< Попер   ЗМІСТ

Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави

Ми розглянули досвід створення та основні вимоги до удосконалення систем підготовки фахівців ІБ для різноманітних структур інформаційної безпеки. В той же час постає питання, наскільки наявність цих структур, навіть за умов їх найкращої організації та кадрового забезпечення, вирішує завдання забезпечення інформаційної безпеки особистості, суспільства і держави?

Подальший розвиток ІС призводить до того, що інформаційні структури стають, по суті, основним джерелом інформації для людини, здійснюють безпосередній вплив на її психічну діяльність, на формування її соціальної поведінки. Фактично навкруги людини створюється її індивідуальний "віртуальний інформаційний простір", з можливістю практично безперешкодного доступу, моніторингу та диференційованого інформаційно-психологічного впливу на конкретну особистість.

Винахідник "всесвітньої павутини" Тім Бернере Лі попередив про загрозу впровадження систем, які дозволяють автоматично відслідковувати інформацію і дії користувачів Internet і на цій основі створювати їхні "портрети".

Фактично більшість сучасних інформаційних технологій набула якості технологій спостереження, тобто технологій отримання (добування), цифрової обробки, накопичення в спеціалізованих базах даних (БД) та оперативного використання інформації про людину і соціум. До таких технологій можливо віднести:

різноманітні соціальні мережі Internet (соціальні сервіси Інтернету – ССІ);

системи біометричної ідентифікації на різних принципах;

системи тотального відео спостереження;

мобільний зв'язок інтегрований з Internet;

комп'ютеризовані системи обліку та обробки різних видів інформації в органах державного (корпоративного) управління тощо.

За даними Internet World Stats на червень 2012 року в глобальній мережі Інтернет було більше 2,4 млрд, користувачів. їх кількість подвоїлась з 2007 року (1,1 млрд.). 53% росту забезпечила Азія, 16,1% – Європа, 11,3% – Латинська Америка, 9,6% – Африка, 5,2% – Середній Схід, 3,6% – Північна Америка. За оцінками, до 2015 року число мережевих пристроїв перевищило 15 млрд., що в два рази більше населення нашої планети, а обсяг інтернет-трафіку до 2015 року зріс в 4 рази і досягнув 966 ексабайт на рік. Саме за рахунок розвитку ССІ динаміка чисельності сайтів в ГМ набула експоненціального характеру і за оцінками моніторингової компанії Netcraft на травень 2012 року складала 678 млн. сайтів і блогів. Та їх частка, що відноситься до ССІ, отримала загальне визначення як блогосфера Інтернету.

На даний час ССІ надають користувачам інтегровані інформаційні можливості друкованих ЗМІ, радіо і телебачення, рекламних агенцій, довірчого корпоративного, професійного, дружнього та сімейного спілкування, певного самоствердження. Динамічною тенденцією стає використання ССІ для реалізації соціальної (політичної) активності соціуму. Такі вражаючі можливості і перспективи використання ССІ не могли залишитись поза увагою військово-політичного керівництва і фахівців ІПсП провідних країн, а також більшості екстремістських і терористичних структур.

Бурхливий екстенсивний етап розповсюдження таких систем за останні 3-5 років отримує подальший розвиток у вигляді інтеграції баз даних (кожної з систем) в єдину універсальну базу даних в глобальних масштабах.

Демонстраційним комерційним варіантом першої такої бази даних можливо вважати її демонстраційний варіант – систему пошуку різноманітних даних по громадянам і організаціям Росії, України та інших країн СНД Radarix.com, яка функціонувала кілька років тому. До області пошуку були включені більше 5300 масивів інформації, як на державному, так і на регіональному рівні. Інформація на той час складала приблизно 5-6 млрд, записів з загальним обсягом 4-5 терабайт.

Таким чином, можливо прийти до висновку про до певної міри штучне "конструювання" інформаційно-комп'ютерних технологій і, в першу чергу, глобальної мережі Інтернет, як наслідок:

  • 1. Прискорений розвиток блогосфери Інтернету визначає її важливе значення як глобального інформаційного середовища для розвідки з відкритих джерел, моніторингу і виявлення ІПсВ та ефективності заходів ІПсП, каналу ефективного диференційованого ІПсВ на визначені об'єкти соціотехнічного середовища.
  • 2. Провідні країни проводять комплекс заходів щодо нормативного, організаційно-технологічного та кадрового забезпечення діяльності у блогосфері Інтернету з метою захисту власного інформаційного простору та досягнення інформаційної переваги над суперниками для вирішення геополітичних, економічних та військових задач.
  • 3. Створені комплексні системи кібернетичної безпеки у провідних країнах використовуються також для вирішення внутрішніх проблем, дозволяють оперативно відслідковувати процеси, що приводять до зростання соціальної напруженості, провокування безладу, протестні і електоральні настрої в соціальних медіа по відношенню до основних політичних партій, особливо у передвиборчий період, обговорення суспільно значущих проблем (ціни, зарплати, пенсії, проблеми ЖКХ, інфраструктури, медицини тощо), діяльність екстремістських і терористичних угрупувань, прояви комп'ютерної злочинності та злочинів проти моралі тощо, оперативного реагування, у тому числі шляхом ІПсВ у блогосфері.
  • 4. Аналіз останніх подій у світі свідчить про критичний рівень інформаційних загроз для країн, які неспроможні контролювати і захищати власний інформаційний простір. Це вимагає від таких країн прийняття комплексу нормативних, організаційно-технічних та кадрових заходів для забезпечення інформаційної безпеки особистості, суспільства і держави .

Людина в цих умовах може втратити свою незалежну особистість, перетворитись у "суб'єкт персональних даних, заручника глобальної кібернетичної мережі", у "віртуальний біоресурс" для рефлексивного управління і інформаційно-психологічних маніпуляцій.

Таким чином, навіть надпотужні, навчені і розгорнуті структури ІБ у сучасному інформаційному світі є необхідним, але недостатнім фактором забезпечення інформаційної безпеки держави. В інформаційному світі визначальною стає можливість безпосереднього інформаційно-психологічного впливу на населення країни, особовий склад її збройних сил, силових структур тощо і ніякі зовнішні механізми захисту не зможуть самостійно і достатньо ефективно вирішити це.

Тому є виключно важливим забезпечити безпеку взаємодії людини з інформаційними технологіями (інформаційним середовищем) Вихід – у створенні внутрішніх механізмів захисту, в наданні кожній людині здатності до "інформаційного самозахисту" шляхом отримання певного мінімуму знань про закони розвитку інформаційного суспільства та основи захисту від можливих інформаційних загроз для особистості і суспільства переважній частині населення в системі вищої, а в подальшому й середньої освіти.

В умовах інформаційного домінування провідних держав світу та можливостей щодо безпосереднього зовнішнього впливу на населення країни, сумнівні переваги зі збереження можливостей маніпулювання власним населенням національними елітами є мізерними в порівнянні з цілком реальними втратами від потужного зовнішнього інформаційного впливу на населення, яке не має здатності до інформаційного самозахисту.

На даний час, у відповідності до ст.ст. 8,13 Закону України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" та у зв'язку з переходом на нові стандарти вищої освіти в контексті Болонського процесу, є можливим і необхідним введення до навчальних планів підготовки усіх фахівців із вищою освітою обов'язкових (нормативних) навчальних дисциплін "Основи безпеки інформаційного середовища", "Основи інформаційної культури", "Інформаційна безпека особистості, суспільства і держави" тощо.

На другому етапі – введення відповідних програм навчання у школах та інших середніх закладах освіти.

Базові освітні програми повинні доповнюватись комплексними інформаційними компаніями для населення за різними цільовими аудиторіями за участі і підтримки відповідних державних інституцій, громадських організацій та фірм-виробників ІТ-продукції.

Прикладом започаткування таких заходів є проведення у лютому- березні 2009 року "Місяця безпечного Інтернету" – соціальної інформаційної програми для підлітків, яку організує "Коаліція за безпеку дітей" за ініціативи і підтримки компанії "Майкрософт Україна". До цього компанія "Майкрософт Україна" вже запустила спеціальний ресурс "Онляндія", який містить матеріали для навчання основам безпечної роботи в Інтернеті.

Аналіз досвіду провідних країн свідчить про масштабні проекти залучення населення до заходів інформаційно-психологічної протидії.

Керівництво КНР розгорнуло широку кампанію з підготовки й інформаційного виховання свого населення, адаптуючи його до умов життя в інформаційному світі. Це забезпечує можливість залучення до організованої діяльності у блогосфері мільйонів підготовлених та мотивованих користувачів. У США рух активістів блогосфери у Китаї навіть назвали "50-ти центовою армією".

У США з використанням досвіду молодіжної політики у СРСР з 2009 року розгорнута програма "Кіберпатріот" (CyberPatriot – The National High School Cyber Defense Competition), яка, відповідно п.8 Комплексної національної ініціативи забезпечення кібербезпеки (2008), передбачає проведення навчання – змагання на річному інтервалі максимально широкого кола учнів старших шкіл, ліцеїв, кадетських корпусів (в сезоні 04.2013 – 03.2014 – 3000 команд США і Канади) для актуалізації проблеми кібербезпеки країни та пошуку і відбору талановитої, мотивованої молоді до роботи (служби) у відповідних структурах національної системи кібербезпеки.

Розумінням того, що спеціальні державні структури не в змозі самостійно вирішити питання ІПсП у блогосфері, є й розгортання руху "Кібердружин" у Росії. 27.04.2013 р. пройшов Перший Всеросійський зліт учасників руху "Кібердружина", в якому прийняли участь більше 400 активістів з усієї Росії, які представляли більше 20 тисяч учасників руху, представники правоохоронних органів, адміністрації президента, уряду, громадських організацій, бізнес-структур. Учасники працювали у трьох тематичних сесіях: інформаційні війни; інформаційної безпеки (у т.ч. боротьба з розповсюдженням дитячої порнографії тощо); Росія online. Аналогічні молодіжні програми при урядовій підтримці реалізуються у Ізраїлі та інших країнах.

Визначені шляхи вирішення проблем адаптації населення країни до життя в ІС не забезпечать його повний захист, навіть за умов створення досконалої системи моніторингу, попередження, захисту та інформаційної протидії з найкращими фахівцями, але можуть суттєво, на порядки збільшити витрати інформаційних "партнерів" України, знизити ефективність інформаційного впливу, зумовити зрив планів інформаційної агресії.

Проведення таких заходів потребує значного часу, необхідно сформувати не тільки покоління фахівців у галузі інформаційної безпеки, але й покоління молодих громадян України, які б адекватно сприймали реалії сучасного світу. Тим важливіше активізувати цю роботу.

ВИСНОВКИ

1. Проведений у 13 та І б розділах порівняльний аналіз систем підготовки фахівців ІБ у провідних країнах світу та в Україні визначив дає можливість навести узагальнену оцінку систем підготовки фахівців ІБ в Україні та провідних країн світу за визначеними складовими (табл.2). Усі 4 компоненти системи до певної міри реалізуються тільки у США і КНР.

Таблиця 2. Узагальнена оцінка результатів порівняльного аналізу за визначеними складовими (наявність/відсутність складової +/-)

Країна

Фахова підготовка фахівців ІБ

Спеціальна підготовка органів держав-ного, корпорат. управління

Спеціальна підготовка особового складу ЗС та силових міністерств

Загальна підготовка населення країни

США

++

++

+

+*

КНР

+

+

+

+*

РФ

+

+

-

?

Україна

+

?

-

-

* – компенсація відсутньої (посилення наявної) відповідної складової підготовки наявністю ідеологічних, геополітичних (географічних), етноконфесійних та інших факторів, які певним чином сприяють захисту інформаційного простору країни.

2. Проведений аналіз досвіду провідних країн зі створення комплексних систем підготовки фахівців ІБ свідчить про необхідність:

організації узгоджених заходів щодо формування та розвитку усіх визначених складових системи;

першочергового розвитку узгодженої фахової підготовка фахівців ІБ різних відомств та на цій основі спеціальної (курсової) підготовки з питань ІБ органів державного, корпоративного управління, спеціальної підготовки (в межах загальних програм бойової підготовки) особового складу ЗС та силових міністерств;

проведення своєчасного корегування змісту підготовки фахівців у галузі ІБ відповідних спеціальностей та освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до досвіду провідних країн та змін характеру інформаційних загроз у кіберпросторі;

розробки та впровадження нормативних освітніх програм ("Інформаційна безпека держави", "Основи безпеки інформаційного середовища") навчання військових і цивільних фахівців з вищою освітою усіх напрямів, організації інформаційно-пропагандистських компаній для цільових аудиторій, у першу чергу для молоді, з метою надання населенню України здатності до інформаційного самозахисту.

 
< Попер   ЗМІСТ