< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Уряд

Згідно зі статутним правом вищим органом виконавчої влади у Великобританії є Монарх. Водночас, на практиці за конституційною угодою країною керує "Уряд її Величності", в якому головну роль грає Прем'єр- міністр. Прем'єр-міністром призначається лідер партії, яка після виборів має більшість у Палаті громад. Він здійснює загальне керівництво урядом, підтримує постійні відносини між Монархом і урядом, займає посаду Першого канцлера Казначейства, після парламентських виборів формує уряд тощо.

Уряд Великобританії має досить своєрідну структуру: Кабінет (власне уряд) та офіційний уряд не співпадають. Кабінет існує на основі конституційної угоди та складається з 20-22 міністрів найбільш важливих міністерств, таких як: Прем'єр-міністр, лорд-канцлер, канцлер Казначейства, міністр внутрішніх справ, оборони тощо. До Кабінету входить так званий "внутрішній кабінет" – неформальне об'єднання 3-5 міністрів, які користуються довірою Прем'єр-міністра. Офіційний уряд формується Прем'єр-міністром з депутатів правлячої партії у кількості близько 100 чоловік і складається з 4 груп. До першої групи входять міністри, які займають ключові позиції та входять до Кабінету. Друга група – це міністри без портфелів, члени уряду, які займають традиційні посади – лорд-голова Ради, лорд-охоронець печатки та інші. Міністри третьої групи називаються державними міністрами та є заступниками у найкрупніших міністерствах. Четверта група складається з молодших міністрів, які призначаються для забезпечення зв'язку між міністрами і парламентом.

У рамках уряду утворюються допоміжні органи – комітети (секретаріати). Статутне право не встановлює їх назви і кількість. Як правило, вони формуються Прем'єр-міністром за напрямами діяльності уряду. Наприклад, Комітет законотворчості, Комітет оборони, Комітет зовнішньої політики тощо. Основне призначення таких комітетів полягає в інформуванні міністерств, забезпеченні контактів з парламентом, підготовці документів тощо.

Відповідно до конституційної угоди, уряд не збирається на засідання у повному складі, тому усі питання внутрішньої та зовнішньої політики вирішуються Кабінетом, який фактично здійснює вищу виконавчу владу. Компетенція Кабінету не залежить від його політичної орієнтації та була визначена ще в урядовій доповіді 1918 р.: а) визначення політичного курсу держави, який затверджується парламентом; б) реалізація контролю за виконанням рішень парламенту; в) здійснення постійної координації діяльності органів виконавчої влади. У зв'язку з тим, що члени Кабінету є і членами парламенту, уряд має можливість впливати на діяльність законодавчого органу наступним чином: складати порядок денний засідання палат Парламенту, визначати процедуру розгляду законопроектів тощо. З метою здійснення своїх функцій уряд займається нормотворчою діяльністю. Акти уряду можна розділити на дві групи: а) акти підзаконного характеру; б) акти делегованого законодавства, яких щорічно приймається у 18 разів більше, ніж парламентських законів.

12 травня 2010 року створена Рада національної безпеки (National Security CouncilNSC) Великобританії для оптимізації зусиль у сфері безпеки і міжнародної політики.

Рада координує дії відносно загроз, з якими стикається Великобританія, об'єднуючи зусилля на найвищому рівні у сфері міжнародної і внутрішньої політики, енергетики, міжнародного розвитку й усіх інших сфер, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки. Головує в Раді Прем'єр-міністр, а його постійними членами є Віце-прем'єр, канцлер Казначейства, міністр закордонних справ і глава МВС, міністр оборони, міністр безпеки, а також глава міністерства з міжнародного розвитку.

Основним інструментом у визначенні пріоритетів для збирання розвідувальної інформації є Об'єднаний розвідувальний комітет (ОРК), підпорядкований голові Кабінету міністрів. ОРК відповідальний за забезпечення міністрів та інших офіційних осіб регулярною розвідувальною інформацією із питань негайної та довготривалої важливості у сфері захисту національних інтересів, особливо у сферах безпеки, оборони, іноземних справ.

Об'єднаний розвідувальний комітет поєднує дії розвідувальних агентств, їх основних департаментів та офіційних представників з метою визначення розвідувальних пріоритетів Великобританії, що в подальшому узгоджуються із Кабінетом міністрів.

Контроль за діяльністю служб розвідки і безпеки Великобританії здійснює Міністерський комітет по розвідувальним службам. Головою комітету є Прем'єр-міністр Великобританії, членами – заступник прем'єр- міністра, міністри внутрішніх справ, оборони, іноземних справ та фінансів.

Як видно із вишевикладеного, парламент та уряд Великобританії, визнаючи зростаючу роль спецслужб у забезпеченні національної безпеки в умовах сучасного світу і появи нових глобальних загроз, надають цій сфері державної діяльності серйозного значення.

Прем'єр-міністр відповідає за весь апарат британської розвідки у цілому. Його консультує координатор з питань безпеки і розвідки – фактично це пост міністра, який повинен координувати діяльність спецслужб МІ-5, МІ-6 і GCHO. Ця посада була створена для кращої координації служб розвідки і безпеки з офісом прем'єр-міністра і була реакцією уряду на події 11 вересня.

Координатор з питань безпеки і розвідки об'єднує у собі наступні обов'язки:

  • • Офіцера фінансового контролю за витратами на розвідку (SIA);
  • • Голови комітету постійний секретарів розвідувальних служб (PSIS), який повинен формувати вимоги до збору развідінформації, проведенню сумісних операцій, і спільної роботи агентств з іншими департаментами;
  • • Голови Офіційної Комісії з безпеки, яка формує політику в області забезпечення безпеки і координації діяльності;
  • • Радника Секретаріату з надзвичайних ситуацій при МВС.

Глава об'єднаного комітету з розвідки теж підзвітний координатору з питань безпеки і розвідки.

Офіс кібербезпеки та гарантування інформації (Office of Cyber Security & Information AssuranceOCSIA) створено у Кабінеті міністрів. Він сприяє керівнику секретаріату Кабінету міністрів і Раді національної безпеки у визначенні пріоритетів у сфері забезпечення безпеки кіберпростору, формулює стратегічні напрями і координує діяльність, спрямовану на підвищення кібербезпеки і гарантування інформації у Великобританії.

OCSIA разом з Центром операцій з кібербезпеки працює з ведучими урядовими відомствами і агентствами, як наприклад Міністерством внутрішніх справ, Міністерством оборони, Штаб-квартирою урядового зв'язку (GCHQ), Групою безпеки електронних комунікацій (Communications-Electronics Security Group – CESG), Центром захисту національної інфраструктури (CPNI) і Департаментом бізнесу, інновацій і навичок (BIS) в реалізації урядової програми кібербезпеки і створення для Великобританії переваг у кіберпросторі.

Департамент у справах бинесу, інновацій та навичок (Department for Business, Innovation and Skills (BIS)) являє собою міністерський департамент уряду Великобританії, який створений 5 червня 2009 року шляхом злиття Департаменту інновацій, університетів і навичок (DIUS) і Департамент реформування бізнесу, підприємництва та регуляторної (BERR).

Департамент відіграє провідну роль у створенні умов для розвитку інформаційних технологій та програмного забезпечення для цих технологій.

Департамент у справах бізнесу, інновацій та навичок несе відповідальність за політику уряду Великобританії, зокрема, за наступними напрямками:

  • – регулювання та підтримки підприємництва;
  • – ліцензування експорту;
  • – вища освіта;
  • – технологічні інновації;
  • – інтелектуальна власність;
  • – наука і дослідження.

Центр із захисту національної інфраструктури (Centre for the Protection of National Infrastructure (CPNI)) є органом уряду Сполученого Королівства, який відповідальний перед Генеральним директором Служби безпеки, та забезпечує захист і надає консультаційні та рекомендаційні поради з ІБ підприємствам і організаціям національної інфраструктури.

CPNI забезпечує комплексну безпеку (об'єднання інформації, персоналу) для організацій, які становлять національну інфраструктуру. Національна інфраструктура включає в себе засоби, системи, сайти і мережі, необхідні для доставки основних послуг, від яких залежить повсякденне життя у Великобританії.

Є дев'ять національних секторів інфраструктури, які надають ці основні послуги:

  • • комунікації
  • • аварійно-рятувальної служби
  • • енергетика
  • • фінанси
  • • продовольство
  • • управління
  • • охорона здоров'я
  • • транспорт
  • • водопостачання

Зусилля Великобританії із захисту інфраструктури зосереджено навколо цих дев'яти секторів. Заходи також можуть здійснюватись у сферах, де існує інфраструктура, яка підтримує доставку основних послуг, але які не визнані секторами критичної інфраструктури у їх прямому сенсі.

Не все в межах національного сектора інфраструктури "критичне". У секторах є певні "критичні" елементи інфраструктури, втрата або компрометація яких надзвичайно важлива, адже шкідливо впливає на придатність або цілісність основних послуг, може призвести до тяжких економічних чи суспільних наслідків або до втрати життя. Ці "критичні" активи складають критичну національну інфраструктуру (CNI) нації і називаються "активами інфраструктури". Активи інфраструктури можуть бути фізичними (напр. вузли, установки, частини устаткування) або логічними (напр. інформаційні мережі, системи).

Діяльність Центру спрямована на зниження вразливості національної інфраструктури, протидії тероризму та іншими загрозам, при цьому також підтримуючи у Великобританії основні послуги (забезпечення своєчасного обміну та безперешкодної доставки інформації аварійно-рятувальної служби, служби енергетики, фінансів, продовольства, охорони здоров'я, транспорту і водопостачання). У випадку виникнення труднощів з ними Великобританія може стикнутися із серйозними наслідками, у тому числі значною економічною шкодою, соціальними потрясіннями.

Центр з захисту національної інфраструктури – міжвідомча організація, з ресурсами промисловості, наукових кіл, а також ряду державних відомств та установ (в тому числі Служби безпеки, CESG і відомств, відповідальних за сектори національної інфраструктури). Центр у своїй діяльності використовує досвід, знання та інформацію низки організацій, які взаємодіють та вносять свій внесок в спільну роботу Центру. CPNI також має спеціальний доступ до оперативної та іншої інформації про загрози національній безпеці, яка визначає напрямки відпрацювання подальших порад та пріоритетів діяльності Центру.

CPN1 працює з цілим рядом ключових партнерів, в тому числі: державні відомства, відповідальні за сектори інфраструктури, підприємства і організації, які володіють або управляють національною інфраструктурою, а також з іншими фахівцями у галузі безпеки, надаючи рекомендаційні поради партнерам, включаючи поліцію. Ефективні тристоронні відносини між фахівцями з безпеки, державними відомствами і підприємствами в рамках національної інфраструктури життєво важливі для досягнення спільної мети зниження уразливості національної безпеки.

Комісаріат по захисту інформації є незалежним агентством, що забезпечує дотримання вимог "Закону про захист інформації". Комісаріат видає керівні інструкції для надомних працівників, фінансових посередників і агентств з відстеження боргових зобов'язань.

Управління Комісара з питань інформації (ICO) в Сполученому

Королівстві, є невідомчим державним органом, який звітує безпосередньо перед парламентом та діє за фінансової підтримки Міністерства юстиції. Це незалежний регулюючий офіс у справах, що стосуються дії:

  • – "Закону про захист інформації";
  • – "Закону про конфіденційність та електронні комунікації" (Директива ЄС 2003 року);
  • – "Закону про свободу інформації".

Відповідно до "Закону про свободу інформації" роль Уповноваженого (Комісара) була розширена за рахунок включення до його компетенції нових положень та його посада була перейменована на Комісар з питань інформації.

Мета діяльності Управління комісара з питань інформації в тому, щоб підтримувати в належному стані інформаційні права громадян в інтересах суспільства шляхом сприяння доступу до інформації про діяльність державних органів і забезпечення конфіденційності даних фізичних осіб. Управління приймає скарги, звернення осіб та організацій, та вживає відповідних заходів у випадку порушення закону, а також несе відповідальність за захист даних у всій Великобританії.

Є цілий ряд повноважень, доступних Управлінню комісара для вжиття заходів з метою зміни поведінки організацій і приватних осіб, які здійснюють збір, використання та зберігання особистої інформації. Вони включають в себе: кримінальне переслідування, аудит, грошовий штраф.

Уповноважений з питань інформації призначається королевою і підпорядковується безпосередньо парламенту. Існує угода, яка забезпечує зобов'язання Міністерства юстиції в фінансовій підтримці діяльності Управління Комісара з питань інформації, а також передбачає наявність відповідних механізмів звітності останнього перед Міністерством юстиції.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >