Франція

У Франції Закон від 12 червня 1990 р. є юридичною базою для участі фінансових структур у протидії відмиванню коштів від наркобізнесу. Цей Закон визначає умови зняття банківської таємниці й зобов'язує всі фінансові структури повідомляти в спеціально утворений орган про підозрілі фінансові операції. У рамках Міністерства економіки, фінансів і бюджету був створений орган, що отримав назву ТРАКФІН (Traitement du Renseignement et Aetion centre les Circuits Financiers Clandestine, TRACFIN), французький підрозділ фінансової розвідки, який здійснює свою діяльність в умовах суворої таємності. TRACFIN є центральним органом збору інформації про підозру, запроваджує заходи з перевірки одержуваних відомостей, керуючись такими принципами: гарантія анонімності інформації; забезпечення повної поваги до банківської та професійної таємниці; уся одержувана інформація використовується лише для боротьби з відмиванням коштів. У грудні 2006 року TRACFTN був оголошений державним органом із загальнонаціональною юрисдикцією з відповідним персоналом і належним фінансуванням.

TRACFIN є центральним органом з необмеженими повноваженнями для отримання та аналізу повідомлень про підозрілі операції та іншу інформацію, яка безпосередньо свідчить про діяльність з відмивання грошей або фінансування тероризму. TRACFIN може, наприклад, вимагати від кожного учасника та установи, що беруть участь в транзакції, інформацію та документи, які дозволяють робити висновки й отримувати роз'яснення з приводу підозрілої угоди. У зв'язку з цим TRACFIN має доступ до національної бази даних банківських рахунків (FICOBA), що було дозволено у 2003 році. Тим не менш ПФР може використовувати будь-яку отриману інформацію тільки у зв'язку з її використанням щодо боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Будь- яке інше використання, зокрема співпраця з іншими державними органами, TRACFIN заборонено.

У разі підтвердження підозри й для подальшого проведення розслідування TRACFIN має передавати інформацію спеціально уповноваженим митним і поліцейським органам, тобто самостійної юридичної перевірки не здійснює. Тим самим створюється довірчий клімат у відносинах з кредитно-фінансовими установами, на які відповідно до закону покладаються такі зобов'язання:

– банки зобов'язані здійснювати контроль особи не тільки своїх постійних клієнтів, але й осіб, які проводять разові операції, що перевищують суму 10 тис. євро, проводити перевірку місця їхнього проживання (або адреси юридичної особи). Юридичні особи повинні надавати документи про сферу своєї діяльності;
– фінансові установи зобов'язані зберігати протягом п'яти років інформацію за всіма здійсненими ними операціями;
– банки звільняються від кримінальної й адміністративної відповідальності за передачу до TRACFIN інформації, що складає банківську таємницю, навіть якщо їхні підозри виявились необгрунтованими. У разі завдання цими діями збитку клієнтові (наприклад, у результаті затримки здійснення операції) його відшкодування бере на себе держава;
– банки звільняються й від будь-якої відповідальності за здійснення незаконних фінансових операцій (у разі звернення до TRACFIN після проведення угоди), якщо в їхніх діях відсутній елемент змови з представниками злочинного світу тощо.

Значний внесок у боротьбу з відмиванням коштів внесла французька асоціація банків і фінансистів, яка підготувала своєрідні рекомендації стосовно деяких операцій, що можуть свідчити про незаконну фінансову діяльність. До них, зокрема, відносять:

1. Операції з готівкою:
- – обмін великої кількості дрібних купюр на банкноти більшого номіналу;
- – значні операції з використанням готівки;
- – перетворення готівки в банківські чеки, в інші платіжні засоби;
- – різке збільшення внесків за рахунок унесення готівки, що супроводжується їх переказом іншій особі (фірмі), з яким клієнт не зв'язаний за родом своєї діяльності;
- – переказ великих сум за кордон з вимогою виплати готівкою тощо.
2. Операції з банківськими рахунками:
- – наявність у клієнта рахунку, на який зараховуються значні суми коштів, що не мають прямого відношення до діяльності клієнта;
- – надходження чеків від різних осіб (фірм) на рахунок одного клієнта тощо.
3. Операції з цінними паперами:
- – оплата цінних паперів на велику суму готівкою;
- – купівля або продаж акцій без будь-якої видимої мети або за незвичайних обставин.
4. Операції щодо переказу коштів за кордон і кредитів:
- – переказ коштів у країну або з країни, з яким клієнт зазвичай не працює;
- – прохання про кредит, гарантований сертифікатом про внесок в іноземному банку тощо.

Міжнародний характер механізмів відмивання коштів і комплексність засобів, що використовуються з цією метою організованою злочинністю, вимагають налагодження тісного співробітництва аналогічних підрозділів, що ведуть боротьбу з цим явищем. Наприкінці 1993 р. TRACFIN уклав угоди з аналогічними службами Італії, Андорри, Австралії, США, Великої Британії. Обмін інформацією здійснюється з Іспанією. Бельгією, Люксембургом, Нідерландами, Японією та іншими країнами.

У Франції, на початку 2009 року, III Директива була реалізована й до того ж, треба сказати, що саме вчасно й у повному обсязі через Закон №2009-104 від 30 січня 2009 року. При цьому набрання Директивою чинності було лише першим кроком на шляху до адаптації національного законодавства, численні нормативні акти, які були прийняті протягом 2009 року, забезпечили подальше її роз'яснення. Найбільш суттєві зміни, зокрема повний перегляд Монетарного і фінансового Кодексу (Code monetaire et financier (CMF)) відбувся вже в середині 2009 року актом № 2009-874 від 16 липня 2009 P• (CMF із змінами) і актом №2009-1087 від 2 вересня 2009 р, (Специфікація належної обачності і звітності зобов'язаних осіб).