< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ПРЕДСТАВЛЯЄМО ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОМПОНЕНТ У ПРОЕКТНІЙ ЗАЯВЦІ

АБО ЯК ПЕРЕКОНАТИ ГРАНТОДАВЦЯ, ЩО ДОСЛІДЖЕННЯ ВАРТЕ ПІДТРИМКИ?

Питання, на які допоможе відповісти цей розділ

Що спільного між очікуваннями грантодавців щодо проектної заявки загалом і її дослідницького компонента зокрема? Наскільки докладно потрібно представляти дослідницький компонент заявки? Що мають на думці грантодавці, коли просять зазначити інформацію про методологію та інструментарій дослідження? Якими є типові помилки представлення дослідницького компонента в проектній заявці та як їх уникнути?

Поняття з попередніх розділів, важливі для розуміння матеріалу: дизайн дослідження, омнібус, транскрипт, інструментарій, вибірка, репрезентативне опитування, параметри репрезентативності вибірки, дизайн-ефект, ґайд інтерв'ю, напівструктуроване інтерв'ю, глибинне інтерв'ю, респондент, інформант, фокус-група, сценарій фокус-групи.

Читачі, які уважно працювали з розділом 2 "Плануємо дослідницький компонент проекту: перші кроки", вже можуть здогадуватися, що є "три кити", на яких тримається обґрунтування доцільності дослідницького компонента в рамках соціального проекту.

1. Пояснено практичне значення дослідження для реалізації мети проекту.

Мета дослідницького компонента відповідає меті проекту. Інакше кажучи, інформація, отримана завдяки дослідженню, допоможе реалізувати мету проекту.

  • 2. Пояснено відмінність запланованого дослідження від попередніх подібних досліджень або наголошено на його оригінальності, якщо жодних подібних досліджень ще не було проведено. Чітко зазначено, чи проводив раніше заявник або будь-хто інший подібні дослідження. Якщо так, то чим запропоноване дослідження відрізняється від попередніх? Чому виникає необхідність у новому? Інакше кажучи, потрібно переконливо показати, що інформація, яку плануємо отримати завдяки дослідженню, справді не є вже відомою завдяки попереднім дослідженням.
  • 3. Якщо дослідницький проект вимагає значних коштів, показано, що заявники аналізували можливості альтернативних дизайнів проекту, які не вимагають коштовного дослідницького компонента, та аргументували, чому доцільний саме такий дизайн проекту.

Інакше кажучи, показано, що тематично подібний проект без такого дослідницького компонента матиме менше практичне значення, ніж запропонований до розгляду варіант.

Що ще нам варто знати про представлення дослідницького компонента в проектній заявці, щоб збільшити шанси на його підтримку грантодавцем? Саме це ми й розглянемо далі.

Чого хоче грантодавець?

Бажання людей, які оцінюють проектні заявки з боку грантодавців, не є ані дуже втаємниченими, ані надто різноманітними. Вони доволі прості й універсальні.

Сильна проектна заявка[1] має залишати її читачів з такими враженнями.

  • 1. Чітко зрозуміло, що заплановано зробити, у яких обсягах, як і навіщо.
  • 2. Запланована діяльність та її очікувані результати є реалістичними та відповідають цінностям, пріоритетам і місії грантодавця. (Важливий як результат, так і сам процес.)
  • 3. Автори заявки є компетентними в запланованій діяльності та залучатимуть компетентних виконавців і партнерів.
  • 4. Формат подання інформації про запланований проект відповідає стандартам, які грантодавець офіційно пропонує заявникам[2].

Сильний дослідницький компонент у проектній заявці залишає таке ж саме враження. Отже, зрозумілість, відповідність, реалістичність, компетентність – це ті універсальні аспекти, що залишаються значущими незалежно від типу гранту або тематики проекту.

Чому окрім результату важливий також сам процес діяльності, як було зазначено в другому пункті? Річ у тім, що грантодавці часто прагнуть посприяти змінам у практиках і поглядах певних цільових аудиторій. Зазвичай серед пріоритетів грантодавчих організацій є утвердження демократичних цінностей, а отже, очікується відповідність таким цінностям як самої діяльності, так і її результатів. Якщо заявка на виконання проекту містить твердження, що дискримінують певну категорію людей (за статтю, віком, віросповіданням, етнічністю тощо), шанси на підтримку суттєво знижуються, адже є ризики, що виконавці свідомо або мимоволі пропагуватимуть чи й практикуватимуть дискримінацію в процесі реалізації проекту.

У підсумку питання, на яке орієнтуються оцінювачі проектних заявок: "Чи стане проект репутаційним плюсом, а не мінусом для нашої грантодавчої організації?". Репутаційним плюсом стають ті проекти, які компетентно виконані відповідно до цінностей грантодавця. Мінусом – некомпетентні або невідповідні.

  • [1] Сильна заявка — це та, що має високі шанси на підтримку.
  • [2] Останній пункт – відповідність стандартам – важливий не лише з бюрократичних, а й з вельми прагматичних міркувань. Якщо ще на етапі подання заявки проявлено неуважне ставлення до формату роботи грантодавчої організації, то якими є шанси, що в разі одержання гранту буде дотримано різноманітних вимог донора щодо співпраці?
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >