типових помилок представлення дослідницького компонента в проектній заявці

Помилка 1. Ключова і, на жаль, поширена помилка – залучення фахівця із соціальних досліджень лише після отримання гранту, а не на етапі підготовки заявки на виконання соціального проекту. З одного боку, це підвищує імовірність хибно спланованого дизайну дослідження, з іншого – послаблює заявку. Якщо грантодавець регулярно підтримує проекти з дослідницькими компонентами, то вельми ймовірно, що серед оцінювачів проектних заявок є фахові дослідники (хоча б одна така людина). Для них фахово прописаний текст про заплановане дослідження настільки ж виразно відрізняється від аматорського, як для музиканта фаховий спів від любительського.

Помилка 2. Ненадання достатньо переконливих пояснень, що отримана завдяки дослідженню інформація буде новою порівняно з тим, що вже й так відомо. Наприклад, громадська організація пропонує провести опитування населення певних міст щодо проблем житлово-комунального господарства, однак із заявки не зрозуміло, чи справді бракує такої інформації. Інакше кажучи, що нового заявники сподіваються довідатися завдяки запропонованому дослідженню. Ще один приклад: організація планує провести опитування щодо волонтерства попри те, що інша громадська організація нещодавно опублікувала результати дослідження волонтерства в Україні. Знову-таки без належних пояснень не зрозуміло, що нового заявники сподіваються довідатися завдяки опитуванню.

Помилка 3. Ненадання достатньо переконливих пояснень щодо практичного значення дослідження. Трапляється так, що чітко розкрито, чим запропоноване дослідження відрізняється від попередніх, але залишається малозрозумілим практичне значення: хто, як і для чого зможе використовувати його результати. У світі є низка фондів, орієнтованих на підтримку саме дослідницької роботи, практичне значення якої радше потенційне, ніж очевидне в короткостроковому періоді. На превеликий жаль, в Україні жодного такого фонду для підтримки соціальних досліджень досі не існує. У нашій країні донорські організації орієнтовані поки що на роботу з прикладними, а не дослідницькими проектами, тому для підтримки заявки вкрай важливо включити чіткі відповіді на такі два питання.

• 1. Хто й для чого застосовуватиме результати дослідження?
• 2. Які заходи заплановані для того, щоб результати дослідження помітили й застосували ті, кому вони можуть бути потенційно корисними?

Помилка 4. Стратегія та методи дослідження не відповідають його меті. Інакше кажучи, у запропонований спосіб неможливо отримати ту інформацію, з'ясування якої задеклароване в меті дослідження.

Помилка 5. Недостатньо деталізовано обсяги дослідницької роботи, що унеможливлює оцінку адекватності кошторису.

Помилка 6. Описова частина проекту містить більше дослідницької роботи, ніж задекларовано в кошторисі, і при цьому жодним чином не пояснено, завдяки яким ресурсам вдасться здійснити те, на що не запитують фінансування. Це не помилка в тому разі, якщо грантодавець сповідує підхід: "Аби не було завищеного кошторису, а якщо там чогось немає, то це неважливо". Однак деякі донори ставляться інакше: "Якщо чогось бракує в кошторисі, чи не означає це, що опис дослідження був неуважно скопійований із якогось іншого проекту? Чи можна всерйоз вважати описову частину такою, що справді буде ретельно реалізована?".

Помилка 7. Інформації про дослідження недостатньо, щоб оцінити адекватність запитуваного фінансування. Хоч який метод збору даних було обрано: репрезентативне опитування, нерепрезентативне, глибинні інтерв'ю, фокус-групи, контент-аналіз тощо, грантовій комісії потрібно зрозуміти обсяг запропонованих робіт, щоб визначитися, чи підтримувати дослідницький компонент саме такою сумою, яку було запитано. Якщо ж про обсяг робіт доводиться лише здогадуватися, суттєво зростає імовірність відхилення відповідного компонента або й усієї заявки.

Подеколи замість того, щоб відхиляти заявку через недостатню деталізацію обсягів робіт, до заявників звертаються з проханнями надати всі необхідні уточнення. Однак далеко не завжди процедура розгляду грантових заявок передбачає надання додаткових запитів організаціям-заявникам. Понад те, навіть якщо така можливість є, цим механізмом можуть не скористатися, якщо є інша проектна пропозиція з належною деталізацією: просто оберуть ту, виклад якої залишає менше сумнівів і запитань.

• [1] Матеріал цього та наступного підрозділів автор у дещо відмінній редакції представляла на Facebook-сторінці "Запитай у соціологів" https://facebook.com/ask.sociologists.