< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

Приватні охоронно-розшукові бюро і служби безпеки Німеччини

У ФРН приватне охоронно-розшукове бюро повинне бути зареєстроване як "установа, що займається ремеслом (промислом)", так як при цьому "переслідується мета заробляти гроші". Бюро виконує всі законоположення і постанови, що стосуються установ подібного роду в даній Федеральній Землі. Для засновника не потрібно, як в інших країнах, наприклад Україні, Росії, Австрії та Фінляндії, спеціальної або юридичної освіти, або відповідного досвіду роботи в місцевих правоохоронних органах. Необхідною умовою для заснування бюро є наявність мінімального капіталу (50 тис. колишніх марок ФРН).

За існуючою в Німеччині класифікації приватні служби безпеки поділяються, в основному, на дві великі групи: 1) агентства, що займаються наданням приватним фірмам і державним установам послуг із забезпечення безпеки будівель, об'єктів та осіб, які підлягають фізичній та іншим видам охорони; 2) підрозділи внутрішньої охорони, створені самими приватними фірмами та державними установами. Згідно з Федеральним законом про приватні підприємства, для відкриття приватної служби потрібен спеціальний дозвіл місцевої влади, у тому числі на укладання контрактів із замовником: відомством, підприємством, приватною фірмою. У дозволі може бути відмовлено, якщо приватна служба безпеки не в змозі забезпечити необхідний професійно визнаний рівень безпеки роботи або не має для цього достатніх фінансових, технічних чи інших особливостей. Конкретні критерії "надійної безпеки", як правило, викладаються у відповідних постановах і директивах урядових органів окремих Федеральних Земель. Директивами та інструкціями Федерального Міністра господарства ФРН регулюються загальні питання контролю за діяльністю приватних служб безпеки, їх оснащенням зброєю і спеціальною технікою, процедур збереження ними службових та фірмових секретів підприємств і об'єктів, що охороняються.

До приватних служб безпеки, які уклали контракти з Бундесвером або органами НАТО на охорону військових і військово-промислових об'єктів на території Німеччини, згідно з Федеральним законом від 12.08.1965 р. "Про права військового персоналу вартової служби" і Федеральним законом від 02.03.1974 р. "Про правах цивільних службовців з охорони військових і військово-промислових об'єктів" пред'являються особливі вимоги несення служби. Так, приміром, персонал таких служб безпеки зобов'язаний беззаперечно підпорядковуватися всім вказівкам начальника караулу військової частини або військового об'єкта. Дії останнього не підлягають правовим обмеженням, які належать до приватних служб безпеки.

Широке залучення останніми роками приватних служб безпеки ФРН для охорони військових і режимних об'єктів, зростання чисельності підрозділів внутрішньої охорони на приватних підприємствах і фірмах, які в ряді випадків починають успішно конкурувати з поліцією, маючи висококваліфікованих співробітників та вузькопрофесійні завдання, змушують Міністерство внутрішніх справ ФРН постійно займатися питаннями визначення та уточнення завдань, які вирішують приватні служби безпеки, щоб не допустити їх перетворення в безконтрольну "приватну поліцію". Подібна діяльність Міністерства внутрішніх справ ФРН знаходить підбадьорення і підтримку як серед самих детективів і охоронців, так і громадськості, оскільки сприяє посиленню громадського контролю за цією формою оперативно-розшукової діяльності та в цілому за правоохоронною сферою.

Підтвердженням посилення уваги правоохоронних органів до діяльності приватних детективних агентств є неодноразові слухання з цього питання в Постійному комітеті з розвідки у Відомстві федерального канцлера. Наприклад, в одній спільній доповіді, представленій БФФ (контррозвідка) і МЗС ФРН, порушується питання залучення приватних детективних і охоронних фірм до виявлення "небажаних" дій з боку іноземних фірм і банків. У прийнятій резолюції зазначалося, що під прикриттям деяких товариств нібито працюють співробітники іноземних розвідок, у зв'язку з чим необхідні спільні заходи державних органів і приватнопідприємницької структур щодо обмеження діяльності іноземних компаній, котрі завдають шкоди економіці ФРН. У зв'язку з цим слід зауважити, що відповідно до чинного в ФРН законодавством, для створення спільних акціонерних товариств за участю іноземного капіталу не потрібно спеціального дозволу урядових чи інших офіційних органів. Законодавством ФРН не передбачено також обмежень щодо частки іноземного капіталу, питомої ваги іноземців у кадровому складі закордонних фірм.

Проте, при створенні спільних товариств влада ФРН, як правило, правоохоронні органи, намагається досягти в іноземних партнерів так званих "психологічних" моментів: вони вимагають, щоб діяльність іноземних компаній і банків на території ФРН не обмежувала традиційні інтереси місцевих фірм. Одночасно при реєстрації іноземної фірми на території ФРН іноземці мають повідомляти про те, що в ній не працюють, в тому числі й під прикриттям, співробітники іноземних спецслужб та їхня агентура. При цьому іноземні партнери попереджаються про те, що в разі виявлення порушення цієї заборони іноземні розвідники та їх агенти будуть видворені з території ФРН, а сама фірма може бути закрита.

Найбільш активну розвідувальну і контррозвідувальну діяльність щодо іноземних компаній здійснюють: Федеральне відомство з охорони Конституції (БФФ) і Служба військової контррозвідки (МАД). До вивчення іноземців, які працюють в спільних компаніях, постійно підключається також Федеральна розвідувальна служба ФРН (БНД), підрозділи кримінальної поліції, митної та прикордонної служб. У вивченні комерційної діяльності іноземних компаній беруть участь підрозділи податкового відомства. Останніми роками уряд Німеччини активно використовує національні спеціальні служби у вирішенні економічних проблем країни шляхом створення оперативних позицій в структурі контррозвідувальних органів приватнопідприємницьких компаній, що виконують функції підрозділів безпеки і розшуку. Нині зазначені компанії все частіше залучаються державними установами та великими концернами, банками, промисловими асоціаціями для виконання специфічних завдань, зокрема, щодо внутрішньої охорони, дотримання режиму безпеки на об'єктах, налагодження секретного діловодства та безпечних каналів телефонно-телексного і радіозв'язку. Характерно, що фірми, створені за ініціативою спеціальних служб, стали приймати на себе деякі функції розшукової діяльності, а також організують особисту охорону керівників згаданих установ, їх найближчого оточення і родичів. Природно, що служби приватного розшуку і охорони, ініціативно створені органами контррозвідки, підтримують з ними регулярний контакт, обмінюються оперативною інформацією, в ряді випадків виконують окремі спільні заходи. Відомо, наприклад, що деякі подібні фірми на регулярній основі ведуть збір даних про політичне і соціально-економічне становище в країнах СНД.

Крім того, згадані ж фірми займаються забезпеченням безпеки представництв німецьких компаній за кордоном, у тому числі від агентурного і технічного проникнення конкурентів, ведуть досить активну роботу з місцевими громадянами, що представляють інтерес з точки зору вирішення проблем німецького підприємництва. Відзначається все більш широке використання німецькими спецслужбами співробітників приватних охоронних і детективних агентств для щільного контролю за іноземними представниками під час відвідань останніми промислових підприємств, будівельних майданчиків, виставкових комплексів і т. ін. Нині це одне з пріоритетних напрямів взаємодії державних спецслужб з приватними службами безпеки, агентствами охорони і розшуку. Співробітники подібних агентств і служб використовуються також при проведенні наступних оперативних заходів: 1) перевірка персоналу іноземних фірм, з якими підтримує або має намір встановити ділові відносини німецька сторона; 2) обстеження персоналу іноземних фірм за місцем їх проживання як у Німеччині, так і за кордоном; 3) комплексна перевірка, в тому числі за обліками НАТО, родичів і знайомих співробітників іноземних фірм; 4) фотографування об'єктів, які цікавлять; 5) взяття різних біологічних проб; 6) встановлення первинних контактів з відповідними категоріями іноземців.

Для співробітників охоронно-розшукових компаній характерні наступні риси: 1) діяльності, в ряді випадків в досить гостро наступальному характері; 2) використання чинника раптовості, в тому числі при виїзді іноземців в інші міста для особистого знайомства і проведення з ними первинної бесіди; 3) використання компрометуючих іноземців матеріалів; 4) пропозиції привабливої фінансової підтримки, "дружньої допомоги", сприяння у просуванні по службі. У ряді випадків іноземці відзначали за собою: 1) щільне спостереження, здійснюване агентами детективних бюро; 2) різноманітність їх дій при встановленні первинного контакту з іноземними представниками (в транспорті, міських умовах, в лісовій зоні, у ході громадських заходів і т. ін.)

З метою підвищення цілеспрямованості в роботі, звуження контингенту німецьких комерсантів-носіїв конфіденційної інформації, які за родом своєї діяльності вступають в контакти з іноземними представниками, на багатьох фірмах ФРН за прямої участі та за рекомендаціями місцевих спецслужб створені так звані "східні" відділи, в яких було виявлено значну кількість співробітників німецьких спецслужб, як діючих, так і звільнених зі служби на пенсію. Зазначена категорія осіб, здійснюючи роботу з позицій "східних" відділів німецьких фірм веде добування "втемну" розвідувальної, економічної і науково-технічної інформації, проводить вивчення іноземців, які перебувають на фірмі, рекомендує кадровому апарату своїх компаній кандидатури для поїздок за кордон. "Східні" відділи, як встановлено, існують на фірмах "Телефункен", "Олімпія Верке", "Глахе Інтернаціональ", "Антон Олерт" й на більш ніж у 60 інших фірмах Німеччини.

Німецькі спецслужби активно використовують "східні відділи" (групи з організації співробітництва з державами Східної Європи та СНД), створені не тільки в промислових, а й у торгово-посередницьких компаніях, в яких в оперативних цілях широко застосовується праця перекладачів, у тому числі з числа колишніх радянських громадян, які мають численні зв'язки та родичів за кордоном. Для діяльності цієї категорії осіб характерні надмірна настирливість, прагнення привернути до себе іноземця, вручити йому подарунки, що ставить його в залежність, забезпечити можливості продовження контакту на перспективу тощо.

Характерним явищем для Німеччини є використання детективних фірм для виявлення недоліків в роботі іноземних компаній. Співробітники детективно-розшукових фірм прагнуть наводити інспекторів з числа місцевих громадян, які перевіряють бухгалтерську звітність, на можливі порушення іноземними компаніями місцевого законодавства (неправильне витрачання представницьких коштів, недоотримання відсотків з прибутків компаньйонів, порушення податкового та митного законодавства і т. ін.). Є дані про те, що в результаті подібних ревізій, які були завчасно підготовлені детективними агентствами, іноземні компанії несли серйозні втрати, підривався їх престиж на місцевому ринку, щодо окремих їх співробітників порушувалися кримінальні справи.

У цілому детективно-розшукові агентства, на замовлення німецьких торгово-промислових і посередницьких фірм, здійснюють, як правило, наступний комплекс заходів щодо іноземців: 1) добувають інформацію про підозрілі факти в поведінці іноземних громадян, особливо націлені вони на збір відомостей компрометуючого характеру, пов'язаних, наприклад, з отриманням хабара; 2) активно застосовують демонстративне і конспіративне зовнішнє спостереження із застосуванням фото-, кіно- і відеотехніки; 3) прагнуть записати окремі бесіди іноземців з їх партнерами, застосовуючи конспіративні засоби звукозапису; 4) вживають заходи до негласного огляду особистих речей та службових документів, що залишаються іноземцями в готелях, офісах, у фірмах і т. ін.

Багато іноземців відзначають досить глибоку підготовку приватних детективних агентств до встановлення контакту з особою, що їх цікавить, а також до створення передумов для проведення ділової бесіди. У ході таких бесід з'ясовуються, як правило, відомості, які могли бути отримані детективом лише з консульської служби, поліцейських, митних, податкових органів. Це свідчить про досить широку взаємодію приватних детективних агентств з державними спеціальними службами.

Згадані ж співробітники, як правило, супроводжують іноземців по маршрутах їх слідування, особливо в зонах промислового будівництва, автодромах, на території великих об'єктів з передовою технологічною базою, прагнуть фіксувати причини відхилення іноземців від зазначених маршрутів, виявляти контакти іноземців з місцевими громадянами. В окремих випадках приватний детектив, найнятий німецькою фірмою, погоджує з її керівництвом час установки, припинення та поновлення зовнішнього спостереження за іноземним представником. Все більш характерним стає реалізація через цю категорію осіб загроз про можливість настання для шоземців кримінально-правових наслідків, про які вони попереджали у ході бесід. У ряді випадків застосовують залякування, блеф, психологічний вплив.

Відзначається все більш широке застосування співробітниками детективних і охоронних агентств таких оперативних заходів, як викрадення і псування належать іноземцям автомашин, демонстративні огляди особистих речей, пограбування та вандалізм щодо займаних ними приватних квартир, провокаційні дзвінки по телефону, направлення листів, що містять погрози на адресу членів сім'ї. Подібні дії сприяють перевірці іноземця в ситуації, яка ускладнює обстановку навколо нього, виявлення його реакції на подібні несприятливі обставини. Такими способами в іноземців намагаються викликати невпевненість, неспокій, настороженість, пригніченість, а часом і страх за своє життя, за благополуччя і здоров'я членів сім'ї. Характерно, що державні німецькі спецслужби останнім часом йдуть від проведення подібних досить гострих оперативних заходів, передоручаючи їх приватним охоронно-детективним фірмам, що дозволяє в разі зриву заходів, викриття їх учасників, залучення уваги преси, фактично уникнути відповідальності, оголосивши подібні дії ініціативою приватних осіб.

Детективні агентства, координуючи свою роботу з поліцією і контррозвідкою, концентрують зусилля на створення оперативних позицій, формування агентурних груп, масоване використання спеціальної техніки проти іноземних громадян. Так, у Гамбурзі у припортовій частині міста виділено п'ять основних об'єктів (ресторани, кафе, готелі), які найбільш часто відвідуються іноземними співробітниками спільних компаній, а також членами екіпажів іноземних суден. На цих об'єктах найбільш активно використовуються агентурні та оперативно-технічні можливості для отримання додаткової інформації про поведінку іноземців в неформальній обстановці, їх контактах з місцевими бізнесменами, спробах добувати відомості комерційного, фінансового, науково-технічного характеру.

Останніми роками керівництво МВС Німеччини та БФФ (контррозвідка) виступили з ініціативою – посилити адміністративно- технічну допомогу з боку спецслужб Федеральній прикордонній охороні, митним органам, приватним детективно-розшуковим і охоронним агентствам, яким по суті справи відводиться роль допоміжних підрозділів секретних служб ФРН, Одним із пріоритетних завдань детективних агентств Німеччини с виявлення іноземних представників, які с членами наукових товариств. Зрозуміло, що членство в подібних суспільствах забезпечує отримання публікацій, участь у наукових і технічних конференціях та виставках, річних зборах тощо. Співробітники детективних агентств, впроваджені в подібні наукові товариства, прагнуть домогтися відсторонення секретоносіїв із числа місцевих громадян від небажаних контактів з іноземцями і виявляти джерела інформації.

На початку 90-х pp. XX ст. визначилася тенденція до розширення масштабів профілактичних акцій і посилення заходів безпеки в банківській сфері. За участю німецьких спецслужб у Федеральному банку ФРН із запрошенням провідних німецьких комерційних банків проведено нараду, на якій національним банком запропоновано вжити таких заходів безпеки: 1) скоротити на 50% штати службовців, яким дозволені контакти з іноземними представниками; 2) провести перевірку службовців банків за обліками спецслужб; 3) допускати до проведення фінансових операцій з іноземцями лише осіб, які пройшли відповідну перевірку, причому обов'язково в присутності одного з директорів або членів правління даного банку; 4) здійснювати облік усіх іноземних відвідувачів, що вимагають банківської інформації про клієнтів даного банку і про окремі західнонімецькі фірми; 5) вводити ці відомості в обов'язковому порядку в Об'єднану інформаційну систему поліції і спецслужб ФРН; 6) рядовим клієнтам західнонімецьких банків надавати лише узагальнену банківську інформацію і статистику, які не розкривають специфіку і кон'юнктуру в країні; 7) провести повторну спецперевірку всіх службовців інформаційних систем банків, які мають доступ до даних центрального обліку Федерального банку ФРН.

Як встановлено, вказані заходи проводилися під егідою Ради оборони ФРН і витрати по їх реалізації здійснювалися за рахунок бюджетних асигнувань на діяльність МВС ФРН. По кожному з вищевикладених пунктів банкам пропонувалося залучати приватні спеціалізовані детективно-охоронні агентства країни з тим, щоб скоротити федеральні витрати і трохи знизити критику з боку громадськості на адресу драконівських заходів німецьких спецслужб.

Застосування німецькими спецслужбами і приватно-детективними агентствами заходів приватної і загальної профілактики щодо окремих іноземців, як правило, болісно сприймається західними бізнесменами, розглядається ними як блокування нормальної комерційної діяльності, як порушення принципів вільного підприємництва. Промахи та недоліки спецслужб і приватних детективних агентств, законні невдоволення іноземців заходами торгової дискримінації слід враховувати у роботі із німецькими партнерами. Крім того, з німецькі детективно-розшукові та охоронні агентства нині поступово розпочинають обмін певною інформацією з відповідними агентствами держав СНД, що певною мірою сприяє упорядкуванню ділових відносин, виявленню неблагонадійних фірм і партнерів. З іншого боку, подібні контакти можуть мати для українських партнерів й небажані наслідки, оскільки іноземні агентства не завжди розташовують об'єктивною і повною інформацією.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >