< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА ПЛОДІВ, ЯГІД ВИНОГРАДУ

Економіка садівництва

В економіці сільського господарства серед рослинницьких галузей важливе місце належить садівництву. Плоди і ягоди – цінні продукти харчування. Вони багаті на вітаміни, цукор, мікроелементи, вуглеводи та органічні кислоти. Особливо важливе значення мають моносахариди – фруктоза і глюкоза, які повністю засвоюються організмом людини і виконують дуже важливі функції. Фруктоза є одним з основних джерел енергії, а для нервової тканини – єдиним. Великий вміст фруктози у яблуках, грушах, чорній смородині та полуниці (до 60% загальної кількості цукру).

Продукція садівництва і ягідництва використовується для споживання у свіжому вигляді, а також як сировина для виробництва варення, джему, компотів, соків, сухофруктів та ін. За науково обґрунтованими нормами харчування споживання фруктів і ягід на одну особу в рік повинно становити 84 кг.

Садівництво як галузь сільського господарства підвищує продуктивність і зміцнює економіку підприємств. Для розширення площ плодово-ягідних насаджень використовують малопродуктивні кам'янисті і піщані грунти, схили гір і балок, що дає змогу підвищити рівень використання сільськогосподарських угідь.

Усі плодові дерева і ягідники – добрі медоноси, тому садівництво сприяє зокрема і розвитку бджільництва.

Таблиця 16.1

Розвиток садівництва в Україні (усі категорії господарств)

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

2014 р.[1]

Площа плодово-ягідних насаджень у плодоносному віці, тис. га

256

369

223

239

239

Урожайність, ц/га

78,2

84,9

89,9

103,4

95,2

Валовий збір плодів і ягід, тис. т

1746

1896

2009

2168

1999

Площі плодово-ягідних насаджень сконцентровані в передгірних і гірських районах Криму і Карпат, найменше їх на Поліссі. У структурі породного складу переважають зерняткові, частка яких становила 84,7% загальної площі. Кісточкові займають 12%, ягідники 2,4% і горіхоплідні 0,9% площі плодових насаджень. Найбільше господарське і промислове значення мають породи, більш стійкі до несприятливих кліматичних умов (яблуня, вишня, слива). Частка кісточкових порід і ягідників значно підвищується у плодово-ягідних насадженнях зон, прилеглих до плодоконсервних заводів.

Площа плодово-ягідних насаджень у плодоносному віці – близько 85% від загальної. Основну масу плодово-ягідної продукції України забезпечують зерняткові породи (яблуня, груша, айва), частка яких у валовому зборі 76,6%. Кісточкові породи (вишня, черешня, слива, абрикос та ін.) становлять 18,3% загального збору плодів і ягід, ягідники (полуниці, малина, смородина, агрус та ін.) – 4% і горіхоплідні -1,1%.

плодів і ягід використовують систему таких указників: урожайність, затрати праці на 1 ц (люд.-год.), собівартість 1 ц продукції, фактичні ціни реалізації 1 ц плодів і ягід, прибуток з розрахунку на 1 ц продукції і на гектар плодоносного саду, рівень рентабельності.

Таблиця 16.2

Економічна ефективність виробництва плодів у с.-г. підприємствах

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

2014 р.[2]

Урожайність плодів, ц/га

55,8

73,4

84,2

64

54

Собівартість 1 ц, плодів грн

193,9

260,7

234,3

Ціна реалізації 1 ц, плодів грн

222,8

297,9

255,1

Прибуток на 1 ц плодів, грн

28,9

37,2

20,8

Рівень рентабельності, %

14,9

14,3

8,8

У садівництві багатьох господарств спостерігається періодичність плодоношення, тому економічна ефективність виробництва продукції садівництва визначається середньому на 3-5 років. її рівень залежить від обсягу виробничих витрат на 1 га саду, врожайності плодів і ягід, якості продукції та цін її реалізації. Виробництво плодів і ягід у господарствах України розвивається на основі послідовної інтенсифікації (табл. 16.2).

Економічна ефективність садівництва, особливо рівень рентабельності виробництва плодів і ягід, залежить від цін реалізації. Цінова ситуація на даному етапі несприятлива для розвитку садівництва роздрібні ціни достатньо високі, а закупівельні занадто низькі для товаровиробників. Сучасний їх рівень, з одного боку, не забезпечує доступність продуктів для населення, а з другого – не сприяє розширеному відтворенню виробництва, а в окремих господарствах не забезпечує відшкодування витрат.

Характеризуючи економічну ефективність виробництва ягід, необхідно відзначити, що собівартість 1 ц продукції підвищилась і в 2012 р. становила 1408,03 грн, а ціна реалізації – 1480,41 грн в цих умовах виробництво ягід було прибутковим, на 1 ц продукції було одержано – 72,38 грн прибутку, а рівень рентабельності досяг – 5,1%.

Полуниці, малину, смородину, аґрус та інші культурні ягоди закуповують за цінами домовленості з урахуванням рівня роздрібних цін місць заготівель. Проте збитковість виробництва не створює відповідних матеріальних передумов для розвитку ягідництва.

Дальший розвиток садівництва і підвищення його ефективності відбуватимуться на основі інтенсифікації виробництва плодово-ягідної продукції, яка передбачає заміну зріджених і морально застарілих садів новими інтенсивного типу, розширення площ зрошуваних насаджень, внесення органічних і мінеральних добрив, удосконалення сортового складу плодових культур, впровадження комплексної механізації виробничих процесів.

Рівень інтенсивності садівництва залежить від багатьох факторів – короплідності і врожайності сортів, щільності насаджень, способів формування крони, використання добрив, засобів захисту садів, зрошення, застосування механізації виробництва. Треба ширше впроваджувати нові раціональні типи насаджень і прогресивні способи формування крон плодових дерев, що значною мірою змінює технологію виробництва.

Підвищенню ефективності садівництва сприяє вдосконалення сортового складу плодових насаджень. У переважній більшості господарств України найефективнішими є зимові сорти яблуні, які перевищують літні і осінні сорти цієї породи за продуктивністю і рентабельністю виробництва. В поліських областях перевагу віддають осіннім сортам, але в цілому по країні зимові сорти є найприбутковішими.

Збільшення виробництва яблук зимових і осінніх сортів подовжує період споживання населенням свіжих фруктів майже до наступного врожаю, дає змогу раціональніше використовувати транспортні засоби в період напружених робіт. Капітальні вкладення на будівництво фруктосховищ окупаються за 1-2 роки додатковим прибутком від зберігання плодів і реалізації їх у зимовий період.

  • [1] Дані за 2013-2014 рр. ба урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та частіни зони проведення АТО
  • [2] Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведення АТО
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >