< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Отруєння токсичними сполуками біологічної зброї

Стафілококові ентеротоксини

– розповсюджена причина пов'язаних з діареєю харчових отруєнь внаслідок прийому неправильно приготовленої їжі. Ці токсини відомі у формі п'яти антигенів, з яких найбільш вивченим є тип В. Токсин типу В є бойовою отруйною речовиною, стійкою до високих температур, що проявляє свою активність і при інгаляційному потраплянні. У клініці ураження виділяють гастроінтестинальний, загальнотоксичний та бронхопульмональний синдроми. У випадках, коли Staphylococcus aureus як забруднювач потрапляє у продукти харчування і утворений токсин проникає до організму появляються загально- токсичні та гастроінтестинальні розлади (нудота, блювота і діарея), що розвиваються упродовж 1-6 год після вживання заражених продуктів харчування. Підходи до діагностики і лікування отруєння стафілококовими ентеротоксинами описані в розділі "Інфекційні ураження органів травлення".

Нейротоксини Clostridium botulinum

(пресинаптичний блокатор вивільнення ацетилхоліну) – причина смертельно небезпечних харчових отруєнь, пов'язаних із вживанням неправильно виготовлених консервованих продуктів харчування. Очищений препарат екзотоксину Clostridium botulinum – ботулотоксин вивчався воєнними фахівцями США у якості ймовірної отруйної речовини (шифр XR). Інкубаційний термін від декількох годин до доби, рідше до 2-3 діб. При рановому потраплянні він складає 5-14 діб. У клініці ураження виділяють гастроінтестинальний, загальнотоксичний та паралітичний синдроми. Характерний гострий початок з гастроінтестинальних проявів (нудота, блювання, діарея у 30-40% випадків від початку захворювання), в наступному – здуття живота, затримка випорожнень (може бути без попередньої діареї); виражена сухість слизових оболонок при відсутності ознак зневоднення, сухість в роті, спрага. Через 1-2 доби поступово розвивається неврологічна симптоматика. Порушується зір (утруднена акомодація, розширюються зіниці, виявляється їх слабка реакція на світло). Основним проявом інтоксикації є поступовий параліч попереково-смугастої мускулатури. Процес починається з окорухової групи м'язів (диплопія, ністагм). Ранньою ознакою отруєння є птоз повік. Пізніше приєднується параліч м'язів ковтки, стравоходу (розлади ковтання), гортані (осиплість голосу, афонія), м'якого піднебіння (мова з носовим відтінком, при намаганні ковтання рідина виливається носом). Потім приєднується парез (а пізніше й параліч) мімічних м'язів, жувальних м'язів, м'язів шиї та верхніх кінцівок. М'язова слабкість наростає у низхідному напрямку й деколи спершу більше виражена у проксимальних м'язових групах кінцівок (важлива діагностична ознака). Токсичний процес поступово зростає. Інколи тільки на 10-у добу й пізніше може настати смерть від паралічу дихальної мускулатури й асфіксії (при важких ураженнях – на 3-5 добу). Розладів чутливості при ураженні ботулотоксином не буває. Свідомість у постраждалих повністю збережена протягом усього періоду отруєння. Часто приєднуються пневмонії, токсичний міокардит, сепсис (при рановому процесі). Летальність при отруєнні ботулотоксином складає 15-30%, а при несвоєчасно наданій допомозі – до 90%. Кардинальними ознаками ботулізму є: відсутність лихоманки; повністю збережена свідомість; нормальна або сповільнена частота пульсу; відсутність розладів чутливості; симетричність неврологічних розладів.

При пероральному потраплянні найчастіше спостерігається диплопія, нечіткість зору, низхідний параліч (двосторонній), блювота, пронос від кількох діб до місяців. Після інгаляційного потрапляння симптоми появляються упродовж 2-3 днів і спочатку проявляються ознаками бульбарного паралічу (дизартрія, дисфонія і дисфагія) та очними симптомами (зниження зору, диплопія, птоз і фотофобія). За ними приєднується скелетно-м'язовий (низхідний) параліч, що може призвести до зупинки дихання. Інактивація токсинів ботуліну проводиться шляхом нагрівання продуктів харчування чи напоїв до температури 85 °С упродовж більше 5 хв.

Специфічними протиотрутами ботулотоксину є протиботулінові сироватки (А, В, Е). При підозрі на ураження токсином можливе профілактичне в/м введення сироваток по 1000-2000 МО кожного типу з подальшим спостереженням протягом 10-12 діб. Рішення про призначення сироваток є складним та вимагає участі кваліфікованого фахівця, оскільки, з одного боку, ці лікарські засоби не завжди виявляються ефективними (інші серологічні типи токсину, швидка незворотна взаємодія отрути з нервовими закінченнями), а з іншого – достатньо висока ймовірність ускладнень пов'язаних з їх застосуванням (анафілаксія, сироваткова хвороба). Табельні засоби медичного захисту наразі відсутні. При появі ознак пригнічення дихання слід передбачити ймовірність переведення постраждалого на ШВЛ. Підходи до діагностики і лікування отруєння ботулотоксинами описані в розділі "Інфекційні ураження органів травлення".

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >