< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Які нові можливості органів місцевого самоврядування у формуванні бюджетних доходів?

Реальний стан фінансування видатків місцевої влади на виконання функцій і завдань у межах власної компетенції та реалізації делегованих повноважень є складним, а нинішній стан наповнення місцевих бюджетів не можна вважати досконалим (табл. 3.23). Аналіз статистичних даних підтверджує, що найбільша питома вага належить надходженням від загальнодержавних податків, які фактично не пов'язані з власною діяльністю територіальних громад. Натомість частка місцевих податків і зборів становить трохи більше 3%.

Баланс доходів і видатків місцевих бюджетів України має позитивне сальдо, утім, він забезпечується за рахунок міжбюджетних трансфертів. їх частка становить більше половини від загального обсягу доходів місцевих бюджетів, а в абсолютних цифрах вони зросли із 78881,3 млн грн у 2010 році до 130600,9 млн грн в 2014 році. Бюджетна політика, де основний акцент зроблено на фінансовій підтримці із центру, має негативний характер. Адже міжбюджетні трансферти використовуються для фінансування поточних видатків і дестимулюють органи місцевого самоврядування у пошуку власних джерел наповнення доходів місцевих бюджетів.

Таблиця 3.23

Доходи місцевих бюджетів України за 2010-2014 роки (млн грн)

Доходи

2010

2011

2012

2013

2014

Податкові надходження

67575,6

73086.9

85852.0

91191.1

87333,7

Неподаткові надходження

8769.2

10915,9

12635,7

12127,8

12257.5

Доходи від операцій з капіталом

2556.3

1829,8

1754,3

1381,8

1127,7

Міжбюджетні

трансферти

78881.3

94875,0

124459,6

115848,3

130600.9

Всього

159397,1

181530,4

225273,5

221019,4

231702,0

Серед дохідних джерел важливу роль у фінансовому забезпеченні місцевого самоврядування відіграють податкові надходження, які в 2014 році становили 87333,7 млн грн, або 37,7% від загального обсягу доходів місцевих бюджетів. Це було забезпечено за рахунок податку на доходи фізичних осіб, який до бюджету міста Києва спрямовувався в обсязі 50%, до бюджету міста Севастополя -100%, до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим й обласного значення – 75%, до бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення – 25%. Сьогодні даний порядок змінився, що мало на меті забезпечити фінансову стабільність місцевої влади (табл. 3.24).

Таблиця 3.24

Розподіл податку на доходи фізичних осіб між бюджетами різних рівнів до та після 2015 року

До 2015 року

Після 2015 року

Бюджети, куди зараховується податок

-

15%

Доходи загального фонду обласних бюджетів.

-

60%

Доходи загального фонду районних бюджетів.

75%

Доходи загального фонду бюджетів міст обласного значення.

-

Доходи загального фонду бюджетів об'єднаних територіальних громад.

25%

-

Доходи загального фонду бюджетів сіл. їх об'єднань, селищ, міст районного значення.

До 2015 року серед інших податків та зборів (обов'язкових платежів) дохідну частину місцевих бюджетів формував податок на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності, засновником яких були обласні, районні, міські, селищні та сільські ради. Згідно з новим порядком розподілу даного платежу між бюджетами різних рівнів, визначеним у Бюджетному кодексі України, 10% податку на прибуток підприємств приватного сектору економіки, зареєстрованих на території областей та міста Києва, надходить відповідно до доходів загального фонду обласних бюджетів і бюджету міста Києва.

Розглядаючи податки на доходи та прибуток, необхідно звернути увагу на їх вплив на фінансове забезпечення органів місцевого самоврядування з іншої сторони. Мова йде про встановлення нової системи вирівнювання за закріпленими загальнодержавними податками (податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб) – залежно від рівня надходжень на одного жителя. Решта платежів вирівнюванню не підлягають і залишаться в повному розпорядженні місцевих бюджетів. Це сприятиме забезпеченню місцевих бюджетів достатніми ресурсами та стимулюватиме місцеву владу до залучення додаткових надходжень.

Нові можливості органів місцевого самоврядування у формуванні бюджетних доходів

Рис. 3.21. Нові можливості органів місцевого самоврядування у формуванні бюджетних доходів

Непряме оподаткування на місцевому рівні представлене акцизним податком на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Податковим кодексом України як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції). Запровадження із 2015 року збору з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти) за ставкою в діапазоні від 2% до 5% вартості реалізованого товару замість збору за виноградарство, садівництво та хмелярство, який надходитиме до місцевих бюджетів, дасть змогу поліпшити фінансове забезпечення органів місцевого самоврядування.

Суттєві зміни відбулися також у розмежуванні коштів екологічного податку, із передбаченням зарахування до державного бюджету 20% надходжень, а до місцевих бюджетів – 80%, у тому числі: до обласних бюджетів – 55%; сільських, селищних, міських бюджетів – 25%; бюджету міста Києва – 80%. Збільшення ресурсу обласних бюджетів щодо даного платежу дасть змогу забезпечити фінансування видатків, пов'язаних з функціонуванням державних ветеринарних лікарень та ветеринарних лабораторій, якими забезпечується проведення лікувальних, лабораторно-діагностичних, профілактичних робіт, контролю за якістю продуктів харчування.

Щодо неподаткових надходжень, розширення наявної дохідної бази місцевих бюджетів може бути досягнута шляхом передачі з державного бюджету державного мита та плати за надання адміністративних послуг (крім 50% адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців). У майбутньому такі зміни можуть дати синергетичний ефект: доходи місцевих бюджетів зростуть у декілька разів, і в розпорядженні органів місцевого самоврядування буде ресурс для вирішення питань розвитку громад.

Заходи з реалізації політики децентралізації повноважень та фінансів

Рис. 3.22. Заходи з реалізації політики децентралізації повноважень та фінансів

Таким чином, складовими елементами функціонування органів місцевого самоврядування є легітимність й достатні фінансові ресурси. Тобто вони повинні сприйматись як провідний інститут для забезпечення загальновизнаних суспільством норм і цінностей (критеріями легітимності є те, що оцінка власної діяльності органів місцевого самоврядування повинна збігатися з оцінками тих, на кого її спрямовують) та мати змогу нагромаджувати кошти зі своїх джерел для забезпечення суспільного добробуту на місцевому рівні. Суть останнього критерію полягає в збалансуванні доходів і видатків місцевих бюджетів для виконання власних та делегованих повноважень.

Незважаючи на досягнутий прогрес в фінансовому забезпеченні місцевого самоврядування, у багатьох адміністративно-територіальних одиницях вони залишаються обмеженими. По-перше, малий обсяг податкових надходжень не дає реальних можливостей впливати на соціально-економічні процеси в регіонах. По-друге, доступ на внутрішні та зовнішні ринки капіталів стримується через високі відсоткові ставки. По-третє, нерозвиненість цільових фондів призводить до зменшення прозорості дій органів місцевого самоврядування та відходу від принципів європейської моделі фінансового забезпечення муніципалітетів.

Відтак принципової ваги набуває питання фінансової дієздатності влади на місцях. Для цього потрібно переглянути фінансові нормативи бюджетної забезпеченості адміністративно-територіальних одиниць відповідно до зростання рівня ВВП й обсягу доходів місцевих бюджетів; розробити регіональні стандарти з надання суспільних послуг (зокрема, перелік безоплатних послуг для соціально незахищених верств населення); поліпшити паритет між загальнодержавними та місцевими податками і зборами; створити механізм забезпечення впливу інститутів публічної влади й громадянського суспільства на прийняття рішень у фінансовій сфері.

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

МАЛОКРУШЛИНЕЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА ВІННИЦЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ № 56

12.06.2014 31 сесія 6 скликання

Про місцеві податки і збори на 2015 рік

Відповідно до пункту 24 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97 (із змінами), Закону України "Про засади державної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року №1160-1V (із змінами), статті 12, розділів XII, XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами), сільська рада

ВИРІШИЛА:

  • 1. Встановити на території Малокрушлинецької сільської ради на 2015 рік такі місцеві податки і збори:
    • – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
    • – єдиний податок;
    • – збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
  • 2. Затвердити Положення по місцевих податках і зборах (додатки № 1, 2, 3).
  • 3. Затвердити ставки єдиного податку (додаток № 4).
  • 4. Доручити секретарю сільської ради забезпечити офіційне оприлюднення даного рішення.
  • 5. Головному бухгалтеру сільської ради прийняте рішення у десятиденний строк з дня оприлюднення надіслати до ОДПІ Вінницьке відділення, постійно здійснювати контроль за надходженням місцевих податків і зборів та за три місяці до закінчення строку дії цього рішення провести відстеження результативності.
  • 6. Дане рішення діє з 1 січня 2015 року протягом року.
  • 7. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію сільської ради з питань соціально-культурного розвитку, бюджету та комунальної власності.

Секретар сільської ради

В.В. Матвійчук

Додаток № 1

до рішення 31 сесії сільської ради 6 скликання від 12.06.2014

Положення про

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

  • (Витяг)
  • 1. Загальні положення

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлюється згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

2. Платники податку

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

3. Об'єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості.

4. База оподаткування

Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості фізичних та юридичних осіб. У разі наявності у платника податку кількох об'єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об'єктів.

5. Пільги із сплати податку

База оподаткування об'єкта житлової нерухомості зменшується: для квартири – на 120 кв. м; для житлового будинку – на 250 кв. м.

6. Ставка податку

Ставки податку встановлюються в таких розмірах за 1 кв. м:

  • – для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. м, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. м – 1% розміру мінімальної заробітної плати;
  • – для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. м, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. м – 2,7% розміру мінімальної заробітної плати.
  • 7. Податковий період

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

8. Порядок обчислення суми податку

Обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцем розташування об'єкта житлової нерухомості.

9. Порядок сплати податку

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцем розташування об'єкта оподаткування декларацію.

Секретар сільської ради

В. В. Матвійчук

Таблиця 3.А

Базовий податковий (звітний) період та строки сплати місцевих податків і зборів

Податковий платіж

Базовий податковий (звітний) період

Строки сплати

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Календарний рік.

  • 1) Фізичні особи – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
  • 2) Юридичні особи – авансовими внесками щокварталу до ЗО числа місяця, що наступає за звітним кварталом.

Транспортний податок

Календарний рік.

  • 1) Фізичні особи – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
  • 2) Юридичні особи – авансовими внесками щокварталу до ЗО числа місяця, що наступає за звітним кварталом.

Земельний податок

Календарний рік.

  • 1) Власники та землекористувачі земельних ділянок – щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
  • 2) Фізичні особи – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Туристичний збір

Календарний квартал.

Щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк.

Збір за місця для паркування транспортних засобів

Календарний квартал.

Щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк.

Єдиний податок

Для платників першої, другої та четвертої груп – календарний рік, третьої групи – календарний квартал.

1) Платники першої і другої груп – авансовими внесками не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. 2) Платники третьої групи – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. 3) Платники четвертої групи – щоквартально протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

РІШЕННЯ

ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

від "___"______ 2015 року №______________

Про погодження проекту рішення Кіровоградської міської ради "Про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів"

Керуючись статтями 140,146 Конституції України, статтями 7, 8, 10, 12, 14 Податкового кодексу України, статтею 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 2681 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", виконавчий комітет Кіровоградської міської ради

ВИРІШИВ:

  • 1. Погодити проект рішення Кіровоградської міської ради "Про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів", що додається.
  • 2. Управлінню по сприянню розвитку торгівлі та побутового обслуговування населення Кіровоградської міської ради забезпечити внесення даного проекту рішення на розгляд міської ради.
  • 3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Васильченка С.С.

Секретар міської ради

І. Марковський

ПОГОДЖЕНО Рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради " " 2015 року №

Проект

КІРОВОГРАДСЬКА МІСЬКА РАДА СЕСІЯ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ

РІШЕННЯ

від " " 2015 року №

Про встановлення збору за місця

для паркування транспортних засобів

Керуючись статтями 140, 146 Конституції України, статтями 7, 8, 10, 12, 14 Податкового кодексу України, статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 2681 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", Кіровоградська міська рада

ВИРІШИЛА:

  • 1. Встановити на території міста Кіровограда збір за місця для паркування транспортних засобів згідно з додатками 1-2.
  • 2. Відділу по роботі із засобами масової інформації Кіровоградської міської ради оприлюднити дане рішення у віснику Кіровоградської міської ради "Вечірня газета" та на офіційній сторінці Кіровоградської міської ради в мережі Інтернет у десятиденний термін після його прийняття.
  • 3. Визнати такими, що втратили чинність, розділ 2 додатка 1 та додаток 3 до рішення Кіровоградської міської ради від 27 січня 2011 року № 117 "Про встановлення місцевих податків і зборів".
  • 4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію Кіровоградської міської ради з питань бюджету, податків, фінансів, планування та соціально-економічного розвитку та заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Васильченка С.С.

Секретар міської ради

І. Марковський

Додаток 1

до рішення Кіровоградської міської ради " " 2015 року № _

ЗБІР

ЗА МІСЦЯ ДЛЯ ПАРКУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

1. Платники збору

Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

2. Об'єкт і база оподаткування

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею ЗО Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

4. Ставка збору

Ставки збору встановлюються рішенням Кіровоградської міської ради за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. м площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі 0,15% мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

5. Порядок обчислення та строки сплати збору

Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцем розташування об'єкта оподаткування.

Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів наземельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцем розташування земельної ділянки.

6. Податковий період

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Начальник управління по сприянню розвитку торгівлі та побутового обслуговування населення Кіровоградської міської ради

Н. Бабенко

Види неподаткових надходжень, які зараховуються до місцевих бюджетів

Неподаткові надходження

Види неподаткових надходжень

Підвиди неподаткових надходжень

Доходи від власності та підприємницької діяльності

Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність.

- Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету; – дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно Автономної Республіки Крим, комунальна власність; – плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів.

Інші надходження.

- Інші надходження; – перерахування підприємцями частки вартості виготовленої нестандартної продукції з дозволу на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції, виданого Державним комітетом України по стандартизації, метрології і сертифікації; – штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; – адміністративні штрафи та інші санкції: – адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.

-

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності

Плата за надання адміністративних послуг.

  • - Плата за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад і місцевими органами вико-навчої влади; – плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; – плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спирту етилового, коньячного та плодового: – плата за ліцензії на право експорту, імпорту алкогольними напоями та тютюновими виробами Плата за державну реєстрацію (крім реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців);
  • – плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; – плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами;
  • – плата за ліцензії та сертифікати, що сплачується ліцензіатами за місцем здійснення діяльності:
  • – плата за надання інших адміністративних послуг.

Плата за утримання дітей у школах-інтернатах.

-

Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном.

- Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності; – надходження платежів за надані орендареві грошові кошти та цінні папери на умовах кредиту.

Державне мито.

- Державне мито, що сплачується за місцем розгляду та оформлення документів, у тому числі за оформлення документів на спадщину і дарування; – державне мито, не віднесене до інших категорій; – державне мито за дії, пов'язані з одержанням патентів на об'єкти права інтелектуальної власності, підтриманням їх чинності та передаванням прав їхніми власниками; – державне мито, пов'язане з видачею та оформленням закордонних паспортів (посвідок) та паспортів громадян України; – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати державного мита.

Орендна плата за водні об'єкти (їх частини), що надаються в користування на умовах оренди Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими радами.

-

Інші неподаткові надходження

Надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, організацій та установ, щодо яких минув строк позовної давності.

-

Інші надходження.

- Інші надходження; – надходження коштів з рахунків виборчих фондів: – нез'ясовані надходження; – інші надходження до фондів охорони довкілля – кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх пропозиції конкурсних торгів, які не підлягають поверненню цим учасникам, у випадках, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель"; – грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону довкілля внаслідок господарської та іншої діяльності; – кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу; відшкодування збитків за погіршення якості ґрунтового покриву тощо та за неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Доходи від операцій з кредитування та надання гарантій.

- Відсотки за користування позиками, які надавалися з місцевих бюджетів; – плата за гарантії, надані Верховною Радою Автономної Республіки Крим та міськими радами; – відсотки за користування довгостроковим кредитом, що надається з місцевих бюджетів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла.

Концесійні платежі.

- Концесійні платежі щодо об'єктів комунальної власності (крім тих, які мають цільове спрямування згідно із законом); – надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Власні надходження бюджетних установ

Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством.

-

Інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

-

ПОЛОЖЕННЯ

про цільовий фонд Звенигородської районної ради

  • (Витяг)
  • 1. Загальні положення

1.1. Цільовий фонд районної ради (далі – цільовий фонд) створюється відповідно до статті 68 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" для фінансування витрат та заходів, непередбачених під час затвердження районного бюджету на відповідний рік, і входить до складу спеціального фонду районного бюджету.

2. Формування цільового фонду

2.1. Цільовий фонд формується за рахунок:

– коштів підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, які надаються як безповоротна фінансова допомога на певні цілі;

– добровільних пожертвувань громадян на певні цілі;

– інших надходжень, що не заборонені законодавством.

3. Напрями використання коштів цільового фонду

3.1. Кошти цільового фонду використовуються на:

– видатки на відрядження;

– оплату послуг для забезпечення потреб установ та організацій районної комунальної власності;

– оплата видатків на канцтовари, матеріали та господарчі товари, вітальних листівок, конвертів, марок, статистичних бюлетенів, передплату періодичних видань, інформаційних видань, інформації про соціально-економічний розвиток району;

– оплата послуг Інтернет-провайдерів за створення, підключення та обслуговування мережі Інтернет для висвітлення діяльності районної ради, її органів та Звенигородської районної державної адміністрації;

– оплату поліграфічних послуг та виготовлення книг;

– придбання паливно-мастильних матеріалів, та запчастин до службових автомобілів;

– оплату комунальних послуг, енергоносіїв та інших платежів в бюджет та позабюджетні фонди;

– на проведення капітальних та поточних ремонтів об'єктів районної комунальної власності та благоустрій територій населених пунктів;

– оплата послуг для проведення різного роду державних та районних заходів, в яких бере участь районна рада. 4

4. Порядок управління коштами

4.1. Кошти цільового фонду зараховуються на реєстраційний рахунок у відділенні Державного казначейства в районі.

4.2. Розпорядником цих коштів є голова районної ради, який видає розпорядження відповідно до напрямків їх використання та кошторису витрат.

4.3. Використання коштів цільового фонду проводиться згідно з платіжними документами через відділення Державного казначейства в районі та відображається у звітності про виконання місцевих бюджетів.

4.4. Невикористані у звітному періоді кошти цільового фонду вилученню не підлягають, переходять на наступний рік і використовуються у порядку, визначеному цим Положенням і відповідним законодавством.

Таблиця 3.В

Можливі напрями використання коштів цільового фонду

Напрями

Характеристика

Роботи,, пов'язані з благоустроєм територіальної громади,. будівництвом, реконструкцією та капітальним ремонтом об'єктів.

-

Придбання та модернізацію основних засобів для забезпечення життєдіяльності територіальної громади.

-

Заходи по вирішенню завдань безперебійного та якісного забезпечення населення,, бюджетних організацій, підприємств комунальними послугами.

В тому числі: розрахунки за енергоносії для потреб територіальної громади: ліквідація аварійних ситуацій.

Розрахунки по погашенню заборгованості за спожиті енергоносії населенням, бюджетними організаціями, підприємствами в минулі роки.

-

Фінансування видатків на зменшення заборгованості бюджету за виконані підприємствами роботи.

-

Проведення аудиторських перевірок,, експертиз, сплати держмита тощо.

-

Заходи по забезпеченню соціального захисту населення (у нагальних ситуаціях).

а) Надання матеріальної допомоги для: оплати лікування: придбання ліків, донорських компонентів: б) надання пільг по оплаті скрапленого газу. дров, вугілля, житлово- комунальних послуг громадянам: в) проведення передплати на державні та комунальні періодичні видання: г) проведення благодійних заходів для соціально незахищених та малозабезпечених верств населення.

Забезпечення розвитку соціальної сфери.

В тому числі укріплення матеріальної бази закладів освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, соціального захисту тощо

Підтримки творчо та спортивно обдарованих громадян, у тому числі дітей та молоді.

-

Здійснення представницьких цілей.

-

Проведення заходів, пов'язаних з відзначенням державних, професійних свят, пам'ятних дат, ювілеїв та пам'ятних дат, інших святкувань.

Придбання пам'ятних адрес, грамот, вітальних листівок, квітів, подарунків, преміювання тощо.

Проведення культурно-мистецьких, фізкультурно-спортивних, оздоровчих заходів.

-

Висвітлення життя територіальної громади, діяльності місцевої ради та її виконавчих органів у ЗМІ, презентування на виставках, ярмарках тощо.

-

Фінансова підтримка інвалідських, ветеранських, молодіжних організацій, товариства Червоного Хреста та інших громадських організацій.

-

Організація і проведення громадських робіт.

-

Витрати, пов'язані з забезпеченням діяльності місцевої ради та її виконавчих органів, які не забезпечені фінансуванням з бюджету.

В тому числі: передплата періодичних видань, виготовлення друкованої продукції, канцтоварів; вирішення питань транспортного забезпечення;

Навчання та проведення нарад, семінарів, інших заходів по вивченню та впровадженню передового досвіду, підвищенню кваліфікації депутатів.

-

Термінологічний словник

Акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Бюджет розвитку – доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази.

Доходи бюджету – податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

Екологічний податок – загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднювальних речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Емфітевзис – довгострокове, відчужуване й успадковане речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї з обов'язком ефективно її використовувати відповідно до цільового призначення.

Земельний податок – обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Надходження бюджету – доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів.

Оренда земельної ділянки – засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою для провадження підприємницької або іншої діяльності.

Плата за землю – обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Спеціальний податковий режим – система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій суб'єктів господарювання.

Суперфіцій – право користування чужою земельною ділянкою для забудови.

Трансферти – кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >