< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

У значній кількості офіційних документів США, зокрема в Доповіді комісії з національної оборони ("Transforming Defense National Security in the 21-st Century, Report of the National Defense Panel")[1], констатується, що "проблеми XXI століття будуть якісно і кількісно відмінними від тих, які були характерними для періоду холодної війни, у зв'язку з чим стануть необхідними докорінні зміни інститутів національної безпеки, воєнної стратегії та підходів до питань оборони до 2020 року".

Головною стратегічною метою держави Комітет начальників штабів США визначає "всеосяжне панування", основною складовою досягнення якого визначається інформаційне домінування в усіх сферах: воєнній, фінансовій, торгівельній, психологічній, юридичній та інших.

Відповідно до заяв експертів корпорації RAND інформаційна стратегія поки що залишається поняттям, яке важко достатньо чітко визначити. Однак, в США в процесі виникнення та розвитку новітніх інформаційних технологій, формування та становлення інформаційного суспільства було сформульовано декілька підходів щодо ЗІБ держави.

Одна з моделей передбачала створення значної переваги держави (потенційного ініціатора ІВ) в наступальних видах озброєнь, у знешкодженні систем захисту держави-супротивника засобами інформаційного впливу, координації дій із союзними державами з використаннями визначених засобів інформаційної зброї для ідентифікації будь-яких джерел і типів інформаційних загроз. Практичне втілення цієї моделі спостерігалося під час проведення інформаційної операції "Союзницька сила" (1999 р.), яку США та інші держави-члени НАТО здійснили проти Союзної Федеративної Республіки Югославія.

Інша модель, яка розглядалась в політичних колах США, передбачала наявність кількох держав-інфолідерів та потенційного протиборства між ними, визначення фактору стримування експансії інформаційних загроз, а в перспективі – забезпечення домінування США у сфері міжнародної ІБ з можливостями значного впливу на глобальну інфосферу та переважного права вирішення проблем глобального світового порядку.

Дослідження ЦРУ США періоду 1990-х років визначали основними джерелами загроз для США в кіберпросторі тільки дві держави – Росію і Китай. У військовій доктрині збройних сил США (Концепція "Force XXI" 1996 р.), було запропоновано дві складові театру воєнних дій – традиційний простір і кіберпростір, основними об'єктами впливу, крім відомих у теорії війн, стали інформаційна інфраструктура і соціопсихологічна сфера (human network) потенційного супротивника. Експерти США відзначають – на сучасному етапі понад 30 держав світу планують та втілюють стратегію різних видів інформаційних операцій, а держави, що конфронтують зі США, включають ІВ до своїх воєнних доктрин[2].

Разом з тим, серед численних аналітичних розробок у сфері ІБ на найбільшу увагу заслуговує концепція Джозефа С. Ная та Уільяма А. Оуенса, яка передбачає створення абсолютної системи захисту США як держави- інфолідера проти будь-якого виду наступальної інформаційної зброї, що обумовлює об'єктивні переваги в потенційній ІВ, змушує інші держави шукати альянсу у військово-інформаційних діях з державою-інфолідером. При цьому може бути використано систему жорсткого контролю над інформаційним озброєнням противника на підставі потенційних міжнародних документів з ІБ.

Зокрема, у дослідженні Дж. Ная та У. Оуенса "America's Information Edge: the Nature of Power" (1996 p.) стверджується провідна роль США в інформаційній революції, тобто у використанні найважливіших засобів комунікації та інформаційних технологій (супутникового стеження, прямого мовлення, надпотужних комп'ютерів, унікальних можливостей в інтегруванні складних інформаційних систем), а також у проведенні політики стримування і нейтралізації традиційних воєнних загроз та нових видів озброєнь[3].

Автори дослідження зазначають, що у сучасному світі, детрансформовано поняття "ядерної парасольки" та стратегії неядерного стримування, наявність інформаційних переваг обумовлює збереження світового лідерства за допомогою нових засобів впливу та закріплення домінуючої ролі в альянсах і тимчасових коаліціях. В роботі підкреслюється, що інформаційне лідерство посилює ефект американської дипломатії як інструменту "м'якої сили", створює широкі можливості для використання інформаційних ресурсів у конструктивному діалозі із потенційними супротивниками – Китаєм, Індією, Росією та іншими інформаційно- розвинутими державами – з проблем міжнародної безпеки. Водночас таке інфолідерство США забезпечує протидію нарощуванню інформаційних озброєнь в потенційно агресивних країнах (Іран, Ірак, Пакистан).

Наявні переваги США в інформаційній сфері, на думку цих дослідників, сприятимуть запобіганню та врегулюванню регіональних конфліктів, вирішенню проблем, пов'язаних із глобальними загрозами, які виникли після закінчення "холодної війни": міжнародною злочинністю, тероризмом, поширенням зброї масового ураження, глобальною екологічною деградацією.

Концепція ж глобальної ІБ з точки зору забезпечення політичних інтересів США полягає у впровадженні доктрини "інформаційної парасольки", яка має замінити доктрину "ядерної парасольки", на основі взаємовигідного обміну інформацією різного характеру (переважно військового) для міжнародного співробітництва і підтримання миру.

Таким чином, наукові та громадські дискусії щодо теми ІБ в американському суспільстві призвели до того, що переважна більшість робіт за останні роки згрупувалася навколо двох основних напрямів. Перший напрям – технологічний: у цих роботах обговорюються проблеми ІБ і захисту інформації в комп'ютерних системах та комп'ютерних мережах.

Ключові питання, які постають в даному контексті, базуються на сукупності існуючих та потенційних загроз інформаційній інфраструктурі США, здатних привести до реалізації різних форм атак, цілеспрямованих акцій з використанням кіберпростору. Дослідники, які є прихильниками цього напряму, стурбовані, насамперед тим, як захиститися від подібних атак, що можуть реалізовуватися ворожими щодо США режимами, терористами і злочинцями, а також тим, як використовувати наявні у кіберпросторі можливості для протидії цим загрозам.

Другий напрям розгляду цієї проблеми складають підходи, пов'язані з політичним та ідеологічним змістом процесів інформатизації. В такому розумінні інформаційна стратегія розглядається як засіб використання "м'якої сили" з метою поширення "американських ідеалів демократії" серед інших народів та держав. Дебати за цим напрямом ведуться головним чином щодо переваг, які можуть бути отримані в результаті відкриття і розподілу американських інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури із союзниками й іншими державами в таких сферах, як формування коаліцій держав та розвідка. Крім того, одночасно акцентується увага на ролі засобів масової інформації й глобальної мережі Internet у формуванні громадської думки.

На думку експертів RAND, захист національної інформаційної інфраструктури повинен бути пріоритетним напрямом діяльності американського державного і приватного сектору, але така позиція є далекою від адекватної відповіді на нові виклики, навіть для розвитку технологічного виміру як основи для створення інформаційної стратегії. Аналітики повинні розглядати проблему захисту інфраструктури більш широко, повніше бачити всі погрози в кіберпросторі, а не лише зважати на її технологічну уразливість.

Результати досліджень, отримані протягом останніх років за цією проблематикою, викладені в звіті RAND/MR-1033-OSD "The Emergency of Noopolitik: Toward an American Informational Strategy"[4] дозволили експертам корпорації RAND зробити висновки про те, що традиційна стратегія на сучасному етапі зазнає глибоких і докорінних змін. Експерти в сфері ІБ нещодавно прогнозували потенціал держав-опонентів у просторі, що включав три основних виміри – політичні, економічні і військові можливості держави. Сьогодні, завдяки "інформаційній революції" вони стали свідками народження нової сфери – "інформаційної стратегії". І хоча цей напрямок ще не до кінця сформовано, можна передбачити, що він приведе до перегляду основних понять у сфері національної безпеки.

Таким чином, розглядаючи еволюцію підходів до місця і значення інформаційної складової в забезпеченні національної безпеки США, можна дійти висновків, що трансформація суспільства під впливом інформаційних технологій спричинила необхідність перегляду поняття ІБ як ключової ланки системи національної безпеки в США та появу нових підходів та моделей щодо її забезпечення з їх подальшим практичним втіленням.

Перша модель – створення значної переваги в наступальних видах озброєнь США, як потенційного ініціатора ІВ, шляхом знешкодження систем захисту держави-противника засобами інформаційного впливу (операція "Союзницька сила" 1999 р., СФРЮ);

Друга модель – існування кількох держав-інфолідерів та потенційного протиборства між ними з подальшим забезпеченням домінування США і можливістю впливу на світову інформаційну систему, де основним джерелом загроз для США виступають Росія та Китай.

Третя модель – основна – передбачає створення абсолютної системи захисту США, як держави-інфолідера, проти будь-якого виду наступальної інформаційної зброї, що обумовлює об'єктивні переваги в потенційній ІВ і змушує інші держави шукати альянсу зі СІЛА у військово-інформаційних діях.

Таким чином проблема ЗІБ США своє теоретичне відображення знаходить у двох основних напрямах – технічному та ідеологічному, які в сукупності мають забезпечити головну стратегічну мету – "всеохоплююче панування" США в світі, засноване на інформаційному домінуванні цієї держави в усіх сферах (політичній, військовій, економічній тощо).

  • [1] Transforming Defense. National Security in the 21st Century. Report of the National Defense Panel December 1997. – fas.org/man/docs/ndp/toc.htm/–10.12.2003. –9:45
  • [2] Егорова Е. США в международных кризисах. Вашингтон: психологические аспекты принятия внешнеполитических решений. – М., 1998. – 228 с.
  • [3] Nye J.S., Owens W.Jr. America's Information Edge: the Nature of Power // Electronic Journals of the U.S. Information Agency. – 1996. – Vol. 1, №12. – usinfo.state.gov/joumals/itigic/0996/ijge/gjcom6.htm/ – 13.10.2003.-17:23
  • [4] RAND/MR–1033–OSD "The Emergency of Noopolitik: Toward an American Informational Strategy". – 1999.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >