< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Фінансові стратегії підприємства, їх складові елементи

Інноваційна діяльність підприємства, як правило, здійснюється на основі розроблених програм чи проектів. Однією з основних проблем роботи з інноваційною програмою є її фінансування. Воно має забезпечити програму ресурсами, до складу яких входять не тільки кошти, але й інші інвестиції, що виражаються в грошовому еквіваленті, у тому числі основний, оборотний і інтелектуальний капітал, майнові права, кредити, позики і застави, права землекористування тощо.

Усі головні напрямки інноваційного розвитку повинні знаходити своє відображення у фінансовій стратегії підприємства, яку слід розглядати як стратегію забезпечення ресурсної бази для реалізації інноваційного розвитку та яка випливає із загальної стратегії розвитку підприємства.

Стратегія фінансування повинна формуватися, виходячи з перспективи розвитку інноваційної діяльності підприємства, і сприяти досягненню стабільної прибутковості його діяльності.

Стратегію фінансування потрібно дуже грунтовно розробляти, адже при її' створенні підприємство стикається з протиріччям у розумінні місця цієї стратегії в „стратегічному наборі”:

  • 1) з погляду власників, стратегія фінансування – основна, оскільки має забезпечувати їхній добробут. Головне для власників – нагромадження доходів і прибутків для виплати дивідендів акціонерам, зниження ризику та підвищення доходності підприємства;
  • 2) з погляду керівників і працівників підприємства, головне – це подальше функціонування підприємства, тому стратегія фінансування належить до ресурсних і відіграє роль засобів у реалізації інших стратегій та розвитку підприємства взагалі, визначаючи можливості самофінансування тощо.

Розробка стратегії фінансування інноваційного розвитку підприємницьких структур і окремих суб'єктів підприємницької діяльності повинна ґрунтуватися на таких принципах:

  • 1) підпорядкованість стратегічних цілей фінансової стратегії стратегічним цілям інноваційного розвитку суб'єкта господарювання;
  • 2) варіабельність і гнучкість стосовно змін зовнішніх умов;
  • 3) відповідність фінансової стратегії існуючому фінансовому клімату, напрямкам державного регулювання інноваційних та фінансових процесів з урахуванням перспектив їх зміни;
  • 4) прийнятий рівень ризику фінансових рішень;
  • 5) достатність фінансових ресурсів для реалізації проектів інноваційного розвитку;
  • 6) ефективність фінансування;
  • 7) фінансовий контроль та аналіз діяльності підприємства.

Фінансування інноваційної діяльності повинно здійснюватися при дотриманні наступних умов:

  • – динаміка інвестицій повинна забезпечувати реалізацію програми відповідно до тимчасових фінансових обмежень;
  • – зниження витрат фінансових коштів і ризику програми повинно забезпечуватись за рахунок відповідної структури і джерел фінансування та визначених організаційних заходів, у тому числі: податкових пільг, гарантій, різноманітних форм участі.

Основними елементами фінансового забезпечення економічного розвитку інноваційного типу мають бути:

  • – розгортання фінансового сектора (зростання активів фінансових інститутів та посилення конкуренції між ними за заощадження і зниження вартості залучення коштів);
  • – створення інституційних умов (податкового та трудового законодавства) для нагромадження масових заощаджень населення як безальтернативного джерела фінансування;
  • – переважно соціальна орієнтація державних витрат, державні інвестиції у сфери науки, освіти, медицини, культури;
  • – кардинальний перегляд податкової політики і зміщення акцентів з підтримки виробників на підтримку споживачів, що сприятиме більш рівномірному розподілу заощаджень;
  • – запровадження змішаних механізмів акумуляції коштів з метою фінансування стратегічно важливих проектів з участю держави і фінансових інститутів.

Система фінансування інноваційної діяльності підприємства включає: джерела та організаційні форми фінансування.

Система фінансування, як складова частина інноваційної політики, повинна забезпечити рішення наступних завдань:

  • 1) забезпечення необхідних умов для швидкого та ефективного впровадження технологічних новацій в усіх видах економічної діяльності держави, удосконалення виробництва і структурно- технологічної перебудови;
  • 2) збереження і розвиток стратегічного науково-технологічного потенціалу в пріоритетних напрямах розвитку;
  • 3) створення необхідних соціально-економічних умов для збереження потенціалу наукових і технічних кадрів і таким чином недопущення еміграції висококваліфікованих спеціалістів науки і техніки за межі країни.

Для реалізації цих завдань необхідно вирішити цілий ряд питань, а саме:

  • – провести аналіз структури джерел коштів і механізму фінансування інноваційної діяльності підприємств з метою встановлення рівня забезпеченості поставлених державою завдань відповідними фінансовими ресурсами;
  • – визначити механізм державної підтримки підприємств та забезпечення виконання програм через різні фінансові джерела;
  • – визначити ефективність стимулюючої системи, спрямованої на збільшення коштів фінансування інноваційної діяльності з різних позабюджетних джерел.

Стратегія фінансування є основою для розробки відповідних інноваційних проектів і програм у рамках загальної економічної стратегії інноваційного розвитку господарюючого суб'єкта.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >