< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Розвідка військових доріг і колонних шляхів

Розвідці шляхів руху військ, як правило, передує вибір їх напрямків за топографічними картами з урахуванням наявності, напрямку і стану існуючих доріг, характеру місцевості, природних умов, можливості природного маскування, бойової обстановки, очікуваної інтенсивності руху військ, пори року і погоди.

Під час вибору маршрутів ураховують: райони, в межах яких підготовка шляхів руху військ ускладнена або неможлива; напрямки обходів або подолання важкопрохідних ділянок; ділянки, на яких ускладнене розосередження військ на прилеглій до шляхів місцевості; наявність природних укриттів і масок; найбільш вірогідні об'єкти можливого руйнування (гідротехнічні споруди, ділянки доріг на перевалах, в дефіле тощо); складні для організації руху військ ділянки (місця перетину з автомобільними залізницями, великі населені пункти тощо).

Під час вибору маршрутів у період бездоріжжя використовують дороги з твердим покриттям, а колонні шляхи прокладають по стійких (супіщаних, гравелевих і щебеневих) ґрунтах, піднесених, швидко просихаючих ділянках місцевості з хорошим природним стоком, в обхід знижених і заболочених місць.

У разі облаштування переходів через болото, їх місця необхідно вибирати на ділянках, що мають найменшу ширину і глибину, найбільш щільний і осушений торф, непошкоджений дерновий шар.

У зимовий час маршрути вибирають з урахуванням можливих сніжних заметів, в обхід ділянок дрібнолісся і чагарнику, по відкритих місцях і гребенях височин, вздовж лісових узлісь і вузьких лощин, по промерзлих на необхідну глибину болотах з рівною поверхнею, а також по річках і озерах, що мають достатнє за товщиною льодове покриття.

Розвідку шляхів ведуть з метою отримання найбільш повних даних про наявність і стан існуючих доріг, характер і умови місцевості й можливості прокладення колонних шляхів.

Наземну розвідку шляхів проводять інженерні розвідувальні дозори (ІРД) за наявності необхідної техніки та оснащення.

Обов'язки розвідників командир ІРД визначає у кожному конкретному випадку, залежно від обстановки. Як варіант, вони можуть бути такими: командир ІРД керує діями обслуг і одночасно готує донесення про результати розвідки; 1-й і 2-й номери перевіряють на мінування підходи та перешкоди; 3-й і 4-й номери визначають їх вид, характер та розміри; 5-й і 6-й номери розвідують місця, що найбільш зручні для подолання перешкоди, улаштування об'їзду або обходу, визначають прохідність місцевості, ведуть радіаційну та хімічну розвідку.

Під час проведення розвідки колонного шляху необхідно:

  • – вибрати та позначити на місцевості напрям колонного шляху, що намічений на карті;
  • – виявити місця та характер перешкод і загороджень, звернувши особливу увагу на райони встановлення мін засобами дистанційного мінування противника, їх типи і можливі способи подолання;
  • – встановити наявність та можливість використання місцевих дорожньо- будівельних матеріалів;
  • – оцінити прохідність місцевості;
  • – визначити види й обсяги завдань, необхідні сили та засоби для їх виконання. Донесення про результати розвідки доріг і колонних шляхів командир ІРД складає у вигляді схеми або карти з пояснювальною запискою.

Схема розвіданої ділянки

Рис. 137. Схема розвіданої ділянки:

а - дороги з легендою; б - колонного шляху з легендою

На схему (карту) наносять:

  • – маршрут, розподілений на характерні ділянки з нумерацією їх римськими цифрами;
  • – загородження та руйнування;
  • – водопропускні споруди, а також місця об'їздів (обходів);
  • – броди та підходи до них;
  • – місця розташування дорожньо-будівельних матеріалів і шляхи їх підвезення.

Загородження (руйнування), водопропускні споруди, броди, дорожньо- будівельні матеріали позначають умовними знаками та нумерують арабськими цифрами в кружечках.

У легенді вказують:

  • – коротку характеристику кожної ділянки;
  • – відомості про загородження (руйнування), об'їзди;
  • – обсяги робіт і доцільність способів їх виконання.

Крім того, додатково можуть бути надані картки інженерної розвідки на окремі об'єкти.

Під час інженерної розвідки броду визначається:

  • – напрям, ширина та глибина броду;
  • – швидкість течії та стан ґрунту дна та берегів ріки;
  • – наявність загороджень на берегах і на дні ріки;
  • – наявність у воді перешкод (ям, каміння тощо);
  • – перевищення берегів та їх крутість;
  • – стан шляхів, що йдуть до броду з обох берегів;
  • – наявність шлюзів, гребель та інших гідротехнічних споруд, що розташовані вгору за течією.

Ознаками броду є: дороги, стежки або колії, що підходять до річки з обох берегів; дрібні брижі на поверхні води, характерні для річкової мілини; перепади води, що вказують на перехід від мілких місць до глибоких.

Для переправи бойової техніки ширина броду має бути не меншою, ніж 10 м, спуски на обох берегах пологими з нахилом для колісної техніки до 10 % (6°), для гусеничної техніки - до 15 % (9°).

Під час обладнання броду необхідно:

  • – проробити та позначити проходи у загородженнях і перешкодах на берегах та у воді;
  • – здійснити укріплення дна перешкоди зі слабким ґрунтом;
  • – облаштувати з'їзди та виїзди;
  • – позначити межі броду та встановити на вихідному березі знак із вказівкою глибини броду;
  • – встановити, за потребою протимінне огородження броду.

Можливість руху колісної та гусеничної техніки бродом без проведення укріплення його дна визначають за допомогою гирьового ударника або ручного пенетрометра.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >