СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ГЕНЕРУВАННЯ ІДЕЙ ІННОВАЦІЙНИХ ТОВАРІВ
Загальна класифікація методів рішення інноваційних задач
Процес творчої діяльності потребує органічного поєднання таких стадій як підготовка, задум, пошук, реалізація. Усі стадії творчого процесу базуються на інформаційному, методичному та технічному забезпеченні. Інформаційне забезпечення включає базу знань, банк прогнозних даних, патентів, стандартів, довідок. З методичним забезпеченням ототожнюють сукупність методів вирішення винахідницьких, стандартизаційних та оптимізаційних завдань. До технічного забезпечення належать засоби обчислювальної техніки, системи автоматизованого проектування, програмно-технічні комплекси.
У процесі творчої діяльності стадія підготовки до наукового пошуку передбачає: нагромадження необхідних вихідних знань; попередню систематизацію фактів у галузі науки і техніки, що вивчається; інтелектуально-творчу підготовку особистості до пошуку ідей. Зі стадією задуму пов'язують вивчення нерозв'язаної проблемної ситуації та визначення проблеми для наступного її вирішення. З цією метою вивчають наявну науково-технічну інформацію та формулюють головне завдання пошуку; з'ясовують центральне питання, що потребує розв'язання; розробляють план пошуку рішення. Особливу увагу в даному процесі приділяють вивченню умов виникнення проблемної ситуації та досвіду розв'язання аналогічних задач на різних етапах розвитку науки і техніки.
Центральною в процесі творчої діяльності є стадія пошуку. Саме на цій стадії реалізується первинний задум. Найсуттєвішими складовими цієї стадії вважаються: генерування ідей; визначення принципів розв'язання задачі; виявлення позитивних та негативних ефектів, що можуть супроводжувати використання різних принципів розв'язання задачі; аналіз різних варіантів такого розв'язання і вибір найоптимальніших із них.
Завершує творчий процес стадія реалізації, на якій здійснюється: технічне оформлення рішення творчої задачі; дослідна перевірка і випробування технічного рішення з подальшим внесенням до нього необхідних поправок та доповнень; реалізація рішення та його наступний розвиток. Таким чином, центральним елементом творчого пошуку є генерування нових ідей.
Генерування ідей як процесу можна визначити як постійний систематичний пошук можливостей для створення нових товарів. Цей процес охоплює як пошук джерел нових ідей, так і методи їх створення. Ідея нового товару виникає або в процесі цілеспрямованого пошуку, або випадково. Цілеспрямований пошук ідей нового товару грунтується на використанні загальних методів науково-технічної діяльності.
Загальні методи науково-технічної діяльності, на яких базується визначення ідей пошуку товару, наведені на рис. 4.1.
Методи прогнозування дають змогу визначати основні тенденції розвитку відповідного товару в майбутньому.
Логічними вважаються методи асоціювання та генерування ідей. Асоціювати ідей базується на використанні можливостей органів чуття людини (слуху, зору, дотику) та її розумових здібностей для пошуку ідей під час спостереження та вивчення реально існуючого об'єкта. Людина здатна "відійти" від реального об'єкта і уявити інший, що відрізняється від наявного певними ознаками.
Генерування ідей базується на систематизації та логічному аналізі даних щодо певного товару з метою створення уявлення щодо можливих нових шляхів його розвитку у майбутньому. Процес генерування ідей здійснюється за допомогою методів мозкового штурму, евристичних методів, а також методів аналогії.
Метод мозкового штурму – це сукупність засобів отримання нових ідей шляхом творчого співробітництва окремих фахівців з групи, організованої для вирішення певної проблеми.
Евристичні методи базуються на асоціативних здібностях, інтуїції та здатностях людини керувати мисленням.
Методи аналогії відображають природне прагнення людини до відтворення у товарах особливостей предметів, процесів та явиш довкілля, а також розумових здібностей і фізичних можливостей власного організму. Наприклад, птаха – літак, робот – рука людини, кібернетичний устрій – мозок людини. Метод аналогії має багато різновидів: репродукції, пристосування, копіювання, прецеденту, конструктивної подібності, реінтеграції, біохімії, біомеханіки, біокібернетики тощо.
Рис. 4.1. Методи науково-технічної діяльності
У процесі генерування ідей нових товарів суттєву роль відіграють методи інверсії (лат. inversio – перестановка, перетворення). Вони передбачають пошук рішень у напрямках, протилежним прийнятих у аналогічних об'єктів. При вирішенні інноваційних завдань використовується інверсія робочих та конструкційних матеріалів, форми об'єкта тощо. Наприклад, метод інверсії форми об'єкта сприяє переходу від традиційних до нових, нетрадиційних форм, що змінюють експлуатаційні можливості катер на відповідних крилах, літак зі змінною геометрією крила.
Одним із найсучасніших засобів генерування ідей є метод комбінування. Він базується на системному аналізі головних характеристик вибору (параметрів, складових елементів та зв'язків між ними). Це дозволяє синтезувати нові технічні рішення стосовно товару і його можливих перспективних різновидів. Комбінування доцільно здійснювати з використанням систем автоматизованого проектування (САПР).
Особливий інтерес для пошуку і генерування ідей представляють, так звані, творчі методи, що грунтуються на використанні творчого потенціалу та інтелекту групи людей і відомих фахівців. Народження ідеї нового продукту – це різновид творчої діяльності людини. Творча діяльність індивідуума в будь-якій сфері переважно здійснюється у послідовності, що відома вже понад 2000 років і нині має назву наукового методу. Сутність його вперше пояснив античний філософ Арістотель (384 – 322 до н.е.). Існує понад 50 методів пошуку нових ідей:
- – мозкова атака та її варіації (класична, деструктивна, конструктивна, техніка творчої співпраці);
- – конференція ідеї (конференція ідеї Гиль-де, метод 635, дискусія 66);
- – синектика (класична, синектична, візуальна);
- – метод контрольних питань;
- – метод морфологічного аналізу;
- – метод колективного блокнота;
- – опит за допомогою карток;
- – метод словесних асоціацій;
- – метод Дельфі;
- – пробіжка за абеткою тощо.
Указані методи мають безліч варіантів, які, проте, зводяться до певної базисної структури. Розглянемо деякі з них.