< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Деякі труднощі у співпраці з фаховими дослідниками – як їх вирішити?

На завершення цього розділу на додачу до всіх уже згаданих у цій книзі викликів співпраці між дослідниками й замовниками досліджень варто розглянути ще три проблеми, із якими довелося зіткнутися деяким громадським організаціям.

Проблема 1. "Нам хотілося б більшої комунікації з найнятими соціологами, але, коли вони починають щось пояснювати, звучить стільки маловідомої термінології що змістовного спілкування не виходить. Припускаємо, вони розуміють, що роблять, але подеколи в нас таке відчуття, що ми отримуємо не зовсім те, на що сподівалися. Це типова проблема?"

Комунікація мовою, зрозумілою для замовника, – одна зі складових компетентності людини, яка працює над дослідженнями на замовлення. Не все можна пояснити швидко й не все треба пояснювати, адже замовники наймають фахівця не для того, щоб слухати цикл лекцій. Але пояснити доступною мовою переваги й недоліки кожного методу так, щоб ви це зрозуміли та зробили поінформований вибір, соціолог має бути в змозі. Якщо він/вона не може цього зробити й вам не дуже комфортний такий формат співпраці "напіввсліпу", варто пошукати фахівців, які вміють пояснювати просто й готові взаємодіяти в діалоговому режимі, адже це цілком нормальне очікування від співпраці.

Проблема 2. "Пробували звертатися до соціолога. Він попросив технічне завдання. Але ми самі ще не певні, що та як краще зробити, то як ми можемо написати технічне завдання?"

Фахівці, які мають досвід співпраці із замовниками досліджень, знають, що запорука успішної співпраці – на початковому етапі допомогти потенційному замовникові конкретизувати мету й відповідно до неї запропонувати варіанти дизайну дослідження та їхню вартість. Вони також чудово розуміють, що замовник може навіть не уявляти, який вигляд мусить мати технічне завдання на проведення дослідження.

Замість того щоб просити технічне завдання, вам мали б поставити низку конкретних запитань, що допомогли б визначити, що саме вам потрібно, адже технічне завдання – це деталізований опис того, що та як необхідно з'ясувати в рамках запланованого дослідження. І такий опис справді неможливо підготувати до того, як вас проконсультує фахівець.

Інакше ситуація подібна до тієї, ніби ви хочете зробити ремонт, а майстри просять у вас технічне завдання на роботи до того, як обговорили з вами можливі варіанти ремонту та його вартість. Вочевидь, у цьому випадку організація натрапила на соціолога, який не вмів працювати з потенційними замовниками. Можливо, той фахівець звик виконувати технічні завдання, сформульовані для нього іншими соціологами, подібно до того як майстер може виконувати конкретне завдання від бригадира, який працює в діалозі з клієнтом і координує ремонтно-будівельні роботи.

Проблема 3. "У нашому місті немає ані соціологів, ані тим паче фахових центрів із соціальних досліджень. Наші проекти малобюджетні, тож запрошувати експертів з інших міст малоймовірно. Ліпше взагалі не включати жодних досліджень до проектів чи варто певні типи досліджень робити самим?"

Якщо справді є потреба в дослідженнях, то оптимальним варіантом є дистанційна співпраця, можливості якої ми вже розглядали в розділі 2 "Плануємо дослідницький компонент проекту: перші кроки". Фахівець із соціальних досліджень віддалено – за допомогою телефонного та Інтернет-зв'язку – допоможе визначити дизайн дослідження, сформує інструментарій, проінструктує щодо роботи з ним та допоможе підготувати звіт. Натомість збором даних (анкетуванням, проведенням глибинних інтерв'ю, фокус-груп, спостережень, фіксуванням інформації з місцевої преси тощо) займатимуться люди, які мешкають у тому самому населеному пункті, що й громадська організація. У такому разі відповідальність за якість дослідження поділятиметься між фахівцем із соціальних досліджень і керівництвом громадської організації: соціолог відповідатиме за коректність логіки дослідження й аналізу зібраних даних, а ГО – за те, що дані справді були зібрані в чіткій відповідності до всіх наданих інструкцій.

Зайве казати, для реалізації задумів часто важливо мати не лише завзяття й талант, а й фінансові ресурси. Тому в різних розділах цієї книжки ми знову й знову згадували про кошти й про грантодавців. На її завершення спробуємо максимально зосередити увагу на представленні дослідницького компонента в проектній заявці, поданій на розгляд грантодавчої організації. Саме про це – наступний розділ.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >