< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Особливості механізму надання медичної субвенції

Медична субвенція надається місцевим бюджетам з метою фінансового забезпечення реалізації делегованих органам місцевого самоврядування повноважень у сфері охорони здоров'я. Ця субвенція може надаватись бюджету Автономної Республіки Крим, обласним і районним бюджетам, міським (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетам та бюджетам об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Місцеві ради мають право передавати кошти медичної субвенції у вигляді міжбюджетного трансферту іншим бюджетам для надання медичних послуг за місцем обслуговування населення.

Кошти медичної субвенції спрямовується на фінансування певних типів закладів охорони здоров'я та програм у сфері охорони здоров'я, визначених у Бюджетному кодексі України, зокрема:

  • – первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, спеціалізовані медико-санітарні частини, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, а також дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги);
  • – консультативну амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення), центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної (швидкої) медичної допомоги;
  • – спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізовані лікарні, поліклініки, включаючи стоматологічні, центри, диспансери, госпіталі для ветеранів війни, будинки дитини, станції переливання крові);
  • – програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров'я і заходи з санітарної освіти);
  • – санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації);
  • – інші державні програми медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри медичної статистики, територіальні медичні об'єднання, автопідприємства санітарного транспорту, бази спецмедпостачання, центри здоров'я і заходи санітарної освіти, регіональні заходи з реалізації державних програм, інші програми і заходи).

Медична субвенція спрямовуються на оплату поточних видатків закладів охорони здоров'я та програм у сфері охорони здоров'я. Субвенція може спрямовуватися на здійснення заходів з оптимізації мережі закладів охорони здоров'я. Залишки субвенції на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді для поточного утримання (крім заробітної плати) і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я та виконання програм у сфері охорони здоров'я з урахуванням цільового призначення субвенції.

Забороняється використання коштів медичної субвенції на:

  • – закупівлю товарів, робіт і послуг, які безпосередньо не пов'язані з оплатою поточних видатків та заходів;
  • – здійснення заходів, видатки на які передбачені за іншими бюджетними програмами;
  • – здійснення заходів, метою яких є отримання прибутку.

У щорічному законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги освітньої субвенції окремо для кожного місцевого бюджету, що отримує таку субвенцію з державного бюджету. Головним розпорядником освітньої субвенції виступає Міністерство охорони здоров'я України. Розпорядники субвенції за місцевими бюджетами визначаються рішеннями про такі бюджети.

Медична субвенція розподіляється між відповідними місцевими бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я (Міністерством охорони здоров'я України), та затверджується Кабінетом Міністрів України[1] і має враховувати, зокрема, такі параметри:

  • – кількість населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
  • – коригуючі коефіцієнти, що враховують відмінності у вартості надання медичної допомоги;
  • – особливості надання медичної допомоги у гірських населених пунктах.

У складі медичної субвенції передбачається резерв коштів, обсяг яких не може перевищувати 1% загального обсягу субвенції, для здійснення видатків, що не могли бути враховані під час застосування формули, за якою визначається порядок розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

Додатковий розподіл і перерозподіл загальних обсягів субвенції між місцевими бюджетами може здійснюватися Кабінетом Міністрів України.

Використання медичної субвенції здійснюється вобсязі, передбаченому у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Місцеві ради, об'єднані територіальні громади мають право розподіляти залишки субвенції на кінець бюджетного періоду відповідними рішеннями, а також додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних і капітальних видатків закладів охорони здоров'я та програм у сфері охорони здоров'я, включаючи погашення бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства.

Казначейство України у відповідності до Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України та Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого Мінфіном здійснює перерахування медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Казначейство двічі на місяць до 10 та до 25 числа місяця перераховує субвенцію на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в органах Казначейства, згідно з розписом державного бюджету.

Також двічі на місяць Казначейство подає інформацію про перераховані суми коштів в розрізі обласних і районних бюджетів, міських (м. Києва та міст обласного значення) бюджетів і бюджетів об'єднаних територіальних громад та зведену інформацію в розрізі бюджетів областей і м. Києва Міністерству фінансів України та Міністерству охорони здоров'я України.

Обласні та Київська міська держадміністрації подають щомісяця до 15 числа Міністерству охорони здоров'я України звіт про використання медичної субвенції та Міністерству фінансів України до 20 числа.

Розглянувши механізм фінансування медичної субвенції, можемо відобразити усе це схематично (рис. 5.5).

Механізм фінансування медичної субвенції

Рис. 5.5. Механізм фінансування медичної субвенції

  • [1] Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження формули розподілу обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам" від 19 серпня 2015 року № 618 (див.: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/618-2015-%D0%BF).
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >