< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

США, які протягом останніх десятиріч знаходяться в авангарді інформаційних інновацій, на сучасному етапі виступають світовим лідером за рівнем розвитку, масштабами впровадження, розповсюдження і ефективністю використання сучасних інформаційних технологій як в державному управлінні, так і в усіх інших сферах суспільної діяльності. При цьому далеко не останню роль у цих процесах, а також в ЗІБ США відіграють численні громадські та інші недержавні організації й незалежні ЗМІ.

Прийняття рішень в області безпеки й оборони в США е прерогативою винятково військово-політичного керівництва держави. Однак у процесі прийняття військово-політичних рішень у значній мірі зростає роль т. ЗВ. "мозкових центрів" (think tanks) – недержавних аналітичних організацій, що займаються дослідженням проблем ЗІБ США.

На сучасному етапі у США існує розгалужена мережа недержавних організацій, які проводять дослідження у сфері національної безпеки, зовнішньої й внутрішньої політики, соціальних відносин, науково-технічних розробок тощо, які тим чи іншим чином стосуються ЗІБ. За різними оцінками, число американських "мозкових центрів" коливається від 1500 до 2500 структур.

Головне призначення цих структур – глибоке дослідження (у рамках державного замовлення з наданням відповідного гранту або за власною ініціативою) тих або інших актуальних проблем і вироблення рекомендацій, які можуть ураховуватися керівництвом держави під час прийняття практичних рішень у сфері ЗІБ США.

Однієї з особливостей "мозкових центрів" є їхнє позиціонування між академічними й державними організаціями. Можна стверджувати, що "мозкові центри" являють собою сполучну ланку між теоретичними ідеями й практичною діяльністю щодо їх реалізації.

Однак роль цих організацій не обмежується виключно розробкою концептуальних положень, що стосуються нинішніх і майбутніх проблем національного або світового масштабу. Деякі з них лобіюють інтереси фінансово-промислових корпорацій, що прагнуть одержати великі державні замовлення у сфері ЗІБ США. При цьому досить часто співробітники "мозкових центрів" стають державними службовцями, а чиновники, які вийшли у відставку, працюють у цих дослідницьких структурах.

Серед найбільш авторитетних у сфері ЗІБ США науково-дослідних організацій США можна виділити наступні: Корпорація "RAND", "CERT", Рада з міжнародних стосунків (Council on Foreign Relations),

Вашингтонський центр стратегічних і міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies), Інститут американського суспільства (American Society Institute), Джеймстаун Фаундейшн (Jamestown Foundation), Потомакський інститут політичних досліджень (Potomac Institute for Policy Studies), організація "Представники бізнесу за національну безпеку" (Business Executive for National Security) та інші.

Корпорація "RAND" (RAND Согр.) – американський стратегічний центр і перший у світі "мозковий центр". "Проект RAND" був заснований у 1945 р. представниками армії СІЛА у складі авіаційної компанії "Douglas" з метою забезпечення національної безпеки США. У 1948 р. "RAND" відокремилася від компанії "Douglas" і стала незалежною аналітичною структурою "RAND Согр.". З того часу місія "RAND" – сприяти визначенню політичного курсу й прийняттю рішень керівництвом держави. Одним із основних завдань "RAND" залишається забезпечення національної (у т.ч. інформаційної) безпеки США шляхом проведення досліджень і аналізу найбільш гострих проблем у цій сфері.

"RAND" тісно співпрацює з державними установами, в першу чергу з Міністерством оборони США. Наприклад, у березні 2004 року співробітники "RAND" на замовлення Пентагону підготували доповідь "Координація війни з тероризмом", присвячену питанням організації "координаційного процесу" у системі виконавчої влади у сфері боротьби з тероризмом.

Неурядова організація "CERT" (Computer Emergency Response Team), яка спеціалізується на дослідженні проблем комп'ютерної безпеки. Спільним проектом "CERT" та американської влади є програма "US-CERT", у рамках якої створено шість робочих груп реагування на комп'ютерні інциденти "CERT" (Air Force CERT; Army CERT; Navy CERT; Defence Agency CERT; National Security Agency Group; Camegy Melone University CERT).

Однією з провідних недержавних організацій США у сфері аналітичних досліджень є Zeichner Risk Analytics. Ця організація періодично залучається Урядом США для проведення "незалежних" досліджень законотворчої діяльності Конгресу в сфері національної та внутрішньої безпеки держави.

Так, наприклад, відповідно до результатів дослідження Zeichner Risk Analytics, причинами прийняття 25 листопада 2002 року Закону про внутрішню безпеку (Homelend Security Act, H.R. 5005)[1] стало результатом прагнення федерального уряду взяти під жорсткий контроль питання ІБ інфраструктури держави внаслідок пасивності місцевої влади у цій сфері: 22 штати з 50 до лютого 2002 року не прийняли жодного нормативно-правового документа на рівні законодавства штату і не розробили жодних програм в цій області.

Досить значну роль у ЗІБ США відіграють такі недержавні організації, як "Проект нового американського сторіччя" (Project for the New American Century), "Інститут перспективних стратегічних і політичних досліджень" (Institute for Advanced Strategic and Political Studies), "Національний інститут державної політики" (National Institute for Public Policy), "Єврейський інститут проблем національної безпеки" (Jewish Institute for National Security Affairs), "Центр політики безпеки" (Center for Security Policy), діяльність яких фінансується з коштів фінансово-корпоративних структур і що займається дослідженням проблем безпеки.

Ідеї, висловлені на сторінках друкованих видань зазначених "мозкових центрів" наприкінці 80-х – початку 90-х років XX сторіччя, знайшли своє відображення в положеннях доктринальних документів Президентської адміністрації Дж. Буша. Це стосувалося найважливіших аспектів стратегії національної безпеки США, починаючи з доктрини превентивних ударів і необхідності зміни режиму в ряді держав "осі зла" (Іраку – до 2003 р., Ірані, Сирії й т.п.) і закінчуючи формуванням нової "ядерної тріади" наступального характеру й розгортанням системи протиракетної оборони (ПРО) в Європі.

Зокрема, представники "Проекту нового американського сторіччя" лобіювали концепцію превентивних ударів протягом 10 років. Зокрема, при підготовці до президентських виборів у США 2000 р. організація опублікувала звіт "Перебудова американської оборони" (Rebuilding America's Defenses), що став основою національної воєнної стратегії Дж. Буша й Д. Рамсфелда. Саме з їх ініціативи до офіційних доктринальних документів США було включено вираз "зміна режиму".

Організація "Центр політики безпеки" (Center for Security Policy) серед членів наглядової ради має принаймні вісім високопоставлених представників Міністерства оборони США. Шоста частина її прибутків надходить безпосередньо від корпорацій-підрядників Пентагону. Не менш ніж 22 колишніх членів наглядової ради центру були тісно пов'язані з адміністрацією Дж. Буша. Ключові пости в ній також займали вихідці із цієї організації.

У свою чергу сформована під впливом підконтрольних фінансово- промисловим групам США неурядових організацій, політика адміністрації Дж. Буша в сфері національної безпеки і оборони, яка обгрунтовує необхідність превентивної глобальної боротьби з тероризмом, агресивна зовнішня політика (ініціювання воєн в Афганістані й Іраку), була вигідна в першу чергу самим фінансово-промисловим групам ("Локхід-Мартін", "Боїнг", "Рейтеон", "Нортроп-Грумман" тощо), які одержують численні замовлення на розробку й виробництво військових технологій у рамках реалізації нових концепцій.

На доповнення до зазначених вище недержавних організацій, необхідно виділити іншу групу громадських організацій, які, незважаючи на їх формальну "незалежність" від державних установ США, відіграють значну роль у ЗІБ держави та просуванні американських військово-політичних та економічних інтересів в інших країнах світу, а також недержавні ЗМІ, які чинять інформаційний вплив як на аудиторію всередині США, так і поза межами країни.

Серед таких американських неурядових громадських організацій варто виділити наступні:

– Інститут Альберта Ейнштейна (Albert Einstein Institution – ΑΕΙ), Міжнародні фонди "Свобода" (Freedom), "Відродження", виборчих систем "Фрідом Хаус" (Freedom House – FH), Інститут "Відкрите суспільство" (Open Society Institute – OSI), мережа фондів Дж. Сороса (Soros Foundation Network), Міжнародний центр з ненасильницьких конфліктів (International Center on Nonviolent Conflict – ICNC), Міжнародний республіканський інститут (International Republican Institute – IRI), Національний демократичний інститут з міжнародних справ (National Democratic Institute for International Affairs – NDI), Національний фонд підтримки демократії (National Endowment for Democracy – NED), "Корпус громадянської демократії", "Міжнародний корпус експертів добровольців", "Інститут Крібла", "Рада з міжнародних досліджень та обміну" (IREX) тощо.

Ці та інші громадські організації проводять "незалежну" від урядових установ США діяльність переважно у соціально-політичній, економічній та гуманітарній сферах країни та поза її межами.

При цьому слід зазначити, що США створили найпотужнішу у світі систему зовнішньополітичної пропаганди, яку утворюють численні недержавні організації та ЗМІ. До найважливіших недержавних організацій зовнішньо-політичної пропаганди США необхідно віднести в першу чергу:

  • – новинні інформаційні агентства, які збирають, обробляють інформацію й передають її засобам масової інформації;
  • – аудіо-візуальні засоби масової інформації (радіостанції, телекомпанії, друковані видання).

Інформаційні агентства (USIS, "Reuters", "Associated Press") є головними інструментами оперативного збирання інформації як на території США, так і решті країн світу, а також засобами інформаційного обміну в державі та з іншими країнами на сучасному етапі.

Так, зокрема, під безпосереднім керівництвом та контролем Ради національної безпеки США функціонує Інформаційна служба Сполучених Штатів (USIS) (раніше – Інформагентство (USIA), директор якого одночасно є головним радником президента країни з питань інформації. USIS має понад 200 відділень в 120 країнах світу, штат співробітників близько 10 тис. чоловік і випускає інформаційні програми на 62 мовах.

До складу системи зовнішньополітичної пропаганди США входять також наступні ЗМІ, які вважаються незалежними попри їх опосередковане або приховане фінансування державними установами США:

  • – радіостанції "Голос Америки", "Свобода / Вільна Європа", "Вільна Азія", "Вільний Ірак", "Радіо Марті" тощо;
  • – телекомпанії CNN, "Близькосхідна телевізійна мережа" (МТМ), телевізійна мережа "Prolink International inc.", що складається з 47 "незалежних" ТВ-станцій з 60-мільйонною аудиторією тощо;
  • – газети "New-York Times", "The Washington Post", "Wall Streat Journal" та ін.

Здійснення "чорної" пропаганди з використанням ЗМІ американські фахівці вважають однією з головних форм впливу на суспільну свідомість.

Таким чином, з огляду на викладене вище, можна зробити висновок про те, що США, завдяки наявності відповідної правової бази, органів і засобів формування й реалізації інформаційної політики, мають у своєму розпорядженні широкі й різноманітні можливості для досягнення своїх політичних і військових цілей, захисту національних інтересів в інформаційній сфері та ЗІБ держави. При цьому потужний інформаційний вплив на державну політику США чинять американські недержавні "мозкові центри", які зайняли значну нішу в національній системі прийняття військово-політичних рішень із питань національної безпеки й оборони.

  • [1] У відповідності до закону урядові структури, які займалися забезпеченням комп'ютерної безпеки перейшли під контроль новоствореного Міністерства внуїріишьої безпеки (Department of the Homeland Security). Крім того, окреслені у ст. 225 закону додаткові заходи, направлені в інтересах захисту інформаційних ресурсів на посилення відповідальності за злочини у сфері високих технологій, були оформлені у вигляді "Закону про посилення кібернетичної безпеки" (Cyber Security Enhancement Act of 2002, H.R. 3428).
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >