Як конкретизувати мету дослідження? І навіщо це робити?

Почнемо з ключового питання: "Навіщо?". Уявіть, що ми замовляємо першу страву шеф-кухарю. Або не замовляємо комусь, а плануємо приготувати її разом із друзями. Є великий вибір перших страв. І навіть якщо ми уточнимо "борщ", потрібно конкретизувати, який саме, адже бувають дуже різні види (червоний, зелений, пісний – і навіть у кожного з них є варіації). Щоб отримати від шеф-кухаря або спільно приготувати саме ту першу страву, яку бажаємо, потрібно якомога конкретніше її назвати, щоб усі виконавці зрозуміли, що саме треба зробити. Маємо також уточнити деякі особливості, що будуть для нас принципово важливими, як-от побажання щодо спецій, зі сметаною чи без. Знаючи конкретно, яка страва потрібна, можна вчасно закупити всі необхідні інгредієнти та приготувати саме те, що запланували.

Аналогічно незалежно від того, замовляємо ми дослідження фаховій дослідницькій агенції чи реалізовуємо його самі, з консультацією із соціологом чи без, потрібно, щоб усі люди, залучені до процесу планування й ви конання, розуміли, якої мети ми маємо досягти в результаті дослідження. Серед них і ініціатори дослідження, і керівники громадської організації або ініціативної групи, і потенційний грантодавець, і розробники плану дослідження, і його виконавці.

І навіть якщо ми вирішили приготувати страву одноосібно, потрібно спланувати, які продукти закупити, скільки часу займе приготування, чи є необхідні для цього посуд й обладнання, тобто мусимо зіставити наші бажання з наявними ресурсами. Адже неможливо приготувати борщ, якщо в нас є лише півгодини, неможливо зробити курча-гриль, якщо немає гриля, або приготувати окуня, якщо в холодильнику форель. Аналогічно із соціальними дослідженнями: нам потрібно якомога точніше визначити, яку інформацію в ідеалі ми бажали б мати, зіставити це бажання з наявними ресурсами та розробити чіткий план дій, що уможливить отримання цієї інформації.

Наскільки конкретизованою має бути мета нашого дослідження? Розгляньмо на прикладі. "Ми досліджуватимемо якість шкільної освіти, – міркують у громадській організації, яка прагне посприяти поліпшенню якості шкільної освіти. – Отже, мета дослідження – дослідити якість шкільної освіти". Це поки що рівень: "Приготуймо першу страву", що підходить для початкових етапів обговорення, але не є конкретизованою метою, на основі якої можна спланувати всі необхідні етапи роботи. У цьому прикладі наявні одразу дві типові помилки: планування дослідження надто широкої теми й сплутування тематики дослідження з його метою^[1].

Поміркуймо, що ми насправді прагнемо з'ясувати. Якість шкільної освіти в усіх країнах світу? Це неможливо, зважаючи на масштаб дослідження. У школах певного району або мікрорайону конкретного міста? Це реалістичніше, але все ще недостатньо конкретно, адже є чимало аспектів шкільної освіти та чимало аспектів її якості. Нас цікавить якість освіти в початкових чи старших класах? Якість освіти з географії чи математики? Під якістю освіти ми розуміємо якість підручників, результативність методик викладання й контролю знань, компетентність викладачів, відповідність аудиторних годин запланованому обсягу матеріалу, наявність візуальних матеріалів і спеціалізованого обладнання в школах? Можливо, ми бажаємо порівняти зміст шкільного підручника з певного предмета в Україні та Польщі? Можливо, ми прагнемо розібратися, які методики оцінки якості шкільної освіти застосовують у різних країнах світу? Всі одночасно не подужаємо, але можна обрати одну країну чи більше залежно від часу й ресурсів, які можемо виділити на це дослідження.

Отже, "якість шкільної освіти" – це лише тематика. Тематика – це сукупність дуже багатьох тем (тобто настільки широка тема, що й темою не назвеш). Інші приклади тематики: "механізми демократизації", "чинники корупції", "права людини". "Тематика", як і "тема", походить від грецького поняття "основа", "те, що покладене в основу". Однак тема дослідження значно чіткіше вказує на його зміст, ніж тематика. Приміром, "Викладання всесвітньої історії в системі загальнообов'язкової освіти України та Польщі" могло б бути темою^[2]. Тема може звучати більш неформально, ніж у цьому прикладі, чи навіть із гумором або провокативно: формулювання залежить від цільової аудиторії (тобто на якого читача орієнтована тема) і смаку авторів. Хтось сформулював би цю тему таким чином: "Всесвітня історія очима наших дітей: що та як нині вчать в українських і польських школах?".

Тепер, коли ми вже вміємо розпізнавати тематику й не плутати її з темою або метою, повернімося до питання, як же конкретизувати мету дослідження. Мета дослідження вказує на те, що ми прагнемо з'ясувати, виявити завдяки дослідженню. Отже, щоб конкретизувати мету, нам потрібно відповісти на запитання: "Яку саме інформацію ми сподіваємося здобути в результаті нашого дослідження?".

При цьому варто пам'ятати, що в соціальному проекті дослідницький компонент має сприяти досягненню загальної мети проекту^[3]. А отже, ми формулюємо дослідницьку мету не "у вакуумі", а відповідно до прикладної мети нашої громадської діяльності. Таким чином, перше питання на шляху до формулювання мети дослідження: "Яких практичних змін ми бажаємо досягти?". Відповідь на нього буде так званою практичною метою дослідження (на відміну від дослідницької мети). Наприклад, у випадку роботи громадської організації над якістю шкільної освіти практичною метою можуть бути поліпшення методики викладання арифметики в початковій школі, розробка плану комп'ютеризації шкіл та багато інших. Якщо організація лобіює комп'ютеризацію шкіл у Волинській області, то практичною метою могла б бути "розробка плану поліпшення комп'ютеризації шкіл Волині впродовж найближчих п'яти років", а дослідницькою – "оцінка нинішнього рівня та якості комп'ютеризації шкіл Волинської області"^[4].

Чому в цьому прикладі йдеться про "рівень і якість"? Власне, формулювання можна було б і спростити: "оцінка комп'ютеризації шкіл Волинської області" або "оцінка комп'ютерної забезпеченості шкіл Волинської області". Поміркуймо, що саме ми бажаємо довідатися. Імовірно, нас цікавитиме не лише співвідношення кількості комп'ютерів і кількості учнів у школі (тобто рівень комп'ютеризації), а й те, якими є монітори (на основі електронно- променевої трубки чи рідкокристалічні), якими є швидкість процесора, програмне забезпечення, скільки комп'ютерів під'єднані до мережі Інтернет і яка швидкість передачі даних^[5]. Уся ця інформація важлива для нас, адже лише так можна зрозуміти, чого дійсно можуть навчитися діти в комп'ютерних класах і скільки часу доцільно планувати на комп'ютерні практики, зокрема й без шкоди для здоров'я школярів (робота за моніторами на основі електронно-променевої трубки, на відміну від роботи за рідкокристалічними, не може бути тривалою через шкідливість для здоров'я}. Усю цю сукупність запитань можна узагальнити в меті дослідження як "рівень і якість". Таким чином ми підкреслимо, що нас цікавить і те, й інше. Відповідно центральне питання дослідження: "Якими нині є рівень та якість комп'ютеризації шкіл населеного пункту X?". Воно узагальнює низку інших: щодо моніторів, інтернетизації, кількості учнів на один комп'ютер тощо.

Уважні читачі можуть помітити, що в прикладі з комп'ютерною забезпеченістю шкіл запропоноване центральне питання дослідження чітко відповідає меті, наведеній на абзац вище. Це не збіг, а закономірність. Річ у тім, що мета дослідження – це ключове (центральне) питання дослідження, представлене у беззапитальній формі. І ключове питання, і мета вказують на те, що необхідно з'ясувати в дослідженні; різняться вони лише стилістикою представлення.

Читачі також можуть помітити, що мета (або ключове питання) дослідження є парасолькою, під якою об'єднані інші питання, відповіді на які бажаємо віднайти. Ці відповіді, своєю чергою, сприятимуть досягненню практичних цілей проекту, тобто практичної мети дослідження. На практиці не важливо, що саме формулюємо першим – мету дослідження чи його основні питання, але ми маємо починати саме з розуміння практичного значення дослідження, якщо воно є компонентом проекту, орієнтованого на досягнення практичних змін (схема 2.2).

Схема 2.2. Формулювання мети дослідження в рамках соціального проекту: важливість зв'язку з практичною діяльністю

Мета дослідження допомагає визначити його основні питання, але водночас основні питання – сформулювати мету.

Однак і те, и інше вказує на інформацію, необхідну для досягнення практичної мети дослідження, якщо дослідницький компонент є складовою проекту, спрямованого на практичні зміни.

Подеколи в проектних заявках замість дослідницької мети наводять лише практичну мету дослідження, що ускладнює сприйняття інформації про нього. Ще раз акцентуємо увагу, що дослідницька мета (або мета дослідження) вказує на те, що буде з'ясовано, виявлено в результаті дослідження. Натомість практичну мету дослідження формулюють лише для прикладних проектів і вона дає відповідь на питання, яким чином буде використана здобута в результаті дослідження інформація; інакше кажучи, вказує на те, яким є практичне значення дослідження. Отже, мета дослідження (або дослідницька мета) і практична мета дослідження є окремими, взаємопов'язаними та взаємодоповнюваними елементами опису дослідження, запланованого в рамках соціального проекту, але аж ніяк не взаємозамінними. Практична мета дослідження – невід'ємний елемент обґрунтування доцільності дослідження в рамках проекту, але при цьому не обов'язково в заявці зазначати три чарівних слова "практична мета дослідження", якщо цього не вимагає форма донора. Головне – пояснити, навіщо потрібне дослідження в рамках проекту.

Мета дослідження дає нам змогу побачити, що, де й коли заплановано з'ясувати, й у такий спосіб допомагає рухатися вперед із плануванням дослідження. Проілюструємо це прикладами з цього підрозділу.

Приклад 1. Тема дослідження: "Викладання всесвітньої історії в системі загальнообов'язкової освіти України та Польщі" або "Всесвітня історія очима наших дітей: що та як нині вчать в українських і польських школах?". Мета дослідження – виявлення спільних і відмінних характеристик у змісті й методиках викладання історії в закладах загальнообов'язкової освіти України та Польщі (або порівняння змісту й методик викладання історії...^[6]).

• • "Що": зміст і методика викладання всесвітньої історії.
• • "Де": у закладах системи загальнообов'язкової освіти (школах) України та Польщі.
• • "Коли": нині.

Отже, зважаючи на мету, нам потрібно буде порівнювати зміст підручників для школярів і методичні матеріали для вчителів, а також обсяги аудиторних годин із кожної теми. Це дасть змогу сформувати докладне уявлення про зміст предмета й почасти про застосовувані методики викладання. Можливо, для докладнішого з'ясування різноманіття методик ми домовимося про взаємні гостьові відвідини занять з історії між польськими й українськими школами або про Skype-інтерв'ю з учителями всесвітньої історії в Польщі та Україні.

Приклад 2. Тема дослідження: "Комп'ютерна забезпеченість шкіл Волині: оцінка теперішнього стану". Мета дослідження – оцінка нинішнього рівня та якості комп'ютерної забезпеченості (або комп'ютеризації) шкіл Волинської області.

• • "Що": рівень та якість комп'ютерної забезпеченості. (Альтернативний варіант – комп'ютеризація – акцентує увагу на тому, що нас може цікавити не лише теперішній стан забезпеченості, а й динаміка забезпечення шкіл комп'ютерами. Можливо, у нашому дослідженні ми запитуватимемо в директорів шкіл не тільки про те, скільки та якої техніки має школа, а й що та в якому обсязі заплановано придбати протягом найближчого року.)
• • "Де": у школах Волинської області.
• • "Коли": нині.

Зважаючи на мету, ми можемо надіслати запити до компетентних державних органів, які ведуть статистику комп'ютеризації шкіл області, що покаже нинішній стан і динаміку за певний період крізь призму державної статистики (якщо таку статистику ведуть). Ми також можемо надіслати запит до компетентних державних органів щодо того, скільки, якої техніки та для яких шкіл заплановано закупити в майбутньому (щоб зіставити заплановані закупівлі з реальними потребами шкіл). Або надіслати запит, чи мають компетентні державні органи певний план комп'ютеризації шкіл області в довгостроковій перспективі. Окрім того, мусимо порівняти державну статистику з даними самих шкіл, а отже, надішлемо запити директорам шкіл щодо комп'ютерної забезпеченості та планів щодо комп'ютеризації на найближчий рік-два. Можливо, візьмемо низку інтерв'ю з директорами шкіл, щоб краще зрозуміти ситуацію. Можливо, доповнимо їх інтерв'ю з викладачами та/або учнями. Завдяки різнобічній інформації (від державних органів, від директорів шкіл, від учителів та учнів) у нас більше шансів виявити дійсну ситуацію та оцінити, яких змін вона потребує.

Подеколи формулювання мети дає нам змогу зорієнтуватися не лише в тому, "що, де й коли", а й у тому, хто стане респондентами в нашому дослідженні, якщо плануємо отримувати інформацію від певної категорії людей, а не, скажімо, на основі аналізу документів. Наприклад, можливо, ми вже надсилали запити щодо комп'ютеризації шкіл до державних органів, тож більше не потребуємо цього компонента дослідження, але хотіли б зосередитися на оцінках директорів шкіл. Мета дослідження могла б звучати так: виявлення думки директорів загальноосвітніх шкіл Волинської області щодо рівня та якості комп'ютерної забезпеченості їхніх шкіл. У такому формулюванні мети ми одразу бачимо, що буде лише одна категорія респондентів – директори шкіл Волинської області.

Мета дослідження не лише допомагає зосередитися на тому, що саме ми досліджуватимемо, а й дає змогу перейти до визначення того, як саме це робитимемо, тобто до вибору стратегії та методів дослідження^[7]. Саме про них – наступний розділ книги.

• [1] У цьому прикладі також невдала стилістика: у будь-якому дослідженні ми досліджуємо, тож починати формулювати мету дослідження зі слова "дослідити" або "дослідження" не прийнято. Це нагадує вираз "масло масляне". Звісно, тавтологія (від грец- "те саме" і "слово") мало що пояснює, тому її варто уникати. Ми досліджуємо, щоб виявити, з'ясувати певну інформацію. Отже, мета полягає у виявленні, з'ясуванні інформації (зазначаємо, якої саме).
• [2] За бажання можна було б і цю тему конкретизувати, адже може йтися про зміст предмета, методику викладання, види контролю знань, навчальні видання для школярів.
• [3] Щодо відповідності мети дослідження меті проекту дивіться докладніше попередні підрозділи цього розділу.
• [4] Або "визначення рівня та якості..." залежно від стилістичних уподобань. Згадуючи про стилістичні уподобання, варто зауважити, що одні формулюють мету через іменник (наприклад, "метою є виявлення X"), інші — через дієслово (наприклад, "метою є виявити X"). На думку автора, обидва варіанти прийнятні, хоча у формальних академічних текстах нині в Україні при формулюванні мети вживають здебільшого іменникову форму й деякі науковці сприймають дієслово як невдалу академічну стилістику. Зайве казати, що питання належить до царини компетентності мовознавців, а не соціологів або інших суспільствознавців.
• [5] Термінологічно можна полемізувати, чи є рівень інтернетизації складовою рівня або якості комп'ютеризації, адже доступ до мережі Інтернет можливий і з інших пристроїв. І якщо в добре забезпеченій школі окрім комп'ютерів є ще й планшети, на яких діти вчаться шукати інформацію в Інтернет, то чи включати це в поняття "комп'ютеризація". Наразі не занурюватимемося в термінологічні дискусії. Принципово важливим є те, щоб усі залучені до проекту люди – від керівника й грантодавця до дослідника та його помічників – розуміли, що саме вони досліджують. Термінологічні уточнення можна просто включити до опису дослідження, щоб усі розуміли, про що саме йдеться.
• [6] Дехто з науковців може зауважити, що "порівняння" – це процес, натомість, формулюючи мету, треба акцентувати увагу на результаті, а отже, "виявлення спільних і відмінних характеристик" є стилістично коректнішим. На думку автора, це питання мовної стилістики, а не логіки дослідження, адже "виявлення", "з'ясування" теж можна інтерпретувати і як процес, і як результат.
• [7] В українських академічних дослідженнях після визначення мети визначають завдання дослідження, його об'єкт і предмет. У західних академічних дослідженнях – цілі (objectives) або дослідницькі питання (research questions). Будь-яке професійне прикладне дослідження містить ці елементи, навіть якщо не звучать слова "завдання дослідження", "об'єкт", "предмет", "дослідницькі питання". Фахові дослідники допоможуть конкретизувати всі ці аспекти, якщо того вимагає форма заявки донора. Зазначені питання не включено до посібника з огляду на їхню спеціалізованість та обмежений обсяг книги.