін “СІФ” утворений від початкових букв англійських слів: Cost, Insurance, Freight – вартість, страхування, фрахт. Продавець зобов'язаний доставити товар у порт відправлення, застрахувати транспортне судно, оплатити митний збір і податки у зв'язку з вивезенням товару, застрахувати товар і вручити покупцю необхідні документи. Міжнародні і національні організації, як правило, публікують у довідниках імпортні ціни СІФ;
  • – ціна франко – оптова ціна, що враховує, крім вартості товару, усі витрати щодо перевезення його до відповідного місця призначення (кордон, порт, залізнична станція тощо), а також на страхування при його транспортуванні.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >