Національне виховання дітей і молоді
В умовах утвердження України як суверенної, незалежної держави особливо гостро постала проблема становлення національної школи. Курс був узятий на національне виховання, метою якого є: набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування в молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.
Національна система виховання ставала сутністю суспільства, що набувало вираження в державній політиці, розвитку культури, науки.
Правильно організоване національне виховання формує повноцінну цілісну особистість, суверенну індивідуальність, яка щиро цінує свою громадянську, національну та особистісну гідність, совість і честь. Завдяки національному вихованню в дітей найповніше враховуються природні задатки, формується національний склад мислення, психіки, національний характер і світогляд. Отже, ідеться про необхідність систематичного та цілеспрямованого виховання національного типу особистості, формування в неї національної свідомості й самосвідомості, чим досягається духовна єдність поколінь, спадкоємність національної культури та безсмертя нації.
Національне виховання – це виховання дітей на культурному історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях, обрядах, багатовіковій виховній мудрості. Національне виховання є конкретно-історичним виявом загальнолюдського гуманістичного та демократичного виховання. Таке виховання забезпечує етнізацію дітей як необхідну й невід'ємну складову їхньої соціалізації. Національне виховання духовно відтворює в дітях рідний народ, увічнює в підростаючих поколіннях як специфічне, самобутнє, що є в кожній нації, так і загальнолюдське, спільне для всіх націй світу. Українське виховання формує з дітей типових носіїв національної культури, творців історичного шляху рідного народу, вірних продовжувачів справ, заповітів батьків і дітей.
Національна система виховання – це історично обумовлена й створена самим народом система ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованої на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, виховання їх у дусі природно-історичного розвитку й духовної культури нації. Система виховання грунтується на ідеях національного світогляду, філософії, ідеології, а не якогось учення чи якоїсь партії, громадсько-політичної організації.
Національна система виховання спирається на народну педагогіку, наукову педагогічну думку, що увібрали в себе надбання національної виховної мудрості. Вона охоплює ідейне багатство народу, його морально-естетичні цінності, трансформовані в засобах народної педагогіки, народознавства, принципах, формах і методах організації виховного впливу на молодь (теоретичний аспект), а також постійну й систематичну виховну діяльність сім'ї, державних і громадських навчально-виховних закладів, осередків (практичний аспект).
