< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Аналіз визначень піару

Те або інше поняття тоді входить у загальне вживання й закріплюється в масовій свідомості, коли його парадигма виявляється завершеною. Незважаючи на те, що прийоми піару використовувалися протягом століть, до ідентифікації цього явища вчені звернулися тільки в XX столітті. Так, у 1975 році один з американських фондів (Foundation Public Relations Research and Education) почав глибоке дослідження цієї теми й виявив близько 500 визначень піару. У цьому дослідженні брали участь 65 учених, які, проаналізувавши зібрані матеріали, вивели своє визначення піару.

Паблік рилейшнз – це особлива функція керування, що сприяє встановленню й підтримці спілкування, взаєморозуміння й співробітництва між організацією й громадськістю, вирішенню різних проблем і завдань; допомагає керівництву організації бути інформованим про суспільну думку й вчасно реагувати на неї; визначає й робить особливий упор на головному завданні керівництва – служити інтересам громадськості; допомагає керівництву бути готовим до будь-яких змін і використовувати їх найбільш ефективно; виконує роль "системи раннього оповіщення" про небезпеку й допомагає нівелювати небажані тенденції; використовує дослідження й відкрите, засноване на етнічних нормах спілкування як основні засоби діяльності.

Автори цього визначення спробували об'єднати низку позицій. Проте, за минулі роки змінювалася парадигмальна організація піару, з'явилися нові нюанси в розумінні його сутності, завдань, функцій.

Розглянемо найбільш важливі підходи до розуміння сутності піару.

Так, наведене раніше визначення характерне для альтруїстичного підходу, оскільки, незважаючи на всю різноплановість позицій, у ньому простежується провідна ідея: піар – якась діяльність із загальної організації співробітництва "в ім'я служіння інтересам громадськості".

Піар – це мистецтво й наука досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння, заснованого на правді й повній інформованості (С. Блек).

Піар є функцією менеджменту, що встановлює й підтримує взаємовигідні взаємини між організацією й публікою, від якої залежить успіх або невдача (С. Катлип).

Піар – це сприяння встановленню взаєморозуміння й доброзичливості між особистістю, організацією та іншими людьми, групами людей або суспільством загалом за допомогою поширення роз'яснювального матеріалу, розвитку обміну інформацією й оцінки суспільної реакції {Webster New International Dictionary).

Основними змістовними складовими наведених визначень є поняття елітарність (наука й мистецтво), правда, відкритість (взаєморозуміння, засноване на повній інформованості, установлення й підтримка спілкування, взаєморозуміння й співробітництва); служіння суспільним інтересам (бути інформованим про суспільну думку й вчасно реагувати на неї; служити інтересам громадськості); гармонія (досягнення гармонії).

Наступна група визначень характерна для компромісного підходу.

Піар – це зусилля, які спрямовані на те, щоб переконати громадськість змінити свій підхід або свої дії, а також на гармонізацію діяльності організацій відповідно до інтересів громадськості й навпаки (Е. Бернейз).

Практика піару – це мистецтво й соціальна наука, що дають змогу аналізувати тенденції, передбачати їхні наслідки, культивувати керівництво організацій і запроваджувати в життя плановані заздалегідь програми дій, які служать інтересам як організацій, так і громадськості (Форум представників національних і регіональних асоціацій із піару, Мехіко, перша Всесвітня асамблея асоціацій з піару, 1978).

Компромісний підхід наголошує на таких факторах:

  • • йдеться не про абстракцію, а про задоволення конкретних інтересів;
  • • організація для того враховує інтереси громадськості, щоб і її інтереси були сприйняті з розумінням.

І нарешті, прагматичний підхід позбавлений усякого ідеалістичного нашарування. Ще Джон Рокфеллер говорив про те, що вміння спілкуватися з людьми – це товар, який можна купити точно так само, як ми купуємо цукор або каву. І зазначав, що за таке вміння готовий заплатити більше, ніж за що- небудь інше.

Наведемо кілька прикладів визначень у цьому ключі.

Комунікаційний менеджмент (синонім поняття піар) – професійна діяльність, спрямована на досягнення ефективної комунікації як усередині організації, так і між організацією і її зовнішнім середовищем (А. Звіринців).

Піар – це свідома організація комунікації; одна з функцій менеджменту. Мета піару – досягти взаєморозуміння й встановити плідні стосунки між організацією та її аудиторіями шляхом двосторонньої комунікації (CERP).

Останнє визначення було запропоноване в 1999 році Європейською піар-конфедерацією (CERP). За її рішенням було створено робочу групу, яка на чолі з Т. Баратом (Угорщина) підготувала доповідь про трактування піару в європейських країнах.

Отже, останнє визначення відповідає сучасним тенденціям розвитку світового співтовариства: полілогічність як рушійна сила розвитку на противагу монологічності (свідома організація комунікації); відкритість (досягти взаєморозуміння й встановити плідні стосунки); зворотний зв'язок (двостороння комунікація).

Філософія піару в секторі безпеки та оборони

Сучасне суспільство визначається як суспільство постмодерну й таке, що має наступні характеристики: відкритість культур світу, нелінійність розвитку, неврівноваженість соціуму, зростаюча роль фактора випадковості та ненавмисних наслідків планованих політичних і економічних дій.

У сучасному світі не тільки економічна сфера, але й комунікація є важливим компонентом розвитку суспільства. На думку Ю. Хабермаса, "акт взаєморозуміння починає виконувати функції механізму координації дій. Сукупність комунікативних дій підживлюється ресурсами життєвого світу і одночасно формує середовище, що відтворює конкретні життєві форми".

Комунікаційні процеси в сучасному суспільстві актуальні, відкриті, інтерактивні. Вони визначаються принципами епохи постмодерну: анонімні, будуються на основі гри і множинності побудови "Я" особистості, людина набуває максимум можливостей для будь-якого роду конструювання, текст стає одним із проявів особистості людини.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >