< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Розрахунок інших видатків на соціальну сферу

Крім видатків на освіту і охорону здоров'я, у місцевих бюджетах передбачаються і інші видатки на соціальну сферу, зокрема видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, на культуру і мистецтво, на фізичну культуру і спорт, на засоби масової інформації тощо. Однак починаючи з 1 січня 2015 р., усі ці видатки, крім видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення, забезпечуються виключно за рахунок власних ресурсів відповідних місцевих бюджетів. Тому на етапі планування місцевих бюджетів, органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо доцільності утримання відповідного закладу та виходячи з наявних фінансових ресурсів, приймають рішення щодо граничного обсягу коштів, що можуть бути виділені на утримання відповідного закладу. Аналогічно з освітою та охороною здоров'я, при плануванні цих видатків місцевих бюджетів відповідні структурні підрозділи виконавчого органу місцевої ради аналізують подані розпорядниками бюджетних коштів бюджетні запити стосовно доцільності здійснення зазначених у них видатків та на правильність представлених розрахунків. Перевіряється правильність розрахунків видатків (за їх наявності) на:

  • – оплату праці працівників на нарахувань на заробітну плату;
  • – використання товарів і послуг (предмети, матеріали, обладнання та інвентар; медикаменти та перев'язувальні матеріали; продукти харчування; оплата послуг, у тому числі комунальних та енергоносіїв; видатки на відрядження; дослідження і розробки, окремі заходи з реалізації державних (регіональних) програм);
  • – поточні трансферти (установам, організаціям);
  • – соціальне забезпечення (виплата пенсій і допомог, стипендій);
  • – на придбання основного капіталу (придбання обладнання і предметів довгострокового користування; капітальне будівництво (придбання));
  • – капітальний ремонт;
  • – реконструкцію та реставрацію;
  • – придбання землі та нематеріальних активів;
  • – капітальні трансферти (підприємствам, установам, організаціям, органам державного управління інших рівнів).

При плануванні видатків на соціальну сферу першочергово забезпечуються видатки на оплату праці відповідних закладів та видатки на комунальні послуги та енергоносії.

Найбільш вагомою статтею витрат установ культури і мистецтва та фізичної культури і спорту, як і в більшості бюджетних установ, що фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, є оплата праці з нарахуваннями. Витрати на оплату праці планують на основі штатної чисельності працівників та середньої заробітної плати. Чисельність працівників розраховують на основі типових штатів, які встановлюються законодавством для кожного виду установ. Типові штатні нормативи клубних закладів, центрів народної творчості, парків культури та відпочинку та інших культурно-освітніх центрів і установ сфери культури визначені наказом Міністерства культури України "Про затвердження Типових штатних нормативів клубних закладів, центрів народної творчості, парків культури та відпочинку та інших культурно-освітніх центрів і установ державної та комунальної форми власності сфери культури" від 20 вересня 2011 р. № 767/0/16-11[1]. Штатний розпис дитячо-юнацьких спортивних шкіл визначається в межах затвердженого засновником фонду оплати праці з дотриманням вимог, передбачених наказом Міністерства молоді та спорту України "Про затвердження Типових штатних нормативів дитячо-юнацьких спортивних шкіл" 9 серпня 2013 р. № 1361/23893[2] та з урахуванням типу спортивних шкіл, відділень з певних видів спорту, інших структурних підрозділів, контингенту вихованців, кількості відділень та груп, специфіки видів спорту, режиму роботи, площ та санітарного стану приміщень, будівель і спортивних споруд. Перелік посад професійних творчих працівників театрів і посад (спеціальностей) працівників інших специфічних театральних професій затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку посад професійних творчих працівників театрів та посад (спеціальностей) працівників інших специфічних театральних професій" від 23 лютого 2006 р. № 208[3].

Основою для розрахунку фонду оплати праці установ культури і мистецтва є Наказ Міністерства культури і туризму України "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки" від 18 жовтня 2005 р. № 745[4]. Аналогічним нормативним актом при плануванні видатків на оплату праці в установах фізичної культури і спорту є Наказ Міністерства України у справах молоді та спорту "Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту" від 23 вересня 2005 р. № 2097[5]. Цими нормативно-правовим документами визначено:

  • – розміри тарифних розрядів і коефіцієнтів з оплати праці відповідних працівників;
  • – схеми тарифних розрядів посад (професій) відповідних закладів та організацій;
  • – показники для віднесення бюджетних установ, закладів і організацій до відповідних груп за оплатою праці керівних працівників.

Також працівникам, які працюють у сфері культури і мистецтва та фізичної культури і спорту, вищезазначеними та іншими нормативними актами передбачені надбавки і доплати до посадових окладів.

Працівникам закладів та організацій культури та фізичної культури і спорту плануються надбавки:

  • а) у розмірі до 50% посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки):
    • – за високі досягнення у праці;
    • – за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);
    • – за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50%. Таке обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ). У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються;

  • б) за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР:
    • – "народний" – у розмірі 40% посадового окладу (ставки заробітної плати);
    • – "заслужений" – 20%.

Надбавки за почесні звання встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним почесним званням. За наявності двох або більше звань надбавки встановлюються за одним (вищим) званням. Відповідність почесного звання профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації.

  • в) за спортивні звання:
    • – "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту" – у розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати);
    • – "майстер спорту міжнародного класу" – 15%;
    • – "майстер спорту" – 10%.

Надбавки за почесні та спортивні звання встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним почесним або спортивним званням. За наявності двох або більше звань надбавки встановлюються за одним (вищим) званням. Відповідність почесного або спортивного звання профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації.

  • г) за знання та використання в роботі іноземної мови:
    • – однієї європейської – 10% посадового окладу (ставки заробітної плати);
    • – однієї східної, угро-фінської або африканської – 15%;
    • – двох і більше мов – 25%.

Надбавка не встановлюється працівникам, для яких вимогами для зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підтверджено відповідним документом.

Крім цього, працівникам закладів та організацій культури та фізичної культури і спорту плануються доплати:

  • а) у розмірі до 50% посадового окладу (тарифної ставки):
    • – за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;
    • – за суміщення професій (посад);
    • – за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій культури, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам.

  • б) у розмірі до 40% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час за кожну годину роботи з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку;
  • в) за науковий ступінь:
    • – доктора наук – у граничному розмірі 25% посадового окладу (ставки заробітної плати);
    • – кандидата наук – у граничному розмірі 15.

Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем. За наявності у працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем. Відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації. Документи, що засвідчують наявність наукового ступеня, повинні відповідати нормам та вимогам, передбаченим законодавством.

г) за використання в роботі дезінфікувальних засобів, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, – у розмірі 10% посадового (місячного) окладу.

Працівникам культури та фізичної культури і спорту передбачено виплати доплат за вислугу років. Розмір доплати залежить від стажу роботи, зокрема за понад 3 роки стажу 10% посадового окладу, понад 10 років 20%, понад 20 років 30%.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек" від 30 вересня 2009 р. № 1073[6] працівникам бібліотек може бути надана надбавка за особливі умови роботи у граничному розмірі 50% посадового окладу.

Водіям автотранспортних засобів, якщо такі є у штаті, планують надбавки:

  • – за класність водіям II класу – 10% установленої тарифної ставки за відпрацьований час;
  • – за класність водіям І класу – 25%;
  • – доплати за ненормований робочий день – у розмірі 25% тарифної ставки за відпрацьований час.

Плануючи нарахування на заробітну плату в закладах культури і мистецтва та фізичної культури і спорту, визначають видатки на сплату єдиного соціального внеску, розмір якого становить 36,3%.

Наступними за величиною витрат в структурі видатків в закладах культури і мистецтва та фізичної культури і спорту є видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Ці видатки плануються методом прямого рахунку з врахуванням прогнозованого обсягу споживання енергоносіїв та відповідних тарифів на них.

Решту витрат, зокрема на предмети, матеріали, обладнання та інвентар, на медикаменти та перев'язувальні матеріали, на відрядження, на придбання обладнання і предметів довгострокового користування, на капітальне будівництво та капітальний ремонт, на реконструкцію та реставрацію, на придбання землі та нематеріальних активів, на капітальні трансферти (підприємствам, установам, організаціям, органам державного управління інших рівнів) планують з врахуванням наявних у бюджеті фінансових ресурсів.

При плануванні видатків на культуру і мистецтво та на фізичну культуру і спорт обов'язково враховують і можливість профінансувати певні видатки за рахунок власних коштів, оскільки чинним законодавством їм дозволено надавати платні послуги. Перелік платних послуг, що можуть надаватись закладами культури визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності" від 12 грудня 2011 р. № 1271[7]. Відповідний перелік дозволених платних послугу галузі фізична культура і спорт визначено Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами фізичної культури і спорту, що утримуються за рахунок бюджетних коштів" від 14 квітня 2009 р. № 356[8].

Якщо орган місцевого самоврядування є засновником (співзасновником) засобів масової інформації, то у відповідному бюджетів плануються кошти на його утримання. Орган місцевого самоврядування може фінансувати офіційні друковані видання, які спеціально видаються (відомості, бюлетені, збірники, інформаційні листки тощо) для інформування про свою діяльність. Порядок фінансування засобів масової інформації по висвітленню діяльності органів місцевого самоврядування, засновниками чи співзасновниками яких є ці органи, визначається в договорах між органами місцевого самоврядування і редакціями засобів масової інформації, а також у статутах редакцій цих засобів масової інформації.

Органи місцевого самоврядування планують кошти у місцевих бюджетах на висвітлення їх діяльності та формують замовлення засобам масової інформації на:

  • – створення спеціальних звітів і репортажів про важливі події, що відбуваються в державі та про діяльність органів місцевого самоврядування;
  • – проведення прямих теле- і радіотрансляцій про їх діяльність;
  • – організацію систематичних (проблемних, тематичних) теле- і радіопередач та сторінок (рубрик) у друкованих засобах масової інформації;
  • – створення та поширення інформації, авторських матеріалів про діяльність органів місцевого самоврядування роз'яснювального характеру;
  • – запис і зберігання відео- і аудіоматеріалів про висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування у своїх кошторисах зобов'язані планувати витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації.

На засоби масової інформації найбільш вагомі статті витрат на оплату праці працівників та нарахувань на заробітну плату, утримання відповідних будівель і споруд та придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю тощо. Також можуть плануватись видатки на окремі місцеві програми підтримки засобів масової інформації.

Законодавством України передбачена значна кількість соціальних пільг і допомог, інших соціальних програм і заходів, що фінансуються з місцевих бюджетів. Для органів місцевого самоврядування у сфері соціального захисту і соціального забезпечення населення пріоритетними завданнями є забезпечення адресного характеру надання соціальної підтримки, підвищення рівня охоплення соціальною підтримкою незаможних верств населення при раціональному використанні бюджетних коштів. За рахунок коштів місцевих бюджетів передбачається ряд видатків на різні державні та місцеві програми соціального захисту відповідних категорій громадян. Зазначене зумовлює потребу в плануванні видатків місцевих бюджетів на соціальний захист і соціальне забезпечення з розподілом за окремими їх видами та врахування різних чинників впливу. При плануванні видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення слід обов'язково враховувати:

  • – поетапне підвищення прожиткового мінімуму;
  • – поетапне підвищення розмірів усіх видів державної допомоги з метою доведення доходів малозабезпечених громадян до рівня, що відповідає прожитковому мінімуму;
  • – збільшення обсягу надання соціальних послуг окремим верствам населення;
  • – підвищення рівня соціального захисту окремих верств населення;
  • – поліпшення надання соціальних послуг окремим верствам населення тощо.

Фінансове забезпечення реалізації органами місцевого самоврядування загальнодержавних програм соціального захисту населення здійснюється шляхом надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Рішення про затвердження місцевих програм соціального захисту населення приймають відповідні органи місцевого самоврядування і фінансування проводиться відповідно за рахунок власних коштів місцевих бюджетів.

Планове значення загального обсягу конкретної допомоги визначають шляхом множення середньої суми допомоги на прогнозовану чисельність одержувачів допомоги. Також у місцевих бюджетах плануються кошти на утримання закладів, що надають певні соціальні послуги. Алгоритм планування видатків цих закладів аналогічний до більшості бюджетних закладів, що розглянуто вище. Основні статті витрат плануються на оплату праці працівників та нарахувань на заробітну плату, на утримання відповідних будівель і споруд (комунальні послуги та енергоносії) та придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю. Решту групи видатків планують в межах наявних коштів у відповідному місцевому бюджеті.

  • [1] Див. Наказ Міністерства культури України "Про затвердження Типових штатних нормативів клубних закладів, центрів народної творчості, парків культури та відпочинку та інших культурно-освітніх центрів і установ державної та комунальної форми власності сфери культури" від 20 вересня 2011 р. № 767/0/16-11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: mincult.kmu.gov.ua/mincult_old/uk/publish/article/253288;jsessionid=5AEECC5C60C0C79DB2F51B117469EACB.app1.
  • [2] Див. Наказ Міністерства молоді та спорту України "Про затвердження Типових штатних нормативів дитячо-юнацьких спортивних шкіл" 9 серпня 2013 р. № 1361/23893 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1361-15.
  • [3] Див. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку посад професійних творчих працівників театрів та посад (спеціальностей) працівників інших специфічних театральних професій" від 23 лютого 2006 р. №208 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/208-2006-%D0%BF.
  • [4] Див. Наказ Міністерства культури і туризму України "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки" від 18 жовтня 2005 р. № 745 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1285-05.
  • [5] Див. Наказ Міністерства України у справах молоді та спорту "Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту" від 23 вересня 2005 р. № 2097 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1236-05.
  • [6] Див. Постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення "робітної плати працівникам бібліотек" від 30 вересня 2009 р. № 1073 [Електронний ресурс]. Режим доступу: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1073-2009-%D0%BF.
  • [7] Див. Постанова Кабінету Міністрів України "Про "твердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності" від 12 грудня 2011 р. № 1271 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon0.rada. gov.ua/laws/show/1271-2011-%D0%BF.
  • [8] Див. Постанова Кабінету Міністрів України "Про "твердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами фізичної культури і спорту, що утримуються за рахунок бюджетних коштів" від 14 квітня 2009 р. № 356 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/356 2009-%D0%BF.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >