Сили та засоби органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством

Роль правових важелів у контексті запровадження українських економічних реформ надзвичайно важлива. Водночас правове регулювання зумовлює потребу в посиленні державного контролю за додержанням законодавства у корпоративній сфері.

Для повного і всебічного аналізу рейдерства як правового явища ключове значення має дослідження адміністративно-правових засад діяльності основних суб'єктів боротьби з рейдерством. Насамперед це стосується чіткого окреслення кола державних органів, які беруть участь у протидії незаконному поглинанню, а також з'ясування специфічних особливостей їхньої діяльності.

Діяльність органів внутрішніх справ щодо боротьби з рейдерством у контексті забезпечення прав, свобод, законних інтересів громадян, захисту життя, здоров'я, майна від протиправних посягань потребує постійного вивчення та вдосконалення. МВС України, визначаючи основні завдання службової діяльності, ставить за мету забезпечення пріоритетних напрямів наукових досліджень проблем удосконалення діяльності міліції щодо зміцнення правопорядку на основі комплексного використання сил і засобів міліції, зокрема у боротьбі з економічною злочинністю^[1].

У цьому контексті вбачається актуальним визначення основних засад організації діяльності органів внутрішніх справ (залучення сил та засобів) у боротьбі з рейдерством.

Засади визначають зміст і спрямованість правового регулювання суспільних відносин щодо діяльності органів внутрішніх справ та відображають загальнолюдські, типологічні, конкретно-історичні, міжгалузеві й галузеві особливості.

Перші зумовлені певним рівнем розвитку цивілізації, втілюють прогресивні здобутки історії людства, зокрема адміністративного права, і зафіксовані у міжнародних документах. До них належать: захист прав і свобод людини; юридична рівність громадян перед законом; верховенство закону; верховенство закону як акту волевиявлення вищого представницького органу державної влади; єдність юридичних прав і обов'язків людей; закріплення в нормах права процесуальних механізмів захисту прав людей; застосування юридичної відповідальності тільки у разі вчинення особою винного протиправного діяння; право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом^[2].

До типологічних особливостей засад діяльності органів внутрішніх справ щодо боротьби із рейдерством належать: гуманізація діяльності, збільшення питомої ваги відомчих нормативних актів, які гарантують соціальну захищеність кожної людини; закріплення охорони різних форм власності; розширення застосування сучасних технічних засобів; посилення громадського контролю як гарантії законності у діяльності підрозділів^[3].

Конкретно-історичні особливості відображають специфіку діяльності органів внутрішніх справ у реальних соціальних умовах. Це стосується тактичних прийомів оперативно- службової діяльності; зміни організаційно-штатної структури; інтенсифікації нормотворчої діяльності насамперед з питань соціального захисту громадян та протидії рейдерству; різноманіття форм і методів застосування сил та засобів.

Міжгалузеві особливості засад діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством характеризують найперше організацію взаємодії з іншими правоохоронними органами, громадськістю.

Галузеві охоплюють лише організаційне формування, визначають завдання і функції, оперативні та організаційно- правові форми, методи і засоби їх реалізації. За своїм правовим і практичним становищем галузева служба є основним видом діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством.

Органам внутрішніх справ для ефективного виконання свого основного завдання, що полягає у боротьбі зі злочинністю, зокрема рейдерством, вкрай необхідні відповідні кадрові, достатні матеріальні та технічні ресурси, які в адміністративній та оперативно-розшуковій діяльності органів внутрішніх справ прийнято називати терміном "сили і засоби". Від правильного розташування сил і засобів, а також умілого їх використання значною мірою залежить успішне виконання завдань органів внутрішніх справ щодо боротьби з рейдерством^[4].

Сили і засоби – це основні елементи організаційної структури органів внутрішніх справ, що призначені для боротьби з рейдерством. Сили – це підрозділи органів внутрішніх справ, які здійснюють профілактику та попередження правопорушень у сфері економіки, борються з незаконним поглинанням підприємств, посяганнями на власність, корпоративні права громадян і організацій, застосовують юрисдикційні повноваження щодо протиправних дій суб'єктів корпоративних суперечок.

До засобів органів внутрішніх справ щодо боротьби з рейдерством слід віднести оперативні та оперативно-технічні засоби, які застосовуються відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність"^[5], різні види технічних засобів та криміналістична техніка, що є на озброєнні органів внутрішніх справ. Правильна розстановка та вміле використання сил і засобів належать до організаційної діяльності органів внутрішніх справ^[6].

Під організаційною структурою підрозділів органів внутрішніх справ необхідно розуміти сукупність підрозділів, наділених функціями та повноваженнями для виконання завдань щодо боротьби з рейдерством, систему взаємовідносин цих підрозділів.

Підрозділи органів внутрішніх справ – це структурні ланки, які безпосередньо належать до складу відповідних органів внутрішніх справ і виконують функції з організації боротьби з рейдерством та мають закріплені у відомчих нормативних актах владні повноваження щодо їх здійснення.

Підрозділи органів внутрішніх справ, що здійснюють боротьбу з рейдерством, мають свою систему, а саме:

– на відомчому рівні організаційно-методичне керівництво здійснює Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України;
– на регіональному рівні у складі головних управлінь МВС України в областях та управлінь на залізницях функціонують управління або відділи державної служби боротьби з економічною злочинністю, що здійснюють оперативне управління відповідними підрозділами органів внутрішніх справ;
– на місцевому рівні у міських, районних та лінійних відділах діють відділення, групи державної служби боротьби з економічною злочинністю, на які покладено боротьбу з рейдерством і якими керує начальник органу внутрішніх справ^[7].

Безперечно, спільною ознакою всіх підрозділів органів внутрішніх справ (посадових осіб) є те, що кожен із них діє в межах власної компетенції, здійснюючи водночас заходи щодо боротьби з рейдерством.

Тут варто говорити про три підгрупи повноважень працівників органів внутрішніх справ. Причому один підрозділ може бути наділений повноваженнями однієї з груп і всіх трьох сукупно. Для послідовності розглянемо кожен з елементів запропонованої класифікації:

1) підрозділи державної служби по боротьбі з економічними злочинами, які безпосередньо зобов'язані виявляти порушення законодавства у сфері економіки, зокрема щодо корпоративних прав суб'єктів господарської діяльності;
2) підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані реагувати на порушення корпоративних прав, вчинених організованими злочинними групами;
3) підрозділи міліції громадської безпеки, зокрема служби дільничних інспекторів міліції, державної служби охорони (щодо охорони власності).

Підрозділи Державної служби боротьби з економічними злочинами є провідними у боротьбі з рейдерством. Мета їхньої діяльності – своєчасне припинення злочинів у сфері економіки та запобігання їм, аналіз і прогнозування криміногенних процесів в економіці та своєчасне інформування органів виконавчої влади, виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень у сфері корпоративних прав, вжиття заходів щодо їх усунення. Вказані підрозділи виконують такі функції: виявляють злочини у сфері економіки, пов'язані з незаконним поглинанням підприємств, учинені громадянами та особами без громадянства на території України; здійснюють оперативний контроль за суб'єктами господарської діяльності всіх форм власності; в процесі перевірок спрямовують зусилля на отримання інформації щодо корумпованих зв'язків лідерів і учасників рейдерських угруповань; забезпечують перевірку наявної інформації щодо зловживань і хабарництва посадових та інших осіб; відпрацьовують спільно з працівниками органів державної податкової служби порядок реєстрації суб'єктів господарської діяльності, надання ними податкової звітності тощо.

Підрозділи карного розшуку виявляють і розкривають злочини, віднесені відомчими нормативними актами до їх компетенції та пов'язані з незаконним перерозподілом власності на території України; узагальнюють і відпрацьовують матеріали, зокрема й інших служб, для притягнення до кримінальної відповідальності організаторів, керівників, пособників незаконного перерозподілу власності, а також розшукуваних осіб для своєчасної організації роботи з розкриття злочини та викриття осіб, які їх вчинили; вживають оперативно- розшукових заходів щодо осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, учинених внаслідок рейдерських дій.

До підрозділів міліції громадської безпеки у нашому контексті належать: підрозділи патрульної служби, які забезпечують у межах своєї компетенції охорону громадського порядку та громадську безпеку під час корпоративних конфліктів із захопленням основних фондів, територій підприємств; підрозділи державної служби охорони, що здійснюють охорону об'єктів власності згідно з укладеними угодами; підрозділи державної автомобільної інспекції, котрі забезпечують безпеку дорожнього руху в межах транспортної інфраструктури території корпоративного конфлікту і в межах наявних автоматизованих інформаційних банків даних здійснюють систематизацію та облік інформації щодо автотранспортних засобів і водіїв, причетних до порушень правопорядку у зв'язку з незаконним перерозподілом власності.

Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень у сфері рейдер- ської діяльності, забезпечують взаємодію зі слідчими інших правоохоронних органів.

Криміналістичні підрозділи здійснюють аналіз підроблених документів, забезпечують розроблення експрес-засобів для їх виявлення.

Підрозділи внутрішньої безпеки виявляють працівників міліції, які сприяють діяльності рейдерів і схильні до корумпованих дій, здійснюють оперативно-профілактичні заходи з оперативного супроводження виконання вказівок МВС України щодо боротьби з рейдерством.

Підрозділи інформаційних технологій у межах Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України організовують програмно-технічне забезпечення ведення інформаційного банку даних щодо окремих категорій осіб; формують базу дактилоскопічних карт затриманих за злочини, пов'язані із рейдерською діяльністю; забезпечують накопичення інформації, що надходить від оперативних підрозділів та інших джерел; здійснюють облік осіб, причетних до організації незаконного захоплення власності та інших дій кримінального спрямування тощо.

До компетенції підрозділів транспортної міліції належить боротьба із рейдерськими захопленнями об'єктів транспортної інфраструктури.

Підрозділи зв'язків із громадськістю забезпечують надання засобам масової інформації об'єктивної інформації про діяльність міліції щодо боротьби з рейдерством через активізацію співпраці з редакціями засобів масової інформації, сприяння журналістам у відображенні щоденної праці та конкретних здобутків працівників органів внутрішніх справ, окремих органів та підрозділів під час виконання ними своїх службових обов'язків.

Доцільно розглядати сили та засоби органів внутрішніх справ щодо боротьби з рейдерством у контексті взаємодії з державними органами і недержавними структурами. Із традиційними громадськими об'єднаннями, які беруть участь у правоохоронній діяльності (громадські формування з охорони громадського порядку та державного кордону), виникають нові, наприклад, спеціалізовані комерційні структури правоохоронного напряму (недержавні охоронні та детективні агентства, власні служби безпеки тощо). На відміну від громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону, громадських організацій, які у статутах декларують участь у протидії рейдерству, вони охороняють приватні, групові інтереси. Саме цим визначається їх компетенція.

Удосконалення боротьби з рейдерством зумовлює необхідність "проектування" високоефективної організації залучення сил та засобів:

– відповідно до обраної мети добирається необхідна сукупність засобів та визначається їх структурно-функціональний зміст;
– здійснюється вибір найбільш раціональних форм і методів (способів) об'єднання цих засобів у єдину систему;
– регламентуються їх взаємозв'язки та взаємодія у разі переходу від одного рівня організованості до іншого.

Ефективність функціонування сил та засобів у боротьбі з рейдерством забезпечує своєчасна практична допомога підлеглим підрозділам з питань зміцнення виконавчої дисципліни, підбору та комплектування кадрів, поліпшення роботи з ними, професійної підготовки особового складу, наполегливого вдосконалення форм і методів організації та управління силами міліції на основі впровадження передового досвіду і сучасних технічних засобів.

[1] Про організацію наукової діяльності в системі МВС України: Наказ МВС України від 15 травня 2007 р. № 154
[2] Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
[3] Денисюк С. Ф. Громадський контроль як гарант законності у адміністративній діяльності правоохоронних органів України / С. Ф. Денисюк. – X.: Золота миля, 2010. – С. 4. (368 с.)
[4] Про оголошення рішення колегії МВС України (26 Км/2 від 30 грудня 2010 р.): Наказ МВС України від 31 грудня 2010 р. № 649.
[5] Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 19921р.. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
[6] Організація управління міськрайлінорганами внутрішніх справ: методичні рекомендації. – К.: Інспекторське управління Головного штабу МВС України, 2006. – С. 53-55.
[7] Про організацію діяльності підрозділів державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 3 вересня 2012 р. № 769. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakonl.rada.gov.ua/laws/show/zl588-12.