Пам'ятка про фахове представлення дослідницького компонента в проектній заявці

Зважаючи на викладене вище, можемо визначити перелік запитань, ствердна відповідь на кожне з яких означає, що дослідницький компонент, найімовірніше, вдало представлений у заявці на виконання соціального проекту.

• • Чи писала або принаймні редагувала текст про дослідницький компонент людина, яка фахово займається соціальними дослідженнями?
• • Чи чітко зазначено, яку саме інформацію необхідно з'ясувати завдяки дослідженню?
• • Чи розвіяно можливі сумніви щодо того, чи не є ця інформація вже відомою?
• • Чи пояснено, яким чином інформація, отримана завдяки дослідженню, посприяє досягненню практичної мети проекту?
• • Якщо результати дослідження використовуватимуть інші люди, не виконавці цього проекту, то чи пояснено, яким чином вони їх отримають?
• • Чи відповідають одне одному мета, стратегія та методи дослідження?
• • Чи відповідає як стилістика викладу, так і практична мета проекту цінностям, пріоритетам та місії грантодавця?
• • Чи всі аспекти дослідження представлені в кошторисі? Якщо ні, то чи пояснено, чому вони відсутні?
• • Чи достатньо надано інформації про дослідження, щоб була можливою оцінка адекватності кошторису?

Нижче наведено практичні поради, що варто зазначити про певний тип збирання соціальних даних, щоб уникнути можливих непорозумінь щодо кошторису.

Якщо плануєте глибинні інтерв'ю, зазначте такі аспекти, що впливають на їхню вартість:

• • яку кількість інтерв'ю заплановано;
• • якою є орієнтовна очікувана тривалість інтерв'ю;
• • чи буде їх транскрибовано;
• • чи потрібен виїзд до інформанта/респондента, чи, навпаки, з ним/нею спілкуватимуться телефоном або за допомогою голосового зв'язку в мережі Інтернет;
• • чи потрібен складний відбір респондентів для інтерв'ю;
• • чи необхідна виплата винагороди інформантам; • чи є потреба в розробці й тестуванні запитань.

Тож, якщо просто вказати в проектній заявці: заплановано 8 глибинних інтерв'ю з теми X вартістю Υ, цього може виявитися замало для прийняття грантовою комісією позитивного рішення, особливо коли запитуване фінансування є далеким від мінімалістичного.

Якщо заплановано фокус-групи (ФГ), варто зазначити:

• • кількість ФГ;
• • очікувану кількість учасників у кожній із них;
• • чи буде учасникам виплачена винагорода;
• • якою є очікувана тривалість обговорення;
• • чи буде підготовлено транскрипт фокус-групи;
• • чи буде здійснено відеозапис та відповідний аналіз реакції учасників на його основі.

Зверніть увагу, що для відеозапису ФГ потрібна спеціально устаткована аудиторія: любительське відео не дасть фахівцям змоги побачити всі реакції учасників і здійснити їх адекватний аналіз. Оскільки використання спеціально устаткованої аудиторії підвищує вартість проведення фокус-групи, варто обґрунтувати, чи справді для досягнення мети дослідження потрібен аналіз відеозапису, а не лише аудіозапису. Без усіх цих деталей неможливо оцінити адекватність запитуваної на проведення ФГ суми.

Якщо заплановано контент-аналіз текстів, потрібно вказати:

• • орієнтовну очікувану кількість й орієнтовний обсяг цих текстів (обсяг у знаках із проміжками або в словах);
• • методики контент-аналізу, які буде застосовано.

Для оцінки адекватності запитуваного фінансування недостатньо просто зазначити про контент-аналіз із теми X у виданнях Υ. Адже можна проаналізувати ті видання за квартал, рік чи три роки – і це будуть зовсім різні обсяги роботи.

Окрім кількості респондентів на вартість опитування впливає низка чинників, висвітлення яких сприятиме обґрунтуванню кошторису.

• • Якщо анкету розроблятимуть під час реалізації проекту (ще немає готової, яку можна докласти до проектної заявки), потрібно зазначити орієнтовну очікувану кількість запитань. Адже чим більше запитань в анкеті, тим більше буде витрачено часу на збір й обробку даних опитування, а отже, тим більше коштів необхідно на дослідження^[1].
• • Зазначте, як відбуватиметься сама процедура опитування. Якщо учасникам конференції одноразово роздадуть анкети для самозаповнення, то сам процес опитування не забере багато часу у виконавців дослідження. Натомість, якщо інтерв'юерові потрібно особисто спілкуватися з кожним респондентом та ще й відвідати для цього низку різних місць, звісно, це підвищить вартість опитування.
• • Якщо заплановано включити запитання до омнібуса певного дослідницького центру, зазначте обсяг та параметри вибірки, яку вам запропоновано, очікуваний тип запитань і кількість запитань кожного типу. Ці фактори можуть змінювати вартість участі в омнібусі не лише на якихось 10%, а й у кілька разів. Тому цілком закономірно, що грантовій комісії потрібна така інформація для оцінки адекватності кошторису.

Звісно, далеко не все можна точно передбачити, тому вище часто йшлося саме про очікувану й орієнтовну кількість. У процесі реалізації проекту нерідко виникає потреба скорегувати певні дослідницькі рішення та відповідно кошторис (звісно, за згоди грантодавця). Ніхто не ладен передбачити перебіг проекту із 100% точністю, але в разі його фахового планування є цілком конкретні очікування щодо обсягів необхідних робіт і рівня їхньої складності: цими очікуваннями й потрібно поділитися в проектній пропозиції, щоб, з одного боку, вона справляла враження продуманої, а з іншого – була можливою оцінка адекватності запитуваних коштів.

• [1] Варто зауважити, що фахівці із соціальних досліджень зазвичай вказують не кількість запитань, а кількість ознак. Остання дає точніше уявлення про реальний обсяг робіт, а отже, і вартість. Можуть бути запитання, що вимагають вибору однієї відповіді, тоді ознака одна. Але можуть бути й такі, що передбачають вибір усіх доречних відповідей з-поміж 8 альтернатив, тоді ознак 8. Чим більше ознак, тим більші часові витрати на отримання відповідей від респондентів та їх обробку. Як порахувати кількість ознак, легко пояснити в контексті створення масивів даних, але це виходить за межі завдань нашого видання. Тож наразі лише зауважимо, що не варто дивуватися, якщо соціологи радять уточнити в проектній заявці не тільки очікувану кількість запитань, а й орієнтовну кількість ознак – це справді є бажаним.