Оцінка впливу на навколишнє середовище (ВКЛЮЧАЮЧИ СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ)

За кордоном проведення оцінки впливу на навколишнє середовище (включаючи стратегічну екологічну оцінку) регламентується наступними основними законодавчими актами:

Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспо) являє собою міжнародну угоду, ініційовану ЕЄК ООН (європейська економічна комісія ООН), і підписану в Еспо (Фінляндія) в 1991 році, що вступила в чинність в 1997 році;

Протокол по стратегічній екологічній оцінці 2003 р. Конвенцію Еспо доповнює Протокол про стратегічну екологічну оцінку, прийнятий 21 травня 2003 року в Києві на Конференції міністрів "Навколишнє середовище для Європи";

Орхуська конвенція про доступ до інформації. Конвенція підписана 25 червня 1998 року в г. Орхус (Данія). Набула чинності ЗО жовтня 2001 року;

США

Закон про національну екологічну політику (National Environmental Policy Act – ΝΕΡΑ),

Закон про поліпшення якості навколишнього середовища (the Environmental Quality Improvement Act of 1970) 1970 року, з виправленнями (42 Звід законів США 4371 і слід.),

Розділ 309 Закону про чисте повітря, з виправленнями (42 Звід законів США 7609),

Указ Президента США 11514 (5 березня 1970 року, з виправленнями, внесеними Указом Президента США 11991, 24 травня, 1977) передбачають процедуру проведення екологічної оцінки.

У США екологічна оцінка почала застосовуватися в 1960-х роках як частина раціонального процесу прийняття рішень. Вона розглядалася як технічна оцінка для ухвалення рішення. У законодавче поле США вона була введена в 1969 році в Закон про національну екологічну політику National Environmental Policy Act (ΝΕΡΑ) 1969. З тих пір вона розвивалася, і стала використовуватися в усьому світі;

Канада

Канадський Закон про екологічну оцінку (The Canadian Environmental Assessment Act – CEAA) є законодавчою основою для федеральної практики екологічної оцінки в більшості регіонів Канади;

"Директива по екологічній оцінці пропозицій щодо формування стратегій, планів і програм" (Directive on the Environmental Assessment of Policy, Plan and Program Proposals).

Вимогу про проведення таких оцінок було введено в дію за допомогою Директиви Кабінету Міністрів в 1990 році, яку було переглянуто в 1999 і 2004 pp. Стратегічна екологічна оцінка є систематичним і комплексним процесом оцінки екологічних наслідків пропонованих стратегій, планів, програм і інших стратегічних ініціатив;

Європейський союз

У країнах-членах Європейського Союзу основною директивою в області ОВОЄ (оцінка впливу на оточуюче середовище) є Директива 85/337/ЄЕС Ради ЄЄ "Про оцінку впливу деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище" від 27 червня 1985 р.

У березні 1997 року Рада ЄЄ прийняла Директиву 97/11/ЄС, що змінює Директиву 85/337/ЄЕС "Про оцінку впливу деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище" з метою приведення 'й положень у відповідність із Конвенцією ООН "Про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті за межі національних кордонів".

В 2001 р. у рамках Європейського Союзу був зроблений ще один крок у розвитку процедури оцінки впливу – Європарламентом і Радою прийнята Директива 2001/42/ЄС від 27 червня 2001 р. про оцінку впливу деяких програм на навколишнє середовище.

В 2003 р. основна директива, що регулює оцінку впливу, – Директива 85/337/ЄС – була доповнена Директивою Європарламенту й Ради 2003/35/ЄС (Директива Європейського Парламенту й Ради ЄС 2003/35/ЄС від 26 травня 2003 р., що забезпечує участь громадськості в розробці деяких планів і програм, що стосуються навколишнього середовища, й вносить зміни щодо участі громадськості й доступу до правосудця в Директиви Ради 85/337/ЄЕС і 96/61/ЄС.