< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

Ідеологічна особливість Німеччини дає підстави вважати її "країною книг", глибоких думок і вимогливих у плані змісту ЗМІ. Проте, Німеччина стала також країною діджеїв і мильних опер. Музика і телесеріали, блокбастери в кіно і бульварна преса займають таке ж важливе місце в рамках поп-культури в ФРН, як в інших країнах – поряд з німецькою високою культурою, пов'язаною з літературою, театром і оперою.

Зрозуміло, у Німеччині є свої медіані особливості. Тут виділяється особливо підкреслений суверенітет Федеральних Земель у галузі культури і телерадіомовлення та паралельне існування публічно-правових і приватних ЗМІ, що характерно далеко не для всіх держав. Проблема свободи друку і свободи слова в Німеччині також знаходиться на досить високому рівні у порівнянні з іншими країнами. Плюралізм думок і плюралізм інформації забезпечені тим, що преса не знаходиться в монопольних руках урядів або партій, вона швидше знаходиться в руках представників суспільства. Ось уже понад півстоліття свобода друку і свобода слова в Німеччині охороняються Конституцією. Конституційне розуміння свободи преси відображає ст. 5 Основного закону: "Кожен має право вільно висловлювати і поширювати свою думку усно, письмово і за допомогою зображення, а також безперешкодно отримувати інформацію із загальнодоступних джерел. (...) Цензури не існує".

У цілому структура німецьких ЗМІ пояснюється специфічними умовами, що існували в недавній німецькій історії. По-перше, минулі століття були для країни надзвичайно неспокійними. Багаторозумові імпульси, що дали поштовх суспільним змінам, мають німецьке походження або мали тут місце. Просвітництво, націонал-соціалізм, комунізм, модерн, – всі ці пертурбації з розривом в менш ніж 30 років – демократизація, Перша світова війна, Веймарська республіка, нацистський "Третій рейх" і Друга світова війна, конфлікт між Сходом та Заходом і "холодна війна", студентські бунти і возз'єднання Німеччини – завжди були ув'язаніта з медіа аспектом й були б навіть немислимі без засобів масової інформації, котрі виникли у XIX ст. Свобода думок та рівноправність поширювалися через книжки та актуальну пресу.

В особі так званої преси Хугенбергом у Веймарській республіці склалася газетно-видавнича монополія, у все більшій мірі пропагували націоналістичну філософію. Не в останню чергу досвід, пов'язаний з пресою Хугенбергом, названої так за прізвищем видавця, сприяв тому, що після

Другої світової війни на заході Німеччини склалася особлива інфраструктура, покликана не допустити концентрації ЗМІ (суверенітет Федеральних Земель в області телерадіомовлення, Закони про пресу, антимонопольні аспекти). У цілому після Другої світової війни на заході Німеччини при масивної підтримки союзницьких держав – США, Великої Британії та Франції – продовжувався розвиток демократії та ринку у рамках медіанної структури. Схід Німеччини ж перейняв медіанну філософію Радянського Союзу.

Коротко формулюючи, нині в журналістиці існує феномен трьох "М": 1) "mere/ facts"- CTHNB англосаксонського зразка, котрий робить упор на максимальну транспарентність політичних і суспільних подій та бачить у ЗМІ критичну "четверту владу". Нині можна констатувати, що майже всі ЗМІ країни, котрі висвітлюють новини, дотримуються цих норм; 2) "Mission"- стиль "ендееровських" ЗМІ покликаний був впливати на громадян у дусі комунізму і соціалізму. Нині цей "mission" аспект, тобто оціночне посилання, обмежений сторінками, на яких викладаються думки або публікуються коментарі; 3) "Markt" (ринок) з 80-х pp. XX ст. набуває все більш важливе значення. Не в останню чергу загроза існуванню багатьох ЗМІ примусили їх змістити фокус у бік заголовків і тих, хто володіє масовою привабливістю. Вивчення ринку, наклади, рейтинги стали одним з центральних чинників, котрі визначають спрямованість газет і журналів: з недавніх пір те ж саме відбувається й з радіо та телебаченням, в тому числі з публічно-правовим.

Таким чином, останнім часом завдяки енергійним і послідовним заходам освоєння нового інформаційного простору, розпочатим Німеччиною, створюються передумови того, що німці зможуть скласти значну конкуренцію американцям в інформаційно-психологічній сфері, принаймні, у рамках європейського континенту.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >