ВСТУП

Курс "Облік зовнішньоекономічної діяльності" це складова блоку вибіркових дисциплін з підготовки бакалаврів спеціальності "Облік і аудит".

Метою вивчення дисципліни є отримання студентами теоретичних знань та практичних навиків щодо організації та методики обліку зовнішньоекономічної діяльності, а саме:

– вивчення нормативно-правового регулювання ЗЕД; – вивчення організаційних засад діяльності у сфері зовнішьоекономічних відносин;
– засвоєння теорії та методики ведення обліку експортних та імпортних операцій, а також їх документального оформлення;
– ознайомлення з особливостями та специфікою обліку окремих видів діяльності у сфері ЗЕД, зокрема:
• облік бартерних (товарообміних) операцій;
• облік операцій з давальницькою сировиною;
• облік реекспортних і реімпортних операцій;
• облік консигнаційних та комісійних операцій;
• облік операцій з іноземною валютою;
• облік розрахункових і кредитних операцій;
• облік специфічних та інших операцій.

В результаті засвоєння дисципліни студенти повинні знати зміст нормативно-правових документів, що регулюють ЗЕД загалом та організацію і методику її обліку зокрема, об'єкти бухгалтерського обліку у сфері зовнішньоекономічної діяльності (основними з яких є валютні кошти й валютні операції, товари та їх рух при здійсненні експортно-імпортних операцій, розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД, а також між суб'єктами і банками, що їх обслуговують, кінцевий фінансовий результат господарської діяльності тощо), вміти відображати господарські операції, пов'язані із ЗЕД, на рахунках та в реєстрах бухгалтерського обліку, перевіряти правильність оформлення первинних та зведених облікових реєстрів, готувати звітні дані для внутрішніх, вітчизняних і зарубіжних користувачів.

Вивчення дисципліни базується на знаннях, отриманих студентами з таких дисциплін, як "Теорія бухгалтерського обліку", "Фінансовий облік", "Міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини" тощо.

Крім теоретичного матеріалу, кожен розділ посібника містить практичні приклади, тестові та ситуаційні завдання, запитання для самоперевірки і контролю, а також методичні рекомендації до вивчення кожної теми.

Вивчення організації та методики обліку операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності дасть змогу узагальнювати, систематизувати отриману інформацію та приймати оперативні управлінські рішення, що сприятиме підвищенню ефективності функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗОВНІШЬОЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН, ЇЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗАВДАННЯ ОБЛІКУ

Види діяльності у сфері зовнішньоекономічних відносин, особливості та завдання їх обліку

Зовнішньоекономічна діяльність суб'єкта господарювання є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України, іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до Господарського кодексу суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є^[1]:

– господарські організації (юридичні особи), які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
– громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані як підприємці.

У зовнішньоекономічній діяльності можуть брати участь також зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридичної особи, утворені в Україні відповідно до закону органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно із Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність"^[2] до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності належать:

– фізичні особи, тобто громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, котрі мають цивільну правоздатність і дієздатність, постійно проживають на території України;
– юридичні особи, зареєстровані в Україні, які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та ін.), у тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;
– об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, котрі не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено проводити господарську діяльність;
– структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
– спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, що зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місцезнаходження на території України;
– інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені загонами України (рис. 1.1).

Суб

Рис. 1.1. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності

Не є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності:

– іноземні суб'єкти господарської діяльності, оскільки вони мають постійне місце проживання чи місцезнаходження за межами України, тобто є лише учасником цієї діяльності;
– філії, відділення та інші структурні підрозділи (що не мають статусу юридичної особи) суб'єктів господарювання України, на противагу структурним одиницям іноземних суб'єктів господарської діяльності, які є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічні відносини цих суб'єктів виникають у зв'язку з тим, що підприємства чи підприємці здійснюють експорт та імпорт товарів, капіталу і робочої сили, надання виробничих, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, аудиторських, юридичних, туристичних та інших послуг, які прямо і винятково не заборонені законодавством України.

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначає ЗЕД як діяльність суб'єктів (юридичних і фізичних осіб України та іноземних суб'єктів), побудовану на взаєминах між ними, що відбувається як на території України, так і за її межами^[3].

Водночас ЗЕД, як і будь-яка інша діяльність суб'єктів господарської діяльності, має свої особливості. ЗЕД спирається на відносини резидентів України з іноземними суб'єктами господарської діяльності та здійснюється як в Україні, так і за її межами, ведеться, як правило, із застосуванням валютних розрахунків та регулюється спеціальним валютним і митним законодавством.

Згідно з чинним законодавством до основних видів діяльності у сфері ЗЕД належать^[3]:

– експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили; – надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;
– наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання і підготовка спеціалістів на комерційній основі;
– міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
– кредитні й розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних і страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;
– спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що передбачає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;
– підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;
– організація та здійснення діяльності щодо проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, які здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація і здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту в передбачених законами України випадках;
– товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
– орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
– операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;
– роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;
– інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Різноманітність та специфіка діяльності у сфері ЗЕД зумовлює певні особливості в організації та методиці їх обліку. Суб'єктам господарювання необхідно забезпечити належний облік та контроль такої діяльності, оскільки лише точні і своєчасні дані дають змогу здійснювати еквівалентні розрахунки між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, уникаючи негативних наслідків, пов'язаних із порушенням правил їхнього здійснення, включаючи фінансову та іншу відповідальність.

В першу чергу, облік операцій у сфері зовнішньоекономічних відносин має на меті чіткий контроль за дотриманням договорів (контрактів) між резидентами і нерезидентами, оскільки допущені порушення зумовлюють не тільки застосування податковими та митними органами фінансових санкцій щодо підприємств, але й можуть призвести до збитків.

Важливою особливістю будь-якого виду зовнішньоекономічної діяльності є необхідність врахування рівня світових цін, попиту та пропозиції як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках, кон'юнктури ринку, фінансового стану підприємств- контрагентів, коливання курсу гривні до іноземних валют, наявності специфічних правил і процедур при митному оформленні товарів, наявності додаткових витрат тощо.

Облік операцій у сфері ЗЕД повинен забезпечувати контроль еквівалентності розрахунків, їх повноти та своєчасності. При цьому необхідно враховувати законодавчо встановлені терміни, які стосуються розрахунків з іноземними контагентами, надходження валютної виручки, ввезення товарів за бартерним договором, ввезення готової продукції, виготовленої з давальницької сировини на митну територію України, повернення валютної виручки тощо. При порушенні термінів, а також умов, встановлених відповідними нормативним документами, ліцензіями та квотами, застосовуються санкції у вигляді пені, які впливатимуть на результати діяльності підприємства, погіршують його фінансовий стан Та ділову репутацію, тому контроль за дотриманням законодавчих вимог є одним із важливих завдань обліку операцій у сфері ЗЕД.

Завдання обліку діяльності підприємств у сфері зовнішньоекономічних відносин полягає також у забезпеченні об'єктивного визначення цін на продукцію, роботи й послуги, які експортуються підприємством, контролю за дотриманням обгрунтованих цін на імпортовані товари, роботи й послуги.

Експортно-імпортні операції нерідко здійснюються не за прямими зв'язками, а за допомогою посередників – агентів, брокерів, маклерів, дистриб'юторів, дилерів, повірених. Залежно від того, хто є посередником між експортером та імпортером, здійснюється передача прав власності на товар та визначається винагорода за послуги посередника. Наприклад, дилер продає товари за свій рахунок та від свого імені і його винагородою є різниця в цінах купівлі й продажу товарів. Інші ж посередники, як правило, лише діють за дорученнями підприємств і отримують винагороду у відсотках від вартості проданих товарів чи сталими сумами, визначеними у договорі. Виникнення посередницьких відносин у сфері ЗЕД передбачає необхідність обліку та контролю за дотриманням угод і правильністю розрахунків із посередниками. Крім цього, важливим завданням обліку є забезпечення чіткого контролю за збереженням товарів на всіх етапах їх переміщення від продавця до покупця, включаючи зберігання на митних складах.

Суттєві особливості обліку розрахункових операцій між суб'єктами у сфері зовнішньоекономічних відносин пов'язані з нестабільністю курсів валют, інфляційними процесами. Важливою складовою облікового процесу є контроль за правильністю нарахування мита, податку на додану вартість, акцизного податку, своєчасністю проведення розрахунків із бюджетом за цими платежами. При здійсненні зовнішньоекономічних відносин необхідно забезпечити чіткий облік і контроль розрахунків із підзвітними особами з врахуванням законодавчих вимог щодо видачі, обміну готівкової валюти та її використання в установленому порядку.

[1] Господарський кодекс України від 16.01.2003 р., № 436-1V.
[2] Закон України "Про зовнішьноенономічну діяльність" від 16.04.1991 р., № 959-ХІІ.
[3] Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 р., № 959-ХІІ.
[4] Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 р., № 959-ХІІ.