< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

Вирішення проблем ЗІБ не може бути здійснено виключно силами держави. Необхідна злагоджена і зацікавлена робота органів державної влади спільно з громадськими організаціями, представниками ділових кіл, впливових політичних сил, тобто всього суспільства. Іншими словами, забезпечення національної безпеки РФ припускає співробітництво в цій діяльності, разом з державними інститутами та установами, також й громадськими об'єднаннями. У свою чергу державне управління національною безпекою будується з урахуванням особливостей функцій, організаційних форм, спрямованості та характеру роботи громадських об'єднань, їх реальних і потенційних можливостей. Саме об'єднання зусиль держави, суспільства і соціально відповідальних громадян служить запорукою безпеки як для держави, так й для кожної людини та для кожної сім'ї. Усвідомлення цього факту спонукає значну частину населення до різних форм солідаризації, до самоорганізації та створення громадських об'єднань в цілях захисту життєво важливих інтересів особи, суспільства, держави від внутрішніх і зовнішніх загроз.

Громадські об'єднання на основі Федерального закону РФ визначаються як "добровільні, самокеровані, некомерційні формування, створені за ініціативою громадян, які об'єдналися на основі спільності інтересів для реалізації загальних цілей, вказаних в статуті громадського об'єднання". Під громадським об'єднанням розуміється добровільне, самокероване, некомерційне формування, створене за ініціативою громадян, які об'єдналися на основі спільності інтересів для реалізації загальних цілей, вказаних у статуті громадського об'єднання.

Право громадян на створення громадських об'єднань реалізується як безпосередньо шляхом об'єднання фізичних осіб, так й через юридичні особи – громадські об'єднання. Членами громадської організації є фізичні особи та юридичні особи-громадські об'єднання, чия зацікавленість у спільному вирішенні завдань даного об'єднання, відповідно до норм його статуту, оформляється відповідними індивідуальними заявами або документами, котрі дозволяють враховувати кількість членів громадського об'єднання в цілях забезпечення їх рівноправності як членів даного об'єднання. Громадські об'єднання можуть створюватися в одній з наступних організаційно-правових форм: 1) громадська організація; 2) громадський рух; 3) громадський фонд; 4) громадська установа; 5) політична партія.

Громадські об'єднання незалежно від їх організаційно-правових форм рівні перед законом. Діяльність громадських об'єднань ґрунтується на принципах добровільності, рівноправності, самоврядування та законності. Громадські об'єднання вільні у визначенні своєї внутрішньої структури, цілей, форм і методів своєї діяльності. Діяльність громадських об'єднань визначається гласною, а інформація про їх установчі та програмні документи – загальнодоступної.

Для здійснення статутних цілей громадське об'єднання, яке є юридичною особою, має право: 1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність; 2) брати участь у виробленні рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування в порядку і обсязі, котрі передбачені відповідним Федеральним законом та іншими законами; 3) проводити збори, мітинги, демонстрації, ходи та пікетування; 4) бути засновниками засобів масової інформації і здійснювати видавничу діяльність; 5) представляти та захищати свої права, законні інтереси своїх членів і учасників, а також інших громадян в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та громадських об'єднаннях; 6) здійснювати у повному обсязі повноваження, передбачені законами про громадські об'єднання; 7) виступати з ініціативами з різних питань суспільного життя, вносити пропозиції до органів державної влади; 8) брати участь у виборах і референдумах в порядку, встановленому законодавством РФ.

Для досягнення статутних цілей громадське об'єднання, яке не є юридичною особою, має право: 1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність; 2) проводити збори, мітинги та демонстрації, ходи і пікетування; 3) представляти та захищати свої права, законні інтереси своїх членів і учасників в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та громадських об'єднаннях; 4) здійснювати інші повноваження у випадках прямої вказівки на ці повноваження у федеральних законах про окремі види громадських об'єднань; виступати з ініціативами з питань, що мають відношення до реалізації своїх статутних цілей, вносити пропозиції до органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

Здійснення вказаних прав громадськими об'єднаннями, створеними іноземними громадянами та особами без громадянства або з їх участю, може бути обмежено федеральними законами або міжнародними договорами РФ. Необхідно наголосити, що законами про громадські об'єднання можуть бути передбачені додаткові права для конкретних видів громадських об'єднань.

Нині кількість громадських організацій в Росії зросла у порівнянні з 1994 р. в 11 разів і склала більше 200 тисяч організацій. Здебільшого при мінімальних можливостях громадські об'єднання домагаються максимальних результатів у вирішенні проблем національної безпеки.

Разом з тим, не дивлячись на те, що створення громадських організацій набуло масового характеру, залишаються не розробленими механізми їх взаємодії з державою і приватними організаціями у сфері національної безпеки. Практично ні в одному державному стратегічному документі немає відповідного фундаментального розділу про роль і місце громадських організацій в реалізації політики національної безпеки. Іншими словами, існує об'єктивна необхідність у вдосконаленні системи взаємостосунків суспільства і держави, формуванні нових підходів до співпраці громадського і державного секторів, вироблення механізмів співпраці в зміцненні національної безпеки.

Основними завданнями громадських організацій як складових державної системи ЗІБ є: 1) ідеологічна і політична підтримка реформ, а також організацій та осіб, які залучені до проведення цих реформи; 2) участь у політичному житті суспільства за допомогою впливу на формування політичної волі громадян; 3) сприяння зміцненню ІБ Російської Федерації; 4) участь в організації та діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування; охорона та захист прав і свобод людини в галузі ЗМІ, зокрема захист громадянина та його свідомість від шкідливої для нього інформації; 5) сприяння розробці та здійсненню державних і громадських заходів щодо боротьби зі злочинністю; 6) координація дій правоохоронних органів щодо таких напрямах, як порушення авторських прав, злочини в мережі Інтернет, розповсюдження матеріалів порнографічного характеру; 7) розробка методик, а також 8) проведення досліджень та експертиз в області ІБ.

Для досягнення вищезгаданих завдань громадськими організаціями здійснюються: 1) контент-аналіз місцевих і загальноросійських ЗМІ; 2) робота щодо взаємодії з громадськими об'єднаннями, державними, муніципальними та приватними організаціями з метою моніторингу суспільно-політичної ситуації в регіоні; робота щодо громадського контролю за діяльністю деструктивних релігійних культів, сепаратистських організацій та об'єднань; 3) вивчення громадської думки, здійснюються експертні висновки з різних суспільно-політичних питань.

Громадські організації також надають наступні послуги, у тому числі й організаціям і підприємствам, незалежно від форм власності: 1) проведення соціологічних досліджень; 2) політичний консалтинг; 3) створення інформаційних мотивів, робота з дезінформацією; 4) лобіювання інтересів бізнесу в різних органах і структурах; 5) розробка і проведення PR-компаній; 6) аналітичні висновки та експертні оцінки провідних політологів РФ; 7) проведення семінарів, конференцій і з'їздів; 8) створення систем захисту інформації, відповідних російським і міжнародним стандартам.

Серед громадських організацій, зареєстрованих в Міністерстві юстиції РФ та здійснюючих діяльність щодо підтримання ініціатив уряду по ЗІБ, виокремимо наступні:

Фундація підтримки ініціатив щодо свободи інформації. Утворена для моніторингу державних інформаційних ресурсів та пов'язаної з ними практики розповсюдження новин і ресурсів через веб-сайт svobodainfo.org та взаємодопомоги у забезпеченні більш широкого доступу громадськості до урядової інформації.

Регіональна громадська організація допомоги у забезпеченні безпеки суспільної інформації "Центр суспільної інформації". Створена для об'єднання зусиль мережі регіональних партнерів, які збирають і поширюють інформацію про права людини. Організація підтримує регулярні контакти з НВО, ЗМІ та офісом Уповноваженої з прав людини при Президенті РФ, яким повідомляє про порушення прав людини, діяльність активістів правозахисного руху, про події і заходи, організовані іншими НВО і громадськими організаціями.

Центр політичного аналізу та інформаційної безпеки. Основна мета Центру – вивчення проблем і сприяння в розвитку демократії в РФ. Завданнями організації є: 1) ідеологічна і політична підтримка реформ, а також організацій і осіб, які здійснюють ці реформи; 2) участь у політичному житті суспільства за допомогою впливу на формування політичної волі громадян; 3) сприяння зміцненню ІБ РФ; 4) участь в організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 5) охорона та захист прав і свобод людини в галузі ЗМІ, зокрема 6) захист громадянина та його свідомості від шкідливої для нього інформації.

Центр стратегічних оцінок і прогнозів. Неурядова організація- дослідницький центр у сфері зовнішньої політики та політики безпеки. Стратегічна мета діяльності Центру полягає у науково-методичному забезпеченні процесів формування і розвитку умов безпечного і стійкого розвитку РФ, дружніх їй країн та коаліцій держав, сприяючих зростанню добробуту і поліпшенню якості життя громадян в умовах становлення глобального інформаційного суспільства. Намічені цілі досягаються шляхом вирішення наступних завдань: 1) вивчення та аналіз тенденцій розвитку сучасного суспільства; 2) виявлення трансформацій, пов'язаних із становленням інформаційного суспільства; 3) формування і розвиток методичних основ інформаційно-аналітичної діяльності, котра сприяє виявленню та аналізу загроз безпеки суспільства; 4) формування і розвиток методичних основ підготовки оцінок і прогнозів (методи, інструменти, оцінка результатів) виникнення та розвитку кризових явищ в політичній, військовій, економічній і соціальній сферах життєдіяльності інформаційного суспільства; 5) ситуативний аналіз обстановки в політичній, військовій, економічній та інших сферах інформаційного суспільства; б) участь у формуванні пропозицій щодо розвитку і модернізації суспільства та економіки Росії в умовах становлення інформаційного суспільства; 7) розробка методів та інформаційних технологій формування раціональних стратегій розвитку (цільове планування).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >