< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Організація матеріально-технічного постачання та агросервісного обслуговування

Найбільшу питому вагу у виробничих послугах сільському господарству займає агрохімічне обслуговування. Основним в організації виробничого обслуговування агрохімічними підприємствами сільськогосподарських товаровиробників є визначення економічного механізму взаємовідносин між партнерами. Інтеграція партнерів повинна здійснюватися в напрямі створення агрохімічних підприємств ринкового типу на підставі приватизації, яка спрямована на поєднання інтересів обслуговуючих підприємств і сільськогосподарських товаровиробників шляхом їх кооперації або передачі контрольного пакета акцій агрохімічного підприємства сільськогосподарським товаровиробникам при створенні акціонерного товариства.

Наразі сільськогосподарські товаровиробники забезпечуються мінеральними добривами та засобами захисту рослин двома каналами – за держпрограмою і прямими контрактами.

Серед постачальників мінеральних добрив найбільшу частку на ринку в 2001 -2002 роках займало ВАТ "Агрохімцентр", яке має свої представництва в усіх областях та районах України.

Основними постачальниками отрутохімікатів, крім названої структури, є ЗАТ "Украіробізнес", спільне підприємство "Райз Агросервіс – інвест", ТОВ "Об'єднана агротехнічна компанія", ТОВ АПФ "Аїромир", ВАТ "Украгросервіс".

Організація транспортного обслуговування сільськогосподарських підприємств

Добре налагоджене транспортне забезпечення є важливою умовою успішної роботи агропромислових організацій всіх форм власності. Вплив цього чинника на ефективність та кінцеві результати виробничої діяльності АПК виявляється через рівень транспортних витрат, своєчасного та повного задоволення потреб споживачів у перевезеннях.

Завдання транспортного обслуговування АПК – своєчасне, якісне та повне задоволення потреб товаровиробників у перевезеннях при одночасному підвищенні його економічної ефективності Крім того, надійне транспортне забезпечення визначає і рівень конкурентоспроможності транспортних формувань. В умовах переходу до ринкових відносин транспортне забезпечення суттєво впливає не тільки на результати виробничо-фінансової діяльності функціонуючих господарських структур АПК, але є важливим чинником поліпшення соціально-економічних умов життя та діяльності сільського населення.

Основними експлуатаційними чинниками, що визначають рівень транспортного забезпечення, доцільно вважати характер і структуру вантажів, відстань перевезень, шляхові умови, обсяги перевезень та їх сезонні коливання, використання транспортних засобів у комплексі із сільськогосподарськими машинами та агрегатами.

Транспортне обслуговування одне із перших пристосувалося до ринкових умов. Це пояснюється тим, що в кожному адміністративному районі ці послуги можуть надавати різні конкуренти: автотранспортні підприємства, транспортні підрозділи переробних і сервісних підприємств АПК, автопарки аграрних підприємств. Крім того, перевезення здійснюють різні підприємницькі структури, приватні власники вантажних автомобілів.

Враховуючи зміни в аграрному секторі та вимоги сільськогосподарських товаровиробників до транспортного забезпечення, доцільно мати в розрахунку на 1000 га сільськогосподарських угідь для підприємств Степу -9,2 одиниць рухомого складу, Лісостепу – 11, Полісся –13,6 автомобілів.

Найвищою в структурі автотранспорту сільськогосподарських підприємств має бути частка самоскидів як найбільш придатних для умов аграрного виробництва (короткі відстані перевезень, недостатня кількість засобів розвантаження, значні обсяги насипних вантажів тощо). Бортових автомобілів доцільно мати понад 20-22 відсотки і не менше 10 відсотків автомобілів зі змінним кузовом. Причому, в господарствах Степу середня вантажопідйомність автомобіля в 1,2-1,4 разу вища, ніж у Поліссі.

Таблиця 2.1.

Перспективна структура парку ватажних автомобілів у розрахунку на 1000 га сільськогосподарських угідь (фізичних одиниць)

Автомобілі

Степ

Лісостеп

Полісся

Боргові

1,99

2,35

2,80

Самоскиди

3,72

4,68

5,82

Організація меліоративного обслуговування сільськогосподарських підприємств. Одним з головних напрямків інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є меліорація – сукупність організаційно-господарських, технічних і технологічних заходів, спрямованих на докорінне поліпшення земель з несприятливими водними та повітряними режимами, хімічними і фізичними властивостями. Види меліорації: зрошення, осушення, агролісомеліорація, хімічна меліорація (вапнування та гіпсування земель, внесення добрив), культуртехнічні роботи тощо.

Понад 80 відсотків зрошуваних земель зосереджено в зоні Степу та 60 відсотків осушених земель – у зоні Полісся.

Зрошення й осушення земель вимагають будівництва і експлуатації меліоративних систем, міжгосподарських меліоративних мереж, підтримання їх в технічно справному стані, належного регулювання водно-повітряного режиму, обгрунтування і суворого дотримання технології вирощування сільськогосподарських культур на цих землях.

Саме вирішенням питань, пов'язаних з будівництвом і експлуатацією меліоративних систем, займаються на договірних засадах спеціалісти Державного комітету України по водному господарству, його обласні і районні управління з експлуатації зрошувальних та осушувальних систем, значна частина яких уже реформована в акціонерні товариства.

Площі орних земель в Україні, які потребують хімічної меліорації, становлять понад 10 млн. га. Для підвищення їх родючості необхідно щорічно вапнувати 1,9 млн. га та гіпсувати 0,3 млн. га земель.

Хімічна меліорація ґрунтів в Україні провадиться в основному за рахунок держбюджету силами механізованих загонів райсільгоспхімії на договірні основі.

Ветеринарне обслуговування сільськогосподарських підприємств

Ветеринарне обслуговування сільськогосподарських товаровиробників покладено на Державний департамент ветеринарної медицини, який підпорядкований міністру аграрної політики України.

Утримання апарату Держдепартаменту ветеринарної медицини здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

До сфери управління Державного департаменту ветеринарної медицини належать Республіканське управління державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, обласні державні управління ветеринарної медицини, районні підприємства (лікарні) державної ветеринарної медицини, корпорації з ветеринарного і зоотехнічного забезпечення тваринництва "Укрветзоопромпостач" з мережею обласних державних підприємств "Ветзоопромпостач".

У соціально-побутовому будівництві перспективним може стати створення, особливо в малих селах і для відокремлених сільських господарств, кооперованих комбінованих об'єктів, таких, наприклад, як дошкільний заклад – початкова школа – спортивний комплекс – заклад культури або торговельне підприємство – підприємство громадського харчування – заготівельний пункт – переробний цех – міні-комбінат побутового обслуговування. В обох випадках до таких комбінованих структур можна долучити й житло для працівників сфери обслуговування.

Уміле залучення і використання всіх можливих джерел фінансування та утримання об'єктів соціальної інфраструктури в перспективі може забезпечити поступовий перехід від відокремленого функціонування автономних служб (підприємств, закладів, організацій) до створення інтегрованих територіальних комплексів, комбінатів, фірм сільського сервісу.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >