< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

Блок 13. Модель внутрішнього іміджу держави

Таким чином, розглянуті концепції іміджу держави включають у ролі важливих аспектів історію країни та її силових структур, особистість лідера, потенціал силових структур, бренди, а також субіміджі – наприклад, діловий імідж, економічний, імідж інститутів сектору безпеки тощо.

Структура іміджу змінювалася відповідно до інформаційно- комунікаційного устрою суспільства. Для індустріального суспільства були характерні одномірні іміджі (територіальні), побудовані на опозиції "ми – вони". Для постіндустріального суспільства характерні прості двовимірні іміджі (кумулятивні). Для сучасного інформаційно-комунікаційного суспільства характерна принципово інша конфігурація іміджевих структур: імідж із ригідної структури перетворюється в потік. Якщо в індустріальну епоху територіальний імідж був монополією еліти (особливо імідж зовнішній: так, практично єдиною можливістю для селянина довідатися що- небудь про територію Туреччини було потрапити в армію Суворова), то в концепції М. МакЛюена територіальний імідж перетворюється в продукт, що творять і еліти, і мільйони окремих суб'єктів. Із появою інтернет-технологій еліти втрачають контроль над процесом конструювання іміджу. Імідж держави перетворюється в турбулентний потік, "у якому існують не лише основні напрями плину, але є й бічні протоки, застійні зони, вихри, вири, греблі й водоспади".

Блок 13. Вислови М. Маклюена про сучасні комунікації та відтворення іміджу

Завдяки телебаченню світ став великим селом, а значна частина передач відроджує сільські плітки.

Виховувати – означає виробляти несприйнятливість до телебачення.

Форма суспільства завжди визначалася, скоріше, природою засобів людської комунікації, ніж її змістом.

Засіб передачі повідомлення сам є повідомленням. Рекламні оголошення – це наскальні малюнки XX століття.

Тільки дрібні секрети потрібно ховати, великі зберігає в таємниці невіра натовпу.

Справжні новини – погані новини.

Хто намагається встановити відмінність між навчанням і розвагою, нічого не розуміє ні в першому, ні в другому.

Висновки

Імідж інститутів сектору безпеки та оборони можна розглянути як багатоканальну комунікацію, що визначає її сприйняття як на міжнародному рівні, так й усередині держави – на рівні владних інститутів і масової свідомості.

Найбільш актуальними є такі функції іміджу інститутів сектору безпеки та оборони:

  • 1. Ідентифікація. Ця комунікативна функція дає змогу полегшити аудиторії сприймати інформацію про позитивні сторони об'єкта.
  • 2. Ідеалізація. Функція покликана забезпечити режим найбільшого сприйняття образу об'єкта.
  • 3. Протиставлення. Формує в іміджі об'єкта видимі переваги порівняно з іміджами інших подібних об'єктів.
  • 4. Номінативиість. Позначає (виділяє, відбудовує, диференціює) об'єкт у сформованій ситуації та серед інших об'єктів, демонструє відмінні якості об'єкта.
  • 5. Адресність. Забезпечує зв'язок між іміджем країни й цільовою аудиторією, для якої він призначений.
  • 6. Емоційність. Дає змогу формувати позитивну або негативну конотацію іміджу за допомогою відповідних засобів, чорного піару, сугестивних технологій та ін.
  • 7. Природність/штучність – результат цілеспрямованості піар- діяльності. Природний імідж складається стихійно, без спеціального застосування засобів піару; штучний створюється спеціально піар-діями, не в повній мірі відповідає характеру й результативності діяльності організації.
  • 8. Позиціювання. Діяльність, спрямована на роботу зі свідомістю споживача інформації; ідентифікація іміджу у його свідомості.
  • 9. Перехід від позиції невизначеності до позиції першості. У свідомості споживачів інформації імідж інститутів безпеки та оборони часто буває не визначеним. Цей статус досить небезпечний, оскільки невизначені й незайняті позиції використовують конкуренти та недоброзичливці. У масовій свідомості позиція перший є стереотипом: перший – означає кращий. Позиції друга й третя більше пов'язані з категорією невизначеної якості. А оскільки стереотипи відіграють важливу роль у масовій свідомості в пошуку вигідних відмінностей, їх потрібно використовувати, а не ламати.

Імідж інститутів сектору безпеки та оборони у свідомості людей створює єдиний ментальний конструкт, що поєднує в собі знання, очікування й ставлення до цих структур. Крім комунікативної, імідж повинен виконувати найважливішу психологічну функцію – нівелювати відчуття невизначеності й незахищеності, створювати відчуття психологічного комфорту у свідомості громадян. Сталий імідж інститутів сектору безпеки та оборони, що розвивається, підтримує й підсилює імідж держави.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >