Гігієнічні вимоги до навчальних лабораторій

Лабораторії хімії, фізики, біології повинні мати площу не менше 70-100 м2, а також лаборантську 6 м2. їх краще розміщувати на верхніх поверхах будівлі (краще провітрювання та зниження забруднення інших класів). Навчальні лабораторії повинні бути обладнані штучною вентиляцією, водопроводом для миття посуду та обладнання.

Вимоги до спортзалу в школі

Краще розташовувати на першому поверсі, при блочній системі будівництва – в окремому блоці (шум заважає урокам в інших класах). Площа спортивного зйлу – 4 м2 на 1 учня, висота – не менше 6 м. Особливість мікроклімату – температура 16 °С, так як можливе перегрівання дітей при інтенсивній руховій активності, об'єм вентиляції 80 м3/год, кратність вентиляції 4–5.

Вхід в спортивний зал повинен передбачати прохід або безпосередньо через роздягальню, або через відокремлений коридор. Інвентарна кімната для спортивного обладнання повинна з'єднуватися зі спортивним залом через двері або відкритий отвір розмірами (2 м × 2,2 м). З інвентарної кімнати або спортивного залу слід передбачити додатковий вихід на спортивний майданчик.

Гігієнічні вимоги до шкільних меблів

Устаткування шкільних приміщень повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, сприяти оптимальному забезпеченню педагогічного процесу та ефективному проведенню позакласної навчально-виховної роботи. Навчальні класи та кабінети повинні бути обладнані меблями згідно з вимогами чинних нормативних документів (ДСанПіН 5.5.2.008-01, ДСТУ 5994-93, 11015-93, 11016-93).

Основні вимоги:

• – відповідність антропометричним розмірам дітей (профілактика порушень опорно-рухового апарату та органів зору);
• – травмобезпечність;
• – нетоксичність матеріалів та барвників, стійкість до санобробки;
• – світле матове забарвлення столів, з коефіцієнтом відбиття 35-55%.

Розміри шкільних парт (столів). Правильно облаштована парта повинна відповідати розмірам тіла учня, його віку та забезпечувати правильну посадку. В іншому випадку вона може бути однією з причин погіршення зору, сприяти викривленню хребта, викликати зайве м'язове напруження та більш швидку стомлюваність.

Робоча поза для учнів вважається фізіологічною, якщо кут нахилу грудної частини тіла до поперекової частини дорівнює 145°. Разом з тим цілком неприпустимою для школярів є робоча поза, при якій відстань від поверхні парти до очей становить менше 30 см.

Головними параметрами парти, які забезпечують правильну, менш стомлюючу позу учнів, є дистанція сидіння, дистанція спинки та диференція (мал. 13.2).

Дистанція сидіння – відстань (по горизонталі) між заднім краєм стола парти (ближньому до учня) та переднім краєм лави для сидіння. Вона може бути нульовою, якщо краї столу і стільця розташовані на одній вертикалі, позитивною, якщо край сидіння не досягає опущеною від заднього краю столу вертикалі і негативною, якщо опущена вертикаль потрапляє на площину сидіння. Під час навчального процесу, коли учень працює сидячи (писання, читання, тощо) оптимальною вважають негативну дистанцію, тобто край лави повинен заходити за край столу на 4–5 см. У разі роботи стоячи (відповідь на запитання вчителя і тому подібне), як оптимальну, визначають позитивну дистанцію сидіння (мал. 13.3).

Мал. 13.2. Основні розміри шкільної парти

1 – висота переднього краю столу; 2 – висота заднього краю столу; 3 – ширина горизонтальної частини кришки столу; 4 – ширина похилої частини кришки столу; 5 – висота сидіння; 6 – глибина сидіння; 7 – ширина сидіння; 8 – дистанція спинки; 9 – дистанція сидіння; 10 – диференція

Мал. 13.3. Різні варіанти дистанції сидінь

А – негативна; Б – нульова; В – позитивна

Дистанція спинки – відстань (по горизонталі) від заднього краю столу до спинки сидіння. Згідно з гігієнічними вимогами дистанція спинки повинна перевищувати передньозадній діаметр грудної клітки в межах 3–5 см.

Диференція – відстань (по вертикалі) від заднього краю парти до площини сидіння, в нормі дорівнює відстані від ліктя до лави при вільно опущеній руці з додаванням 5-6 см, що забезпечує вільне розташування рук на столі. Прийнято вважати, що в середньому диференція повинна становити 1/7 – 1/8 частини зросту.

При позитивній дистанції учень змушений тягтися вперед і згинати корпус, а це призводить до викривлення хребта (кіфоз). Велика диференція (високий стіл або низьке сидіння) – зумовлює підняття правого плеча і виникнення правостороннього сколіозу, відстань від очей до зошита може в цьому випадку виявитися заниженою. При малій диференції (низький стіл і високе сидіння) учень повинен сильно нахилятися і спиратися на стіл, що призводить до стиснення органів грудної клітки та черевної порожнини, опускання правого плеча, а це сприяє появі сутулості та виникненню лівостороннього сколіозу, особливо якщо одночасно є позитивна дистанція (мал. 13.4).

Мал. 13.4. Правильна і неправильна посадки

В даний час для учнів 1-4 -х класів виготовляють одномісні та двомісні парти з урахуванням віку. Вони можуть мати постійні розміри або універсальні з регульованою висотою столу, сидіння і нахилу кришки. У навчальних кабінетах для школярів середніх та старших класів використовують одно- або двомісні учнівські столи з постійними або регульованими параметрами і стільці. Вони поділяються на п'ять груп відповідно до зросту учнів: перший номер відповідає зросту до 1 30 см, а кожен наступний номер відповідає збільшенню зросту на 15 см. Поверхню учнівських столів покривають лаками, емалями або іншими світлими матеріалами, легкодоступними для миття та дезінфекції. Парти, столи та стільці мають різне групове (цифрове) і кольорове маркування (табл. 13.4).

Таблиця 13.4

Вимоги до розташування парт (навчальних столів). Парти (навчальні столи) в класі повинні бути не менше 3-х розмірів для можливості підбору в залежності від антропометричних розмірів школярів, розставляються в 3 ряди. У перших трьох рядах необхідно розміщувати парти (столи) менших розмірів, в останньому ряду– найбільші для даного класу розміри парт. Вимоги до параметрів розміщення меблів в класах: відстань від першого ряду парт до шкільної дошки має становити 2,4-2,6 м, розрив між рядами парт 0,6-0,8 м, між першим рядом парт та зовнішньою стіною 0,6-0,7 м, між третім рядом і внутрішньою стіною – 0,5-0,6 м, між задньою стіною і останнім рядом парт – 0,4-0,5 м. На шкільних партах (особливо далеких від вікон) необхідне дотримання норм кутів падіння й отвору.

Класні дошки. Основні вимоги до облаштування класної дошки спрямовані на полегшення зорової роботи, для чого необхідно забезпечити хорошу контрастність написаного на дошці. Тому класні дошки виготовляють, в основному, з пластмас коричневого або темно-зеленого кольору з пружною, гладко матовою поверхнею. Для забезпечення кращої видимості над дошками влаштовують додаткове місцеве освітлення. Писати на дошці слід літерами висотою близько 4 см, щоб вони були видні з останніх парт. Стирати з дошки треба вологою ганчіркою; біля нижнього краю дошки влаштовують жолоб для затримки падаючих шматочків крейди при писанні на ній.

Настінні дошки розташовують посередині передньої стіни класної кімнати. У перших чотирьох класах дошку слід розміщувати так, щоб нижній край її розташовувався на висоті 80-83 см, а в старших класах – 90-95 см від підлоги.

Шкільні підручники. Гігієнічні вимоги до підручників зводяться до наступного: розмір та форма шрифту; якість паперу та ілюстрацій; формат і маса книг.

Для першокласників, які вчаться читати, висота букв в підручниках повинна становити 6-8 мм. Висота шрифту для учнів

2-4 класів повинна становити 2–2,5 мм, починаючи з 5-го класу – 1,75 мм. Мінімальна товщина основних штрихів – 0,25-0,3 мм, а відстань між ними в букві не менше ніж 0,5-0,6 мм.

У звичайних підручниках не рекомендується набір тексту на сторінці у дві колонки (утруднює роботу зорового аналізатора). У підручниках для 1–2-х класів відстань між рядками має бути не менше 2,8 мм (між словами – не менше 4 мм), для 3–4-х класів – не менше 3 мм, починаючи з 5-го класу – не менше 2 мм.

Папір, який використовують для друку підручників, повинен бути білого або світло-жовтуватого кольору з коефіцієнтом відбиття 0,7-0,8, який забезпечує гарний контраст між фоном та друкованим матеріалом (літерами, малюнками). Оптимальна відстань голови від тексту під час його читання вважається 25 см для дітей 8-9 років і 30-35 см – для школярів починаючи з 11–12 років. Оптимальний кут нахилу книги до поверхні столу має становити 40-50°.

На підставі досліджень функціонального стану опорно- рухового апарату встановлені наступні допустимі маси навчального комплекту (маса підручників, шкільного приладдя та портфеля) школярів: для учнів 1–2-х класів – 1,2 кг, для учнів 3–4-х класів – 2,2 кг, для учнів середніх класів – 2,2-3,2 кг, для учнів старших класів – 3,2-3,7 кг. Разом з тим, необхідно відзначити, що маса кожного підручника для школярів початкових класів не повинна перевищувати 300 г.