< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Предмет, об'єкт та принципи адміністрування наркоконтролю

Предметом адміністрування наркоконтролю, є обіг наркотичних засобів, а саме обіг тих наркотиків, які підлягають заходам контролю: а) наркотичні засоби та психотропні речовини, тобто внесені до списку 3 таблиці І та таблиць II, III та IV Переліку, іншими словами наркотичні засоби, що забезпечують обіг (виготовлення, зберігання, транспортування); б) прекурсори таблиці IV (у список 1 та 2).

Об'єктом адміністрування наркоконтролю є фізична чи юридична особа (особи) або певний вид діяльності, на яку спрямовуються контрольні дії.

Об'єктом такого контролю[1] є:

  • – державні, недержавні підприємства та установи в цій сфері, які мають відповідні ліцензії, а саме:
    • 1) підприємства, що здійснюють виробництво і виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин;
    • 2) організації, які здійснюють фармацевтичну діяльність, лікувально-профілактичні заклади (лікарні, диспансери, поліклініки), що безпосередньо використовують наркотичні засоби у своїй повсякденній діяльності;
  • – керівники та працівники юридичних осіб, які відповідають кваліфікаційним вимогам і допущені в установленому порядку до роботи з наркотичними засобами (є спеціальними об'єктами в цій сфері);
  • – фізичні особи, які відповідальні внаслідок покладених на них трудових чи службових обов'язків за дотримання правил обігу наркотиків;
  • – звичайні громадяни, на які покладені загальнообов'язкові правила дотримання законодавства в цій сфері, але які можуть на законних підставах придбати, вживати, зберігати, перевозити лікарські наркотичні засоби за рецептами;
  • – приміщення, транспортні засоби, обладнання, що використовуються для виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, реалізації наркотичних засобів, які належать юридичним особам – учасникам законного обігу наркотиків.

Якщо мова йде про прекурсори, то до об'єктів відносяться:

  • 1) промислові підприємства, що використовують включені у Список IV речовини у виробничому процесі;
  • 2) комерційні підприємства, що здійснюють оптову чи роздрібну реалізацію прекурсорів;
  • 3) хімічні лабораторії НДІ, вузів, які використовують прекурсори для проведення будь-яких досліджень;
  • 4) лікувально-профілактичні заклади й фармацевтичні організації, що здійснюють обіг, переважно, перманганату калію, соляної кислоти, ерготаміну.

Відмітимо, що підлягають державному контролю об'єкти, де наркотичні засоби, психотропні речовини зберігаються в невеликих кількостях, наприклад, на випадок яких-небудь надзвичайних ситуацій, й практично не використовуються. До таких об'єктів належать: 1) судна далекого плавання; 2) пожежні частини; 3) медичні амбулаторії великих промислових підприємств; 4) військові частини;

5) об'єкти цивільної оборони тощо.

В юридичній науці під поняттям принципи адміністрування наркоконтролю розуміють як керівну, основну ідею, що концентрує у собі досягнення науки та практики, виражає інтереси суспільства, виконує функцію загальнонормативного орієнтира здійснення управлінсько- контрольної діяльності органів у цій сфері, спрямована на удосконалення та ефективність діяльності у сфері контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

У зв'язку з цим діяльність органів підпорядкована загальним, основним засадам, ідеям організації та здійснення державного адміністрування наркоконтролю. Разом з тим, кожен орган держави, володіючи певною унікальністю і специфікою, у своїй діяльності підпорядкований власним, спеціальним принципам. Ця обставина робить можливим і обгрунтованим виділення загальних і спеціальних принципів адміністрування наркоконтролю.

До числа перших слід віднести такі, уже сприйняті теорією і практикою принципи, як: законність; коректність; централізм; плановість; професіоналізм; науковість; об'єктивність; повнота; дієвість; гласність; систематичність; регулярність; оперативність; результативність; ефективність; взаємодія, неупередженість, комбінування; відповідальність контролюючого органу (посадової особи) перед державою за результати контролю тощо.

Одним із головних принципів адміністрування наркоконтролю є принцип законності. Законність – це конституційний принцип, який конкретизується в інших нормативних актах. Стаття 6 Конституції України вказує, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Законність постає у кількох вимірах: а) як принцип здійснення державою владних повноважень; б) як принцип поведінки фізичних і юридичних осіб у сфері права; в) як принцип побудови системи нормативних актів; г) як режим соціально-політичного життя, що визначає реальність писаного права та ступінь його втілення.

Його основним завданням є перевірка дотримання законодавства з таких питань, попередження правопорушень тощо. Реалізація цього принципу спрямована на захист прав учасників правовідносин у сфері адміністрування наркоконтролю шляхом суворого дотримання норм чинного законодавства контролюючими органами.

Це означає, що адміністрування наркоконтролю повинен здійснюватись: а) у межах повноважень органу, який здійснює контроль; б) із дотриманням необхідної процедури та термінів здійснення; в) з належним юридичним закріпленням етапів та результатів контролю.

Так, наприклад, впровадженню законності сприяє те, що діюче законодавство наділяє ДСКН України повноваженнями щодо організації розгляду звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління. Отже, органи адміністрування наркоконтролю у своїй діяльності будуть керуватися відповідними законами і їх дотримуватися, посадові особи цих органів будуть захищені від зовнішнього впливу, чітко буде встановлено відповідальність посадових осіб за неналежне виконання чи невиконання норм права, то одним з принципів їхньої діяльності є законність.

Принцип об'єктивності є специфічним принципом адміністрування наркоконтролю. Об'єктивність висновків посадових осіб органів адміністрування наркоконтролю забезпечується встановленням певних кваліфікаційних вимог до осіб, що претендують на відповідні посади, та забороною займатися певною діяльністю. У забезпеченні об'єктивності адміністрування наркоконтролю важливе місце належить інформаційному забезпеченню органів, що його здійснюють, оскільки не маючи повної інформації вони не можуть зробити правильні висновки. Із принципом об'єктивності тісно пов'язані принципи повноти, неупередженості та дієвості державного контролю в сфері обігу наркотичних засобів.

Принцип повноти передбачає, що у роботі контролюючого органу у сфері адміністрування наркоконтролю не повинно бути прогалин, недоробок, зібрана інформація має бути повною та об'єктивною.

Професіоналізм як один з провідних принципів адміністрування наркоконтролю передбачає наявність фахової підготовки контролера, що унеможливлює оману органу контролю (посадової особи) з боку підконтрольної структури. Цей принцип є запорукою об'єктивності та реальності контролю, що забезпечується наявністю необхідних кваліфікованих кадрів.

Зміст принципу науковості полягає у тому, що в процесі адміністрування наркоконтролю повинна використовуватись сучасна техніка у тих випадках, коли це потрібно, досягнення науки, передові практичні рекомендації. Існування принципу компетентності випливає із наявності принципу об'єктивності, оскільки для об'єктивного прийняття відповідних рішень у сфері адміністрування наркоконтролю посадові особи контрольних органів повинні бути професіоналами своєї справи.

Принцип оперативності означає, що органи адміністрування наркоконтролю повинні швидко проводити контрольні дії, щоб не порушувати процес функціонування об'єкта такої перевірки.

Принцип компетентності полягає в тому, що працівники органів адміністрування наркоконтролю повинні бути висококваліфікованими, досвідченими спеціалістами і сповідувати високі моральні принципи для належного виконання покладених на них обов'язків. Це сприятиме не лише дотриманню принципу законності, а і принципу компетентності. Зміст принципу коректності полягає у дотриманні моральної сторони адміністрування наркоконтролю, що відбувається у межах законності, у повазі до прав і законних інтересів суб'єкта щодо якого здійснюються контрольні дії. Принцип централізму передбачає чітку вертикаль та підпорядкованість за предметом адміністрування наркоконтролю обов'язковість для нижчестоящого органу рішення, що прийнято вищим органом.

Реалізація принципу плановості забезпечує чітку, послідовну роботу за різними складовими адміністрування наркоконтролю: а) за об'єктом контролю, б) предметом, в) суб'єктами контролю. Дотримання принципу неупередженості досягається шляхом покладання завдань контролю на осіб, які мають відповідні контрольні повноваження, але не зацікавлені у результатах контролю. Принцип дієвості полягає у проведенні адміністрування наркоконтролю у процесуальному порядку, визначеному чинним законодавством.

Важливим принципом у сфері адміністрування наркоконтролю є принцип гласності та публічності. Під "гласністю" необхідно розуміти обов'язковість проходження документів, висновків про діяльність контрольних органів через представницькі органи. Під "публічністю" розуміють якраз доведення результатів діяльності органів адміністрування наркоконтролю до відома громадськості шляхом опублікування цих результатів у пресі, повідомлення через інші засоби масової інформації тощо

Принцип планування у сфері адміністрування наркоконтролю сприяє і належному здійсненню контролю, який, в основному, також носить планомірний характер. Принцип планування в сфері адміністрування наркоконтролю залежить повне і своєчасне виконання відповідних завдань і функцій держави в сфері державної політики в сфері адміністрування наркоконтролю.

Принцип незалежності означає, що органи контролю в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів можуть виконувати свої завдання ефективно лише в тому випадку, коли вони незалежні від підконтрольних суб'єктів і захищені від стороннього впливу.

Принцип системності означає, що ці органи що діють в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів повинні охопити контрольними заходами всі групи об'єктів контролю протягом певного проміжку часу. Послідовне здійснення принципів адміністрування наркоконтролю забезпечить високу ефективність, дієвість, результативність самого контролю в сфері обігу досліджуваних засобів та речовин.

Наявність принципу презумпції невинуватості ґрунтується на тому, що контролюючі органи, згідно чинному законодавству, мають юрис- дикційні повноваження, що передбачає застосування до винних осіб заходів юридичної відповідальності.

Розкриття спеціальних принципів здійснення адміністрування наркоконтролю надасть нам розкрити унікальність адміністрування наркоконтролю, його місця і ролі в системі виконуваних державою функцій, його соціальної значущості.

Принципи адміністрування наркоконтролю визначені Законом України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15 лютого 1995 р. №60/95 – ВР до них відносяться такі як: запобігання відтоку наркотичних засобів із законного (легального) обігу; зменшення шкоди від наслідків незаконного вживання таких засобів; встановлення єдиного порядку ліцензування діяльності у досліджуваній сфері; координація діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо наркотиків; зменшення кількості наркоправопорушень; обмеження реклами наркотиків; створення умов для проведення наукових досліджень, впровадження нових технологій у сфері розроблення, виробництва, виготовлення наркотичних засобів; розвиток міжнародного співробітництва в досліджуваній сфері.

Розпорядженням КМ України від 28 серпня 2013 р. №735-р схвалено "Стратегією державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року" в якій визначено, що політика щодо наркотиків базується на таких основних принципах: законність, дотримання прав людини; відкритість і координованість наркополітики; доступність наркотиків для медичних і наукових цілей; дієвість і системність боротьби з наркобізнесом та контрабандою; науково обгрунтований підхід до профілактики та лікування наркоманії; участь громадськості у виробленні та реалізації наркополітики; виконання взятих міжнародних зобов'язань.

В юридичній літературі виділяють систему принципів міжнародного співробітництва у сфері протидії незаконного обігу наркотиків. Її основу складають такі основні принципи міжнародного права як принцип співробітництва держав, принцип невтручання, сумлінного виконання зобов'язань з міжнародного права, принцип поваги прав людини і основних свобод. Галузеві принципи пропонується розділити на дві групи, в залежності від їх характеру та особливостей форм співробітництва. До першої групи належать; принцип універсальності; принцип комплексного підходу до вирішення проблем; принцип поділу компетенції національних і міжнародних органів. У другій групі виділяються: принцип єдності правового регулювання; принцип поєднання національних і міжнародних засобів протидії; принцип постійного моніторингу; принцип інформаційного обміну; принцип узгодженості; принцип відповідальності держав; принцип обліку регіональних, національних географічних та культурних особливостей; принцип урахування національних та культурних особливостей населення тощо.

Існують й інші спеціальні принципи адміністрування наркоконтролю. В якості таких принципів слід виділити: об'єктивність; своєчасність реагування (інформування); неупередженість; співробітництва з аналогічними органами; запозичення досвіду діяльності; облік національних потреб наркотичних засобів, представлення інтересів України у зазначеній сфері в міжнародних організаціях; протидії поширенню наркоманії; взаємодія, територіальність і предметність та ін.

Принципи адміністрування наркоконтролю взаємопов'язані між собою і тому важливе їх комплексна, системна реалізація у взаємозв'язку та взаємозалежності одне від одного.

  • [1] Шевчук О. М. Проблеми визначення об'єкта державного контролю у сфері законного обігу наркотичних засобів в Україні, nauka.jur-academy.kharkov.ua/download/ el_zbimik/l.../Shevch.pdff
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >