Процедура проведення ФВА (на прикладі розробки виробу "Кабельні введення" )

1. Підготовчий етап. Об'єктом аналізу вибрана апаратура автоматизації забійного устаткування для вугільної промисловості, зокрема кабельні введення згідно з ДСТУ 165.189.0020-75, що виготовляються на заводі шахтної автоматики із заготовок, які отримуються в результаті кооперації. Загальний річний випуск – 77000 штук.

Задачею ФВА є розробка рекомендацій щодо зниження витрат на виробництво виробу шляхом покращення його конструкції, технології виготовлення, зниження матеріалоємності за умови збереження або збільшення термінів служби, надійності і експлуатаційних характеристик. Вугільна промисловість є однією з найбільш фондоємних галузей і тому будь-які заходи, направлені на зниження вартості основних фондів, приведуть зрештою до зниження собівартості вугілля.

Наказом директора підприємства на базі відділу економіки і організації НДДКР для проведення робіт з ФВА була створена робоча група, до складу якої увійшли інженери, конструктори, економісти. Керівництво групою здійснював заступник директора з наукової роботи.

На підготовчому етапі був розроблений і затверджений робочий план проведення ФВА, що включав формулювання конкретних завдань з проведення аналізу, склад виконавців, терміни робіт, а також джерела покриття витрат.

2. Інформаційний етап.

На даному етапі здійснюється всебічний аналіз досліджуваного об'єкту з точки зору його споживчої значущості та конструкторського рішення, а також збір, систематизація і вивчення інформації відносно його аналогів.

Вихідна конструкція виробу показана на рис. 7.2. У апаратурі автоматизації кабельні введення у вибухобезпечному виконанні застосовуються згідно з ДСТУ 165.189.0020-75. Типорозміри кабельних введень визначаються величиною діаметру прохідного отвору та перекривають необхідний діапазон діаметрів шахтних кабелів. Найширше застосовуються кабельні введення з діаметром прохідного отвору 20,20мм, 20.25 мм і 32 мм.

Конструкторське вирішення цих виробів полягає в зміцненні кабелю в гнізді і затиску його за допомогою притискної планки.

Структурна схема взаємозв'язку деталей кабельного введення наведена на рис. 7.3.

Рис. 7.2. Вихідна конструкція виробу

Рис. 7.3. Структурна схема взаємозв'язків вузлів і деталей кабельного введення

3. Аналітичний етап.

Відповідно до основного призначення об'єкту аналізу і згідно його структурної моделі проведене розділення функцій деталей кабельних введень, на основні, допоміжні і непотрібні (табл. 7. 2., рис. 7.4.).

З таблиці видно, що наявність допоміжних функцій обумовлена функціонуванням притискної планки і пов'язаних з нею елементів. Отже, при вдосконаленні конструкції слід звернути увагу саме на цю деталь.

Крім того, аналіз функціональної значущості елементів виробу дозволив виявити наступні недоліки:

– порушення вибухобезпечності за рахунок того, що конструкція кабельного введення допускає затиск кабелю планкою без його попереднього ущільнення в гнізді (тобто іммобілізація здійснюється лише притискною планкою);

Таблиця 7.2.

Розподілення функцій деталей кабельних введень

• – порушення цілісності кабелю за рахунок наявної небезпеки передавлювання його планкою;
• – зсув осі кабелю від осі ущільнюючого елемента при затиску його планкою;
• – недовговічність болтів притискної планки;
• – значні габарити кабельного введення;
• – велика кількість типорозмірів високої точності.

Таким чином, конструкція кабельного введення хоча і виконує свої основні функції, але має ряд істотних недоліків, які необхідно усунути.

4. Творчий етап. У результаті засідань творчої групи була висунута ідея замінити існуючу конструкцію на нову (рис. 7.4.), яка усуває вище перелічені недоліки і за попередніми розрахунками має менші трудові витрати.

У запропонованому кабельному введенні притискна планка замінюється дужкою особливої конструкції, що вирівнює кабель, унаслідок чого ущільнення і затиск його відбуваються послідовно, тобто виключається затиск кабелю без ущільнення. Кільце ущільнювача повинне відповідати лише даному типорозміру, що істотно підвищує вибухобезпечність уведення в експлуатаційних умовах. Кабель затискається об'ємно (виключається притискання) і знаходиться виключно на осі введення. Спрощується конструкція муфти і значно зменшуються її габарити.

Діапазон перекриття діаметрів кабелів у новій конструкції значно вищий, що дає можливість скоротити приблизно в 2 рази кількість типорозмірів кабельних уведень і відповідно устаткування для їх виготовлення.

Відсутність притискної планки з болтовим кріпленням дозволяє введення встановлювати щільніше один до одного в експлуатаційних умовах, тобто, зменшити габарити коробок.

5. Дослідницький етап. Підрахунок витрат, пов'язаних з виготовленням нової конструкції, дасть можливість визначити орієнтовний річний економічний ефект від впровадження її у

Рис. 7.4. Нова конструкція кабельного введення: 1 – гніздо; 2 – муфта; 3 – скоба; 4 – скоба; 5 – болт; 6 – кільце

виробництво, що у свою чергу дозволить зробити висновки щодо доцільності використання запропонованого варіанта. Орієнтовний річний економічний ефект від упровадження заходів за результатами проведення ФВА визначається відповідно до "Методики визначення економічної ефективності використання у вугільній промисловості нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій" за формулою:

(7.4.)

де і – приведені витрати на одиницю виробу, що виготовляється до і після проведення ФВА;

Аr – річний обсяг виробництва виробів після проведення ФВА.

Приведені витрати на одиницю виробу визначаються за формулою:

(7.5.)

де С – собівартість одиниці виробу, грн.;

К – питомі капітальні вкладення на одиницю виробу до і після проведення ФВА, грн.;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Оскільки в результаті впровадження заходів щодо ФВА питомі капітальні вкладення залишаються незмінними (К1 = К2), то формула (5.4.) набуває вигляду:

(7.6.)

де С1 і С2 – собівартість одиниці продукції, що виробляється до і після проведення ФВА.

Зниження вартості матеріалів визначається за формулою:

(7.7.)

де – вартість матеріалу до проведення ФВА, грн.;

– вартість матеріалу після проведення ФСЛ, грн.

Зниження вартості закуплених виробів розраховується за формулою:

(7.8.)

де і – вартість купувальних виробів до і після проведення ФВА, грн.

Економія заробітної плати основних робітників з обліком додаткової заробітної плати і відрахувань до фонду соціального страхування обчислюється за формулою:

(7.9.)

де і – основна заробітна плата робітників до проведення ФВА і після проведення ФВА, грн.;

і – додаткова заробітна плата основних робітників до і після проведення ФВА, %;

і - відрахування на соцстрахування до і після проведення ФВА, %.

Зниження транспортно-заготівельних витрат можливо розрахувати таким чином:

(7.10.)

де і – транспортно-заготівельні витрати до і після проведення ФВА, %.

Скорочення витрат на освоєння визначається за формулою:

(7.11.)

де і – витрати на освоєння відповідно до і після проведення ФВА, %.

Скорочення цехових витрат знаходимо за формулою:

(7.12.)

де і – цехові витрати, %.

Скорочення загальнозаводських витрат встановлюємо таким чином:

(7.13.)

де і – загальнозаводські витрати до і після проведення ФВА, %.

Скорочення витрат на експлуатацію устаткування розраховуємо за допомогою формули:

(7.14.)

де і – витрати на експлуатацію обладнання, %.

Загальне зниження собівартості в результаті проведення ФВА складе:

(7.15.)

Зниження витрат матеріалів визначається таким чином:

(7.16.)

де і – витрати матеріалу до і після проведення ФВА, кг.

Зниження трудомісткості виготовлення визначається за формулою:

(7.17.)

де і – трудомісткість виготовлення виробу до і після проведення ФВА, нормо-часи.

Дані для розрахунку економічного ефекту за запропонованим варіантом наведені в таблиці 7.3.

Зниження вартості матеріалів згідно з формулою (7.7.) дорівнює: грн.

Зниження транспортно-заготівельних витрат за формулою (5.10.):

Таблиця 7.3.

Вихідні дані для розрахунку орієнтовного річного економічного ефекту від упровадження заходів за результатами ФВА кабельних введень

Економія заробітної плати основних робітників з обліком додаткової заробітної плати і відрахувань до фонду соціального страхування: Езп = 0,369 + 0,11*0,369 + 0,09*(0,369 + 0,041) – 0,24 + 0,11 *0,24 + 0,89*(0,24 + 0,026) =0,179 грн.

Скорочення витрат на освоєння: Е0 = 0,0363*0,369 – 0,0363*0,24 = 0,0043 грн.

Скорочення загальнозаводських витрат: Е3 = 1,086*0,369 – 1,086* *0,24 = 0,14 грн.

Скорочення витрат на експлуатацію устаткування: Еэ = 0,574*0,369 – 0,574*0,24 = 0,072 грн.

Загальне зниження собівартості кабельного введення: С1 – С2= 1,45 + 0,097+ 0,179 + 0,0043 + 0,059 + 0,14 + 0,072 = 2 грн.

Орієнтовний річний економічний ефект визначається: Еф = 2*77 000 – 2000= 152 000 грн.

Зниження трудомісткості виготовлення: Еи = (0,51 – 0,33)* *77 000 = 12 860 нормо-годин.

Зниження витрат сталі марки 25Л ДСТУ 977–79: Ер= (1,18 – 0,6)*77 000 = 44,7 т.

Таким чином, реалізація пропозицій ФВА щодо кабельних введень може дати орієнтовний річний економічних ефект близько 152 000 грн., а також дозволить знизити трудомісткість їх виготовлення на 12 860 нормо-годин і зменшити витрати сталі марки 25 Л ДСТУ 977-79 на 44,7 т.

• 6. Рекомендаційний етап. На рекомендаційному етапі формуються пропозиції щодо зниження собівартості виготовлення кабельних введень за рахунок зміни їх конструкції з техніко- економічним обгрунтуванням доцільності їх впровадження. Внаслідок того, що в результаті проведення функціонально- вартісного аналізу собівартість виробу знизилася на 2 грн. і впровадження нової конструкції принесе підприємству річний економічний ефекту сумі 152 000 грн., рекомендується:
  • • змінити конструкцію кабельних введень згідно з ДСТУ 165.189.0020-75 на нову;
  • • враховуючи те, що в масштабі об'єднання економічний ефект може бути перевищений більш ніж у 10 разів, то можна запропонувати заміну кабельних введень старої конструкції на нову в масштабі ВПО "Союзуглеавтоматика" і організувати їх централізоване виготовлення.