ОБЛІК ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Поняття іноземних інвестицій та порядок їх обліку

Порядок іноземного інвестування на території України регулюється Законом України "Про режим іноземного інвестування".

Згідно з даним Законом іноземні інвестори – суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України. До них належать:

• – юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;
• – фізичні особи – іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;
• – іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;
• – інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України^[1].

Іноземні інвестиції – цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Підприємство з іноземними інвестиціями – підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого за його наявності становить не менше 10 відсотків. При цьому підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Фіксування факту внесення іноземної інвестиції здійснюється міськими державними адміністраціями шляхом державної реєстрації іноземної інвестиції з відповідним записом у журналі обліку внесених іноземних інвестицій та присвоєнням їй відповідного реєстраційного номера.

Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється органами державної реєстрації у семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації та діє протягом усього періоду використання інвестицій. Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг і гарантій^[2].

На сьогодні розрізняють такі види та форми іноземних інвестицій (рис. 11.1).

Рис. 11.1. Види та форми іноземних інвестицій

Будь-які види іноземних інвестицій повинні мати вартість у конвертованій валюті, підтвердженій згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями.

При цьому важливе значення має визначення оцінки іноземних інвестицій та інвестицій українських партнерів, включаючи внески до статутного капіталу підприємств, яка здійснюється в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.

Перерахування інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України.

Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України. Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.

Підприємства з іноземними інвестиціями створюються і діють у формах, передбачених законодавством України.

Установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями повинні містити відомості, передбачені законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників).

Підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки відповідно до законодавства України.

Відповідно до Митного кодексу, товари, що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами, відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування", з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. При відчуженні таких товарів раніше трьох років з часу зарахування їх на баланс ввізне мито сплачується на загальних підставах^[3].

Підприємство з іноземними інвестиціями самостійно визначає умови реалізації продукції (робіт, послуг), включаючи ціну на них. Продукція підприємств з іноземними інвестиціями не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інвестування на території України може здійснюватися на основі концесійних договорів, договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності. Надання іноземним інвесторам права на проведення господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів, що перебувають у державній або комунальній власності і передаються у концесію, відбувається на підставі відповідного законодавства України шляхом укладення концесійного договору. Іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану зі створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.

Сторони за договорами (контрактами) повинні вести окремий бухгалтерський облік та складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), та відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами (контрактами).

Враховуючи специфіку здійснення інвестиційної діяльності, виникають певні особливості обліку іноземних інвестицій, їхньої оцінки з урахуванням того, що вони здійснюються коштами в іноземній валюті, будівлями і спорудами, обладнанням, сировиною, роботами й послугами, нематеріальними активами (ноу-хау, товарними знаками, правами на користування природними ресурсами – концесіями, програмним забезпеченням, технологіями тощо), акціями, облігаціями, майновими правами.

Особливості формування зареєстрованого капіталу повинні відображатися в статуті підприємства з іноземними інвестиціями, у якому визначають належну до внесення іноземним інвестором суму інвестиції, виходячи із перерахунку частки інвестора в іноземній валюті в національну грошову одиницю. Такий перерахунок здійснюється за курсом НБУ, що діяв на дату підписання установчого договору.

Оголошення статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями відображається записом:

Дебет рахунка 46 "Неоплачений капітал"

Кредит рахунка 40 "Зареєстрований (пайовий) капітал". Для покращення аналітичності обліку підприємству з іноземними інвестиціями доцільно передбачити в робочому плані рахунків окремі субрахунки: 461 "Неоплачений капітал засновників в національній валюті" та 462 "Неоплачений капітал засновників в іноземній валюті".

На підставі первинних документів, які засвідчують внесення інвестицій іноземними інвесторами (платіжних доручень про перерахування валюти; товарно-транспортних накладних на передачу майна; актів про виконані роботи і надані послуги; актів про передачу нематеріальних активів), відображають їхню вартість з урахуванням достовірності оцінки з використанням цін міжнародних ринків, експертні оцінки.

При цьому оприбуткування отриманих засобів та погашення заборгованості за внесками учасників у статутний капітал відображається записами:

– дебет рахунків 31 "Рахунки в банках", 10 "Основні засоби", 12 "Нематеріальні активи", 15 "Капітальні інвестиції" тощо; – кредит рахунка 46 "Неоплачений капітал".

При зміні курсу валюти за заборгованістю іноземних інвесторів виникає курсова різниця у частині внесків в іноземній валюті на поточний рахунок у банку, оскільки така заборгованість визнається монетарною статтею.

Внески, які вносяться в негрошовій формі, вважаються немонетарною статтею, тому вони оцінюються за фактичним курсом іноземної валюти на дату підписання установчих документів, відповідно, курсової різниці тут не виникає.

Щодо відображення в бухгалтерському обліку внесків до статутного капіталу, то необхідно врахувати таке:

• – облік статутного капіталу починається з дати державної реєстрації підприємства;
• – статутний капітал підприємства з іноземними інвестиціями формується за курсом, зафіксованим у засновницькому установчому договорі;
• – розмір статутного капіталу підлягає оцінці в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату здійснення операцій і не підлягає подальшому перерахунку у зв'язку зі зміною курсу іноземних валют;
• – датою виникнення заборгованості іноземних інвесторів є дата підписання засновницького (установчого) договору.

Приклад. Засновником-нерезидентом 01.04.2014 р. було прийнято рішення про реєстрацію в Україні ТзОВ зі статутним капіталом у розмірі 50 000 євро. Курс НБУ на дату прийняття рішення та відображення в установчих документах підприємства становив 15,76 грн. за 1 євро. Весь статутний капітал має бути сформований грошовими коштами.

07.04.2014 р. засновник вніс свою частку в повному обсязі. Курс НБУ на цю дату – 15,80 грн. за 1 євро.

Таблиця 11.1

Відображення в обліку операцій з отримання внесків до статутного капіталу у вигляді грошових коштів

Приклад. 01.08.2014 р. засновником було прийняте рішення збільшити статутний капітал за рахунок внесення майна на суму 15 000 євро. Курс НБУ на дату прийняття рішення – 16,81 грн. за 1 євро. 28.08.2014 р. засновник вніс до статутного капіталу основні засоби. Курс НБУ на цю дату – 16,85 грн. за 1 євро.

Бухгалтерські записи щодо обліку зазначених господарських операцій відображено в табл. 11.2.

Таблиця 11.2

Відображення в обліку операцій з отримання іноземної інвестиції у вигляді основних засобів

Приклад. 10.10.2014 р. засновники підприємства підписали установчий договір, згідно з яким статутний капітал підприємства формується з внеску українського засновника на суму 27 500 грн., внеску іноземного засновника – на суму 15 000 дол. США. 20.10.2014 р. засновники внесли повні суми своїх часток. При цьому іноземний засновник вніс кошти на валютний рахунок підприємства на суму 10 000 дол. США і необоротний актив (верстат), вартість якого оцінена в 5 000 дол. США.

Курси НБУ на дати здійснення операцій:

• 10.10 - 12,00 грн. за 1 дол. США;
• 20.10 - 12,90 грн. за 1 дол. США.

Таблиця 11.3

Відображення в обліку операцій з отримання внесків засновників до статутного капіталу

• [1] Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 р., № 93/96-ВР.
• [2] Порядок державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2013 р., № 139.
• [3] Митний кодекс від 13.03.2012 р., № 4495-VI.