Тактика дій підрозділів овс у боротьбі з рейдерством

Зважаючи на існування окремих напрямів діяльності органів внутрішніх справ щодо боротьби зі злочинністю, охороною громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, що здійснюється різними галузевими службами, основним завданням є сформувати чітку позицію саме щодо тактики дій.

Варто зазначити, що під тактикою дій органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством розуміють систему заходів, які охоплюють дії особового складу та підрозділу загалом і спрямовані на застосування на практиці теоретичних знань щодо правильної оцінки конкретної ситуації з подальшим ухваленням рішень та їх реалізацією.

Доцільно визначити основні аспекти тактики дій органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в умовах повсякденної службової діяльності й активізації рейдерської практики, що може бути пов'язана з політичною нестабільністю в суспільстві, недосконалістю корпоративного законодавства, кримінального, кримінально-процесуального та адміністративного законодавства, відомчого регулювання діяльності окремих служб та підрозділів органів внутрішніх справ.

Назагал тактику дій органів внутрішніх справ визначатиме організація:

• 1) інформаційно-аналітичної діяльності як системи організаційних заходів і методологічних прийомів глибокого та всебічного вивчення й оцінки інформації про структуру, рівень та динаміку злочинності, пов'язаної з рейдерською діяльністю та дотриманням громадського порядку на території, що прилягає до об'єкта корпоративного конфлікту^[1];
• 2) дій оперативних служб органів внутрішніх справ (застосування сил та засобів оперативного та оперативно-технічного характеру у зв'язку з законодавчим обмеженням доступу до інформації не розглядаємо^[2][3];
• 3) дій підрозділів міліції громадської безпеки щодо:
  • а) взаємодії з підрозділами оперативних служб за напрямами їхньої оперативно-службової діяльності, спрямованої на боротьбу з рейдерством;
  • б) забезпечення охорони громадського порядку на території, прилеглій до зони корпоративного конфлікту, та майна підприємств, установ та організацій, яке становить об'єкт рейдерського захоплення;
  • в) забезпечення громадської безпеки, тобто безпеки життя, здоров'я та майна громадян з боку джерел підвищеної небезпеки у зоні корпоративного конфлікту;
• 4) дій Національної гвардії України, спрямованих на стабілізацію оперативної обстановки, що виникла внаслідок корпоративного конфлікту, в якому здійснюють свої функції конкретні міські, районні, лінійні органи внутрішніх справ.

Теоретичне та практичне вирішення цих проблем дасть змогу відпрацювати тактику управління силами та засобами під час проведення заходів, передбачених відповідними оперативними планами головних управлінь, управлінь МВС України в областях та на залізницях у взаємодії з органами місцевого самоврядування, Служби безпеки України та зацікавленими органами державної влади з метою виконання завдань, які мають підрозділи внутрішніх справ.

Функції галузевих служб міліції, спільні спеціальні заходи щодо координації дій, сил та засобів територіальних підрозділів (міські, районні та лінійні органи із структурними підрозділами, які належать до організаційно-штатної структури – відділення, лінійне відділення, лінійний пункт міліції, територіальне управління та відділ у складі районного управління у м. Києві, надалі – територіальні підрозділи) та апарату головного управління, управління МВС України в області, на залізниці повинні охоплювати такі напрями:

• 1. Забезпечення правопорядку в разі виникнення локальних конфліктних ситуацій, що вимагають розробки спеціального плану дій територіальних органів та управлінь МВС України (головне управління, управління в Автономній республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях та залізницях – далі управління МВС України) із залученням усіх галузевих служб за напрямами оперативно-службової діяльності (для оперативних служб – щодо отримання відповідної інформації, розкриття злочинів, пов'язаних із рейдерським захопленням; міліції громадської безпеки – щодо охорони громадського порядку; штабам – щодо організації взаємодії з органами державної влади, місцевого самоврядування, засобами масової інформації відповідно до рекомендацій щодо проведення органами виконавчої влади системної роз'яснювальної роботи з пріоритетних питань державної політики).
• 2. Забезпечення правопорядку за умови виникнення регіонального або галузевого корпоративного конфлікту (в межах конкретної галузі економіки держави або певного регіону); в разі незаконного перерозподілу фінансових активів та основних фондів виробництва з іноземними інвестиціями та монополій на внутрішньому ринку; у зв'язку зі змінами в структурі управління економікою України, що вимагають розробки спеціального плану дій стосовно проведення комплексу заходів апаратом МВС України, управліннями МВС України та територіальними органами.

Складність завдань, які вирішують органи внутрішніх справ, визначають їх організаційно-штатну структуру. Повсякденна оперативно-службова організація лише частково відповідає завданням територіальних органів внутрішніх справ, які вирішуються в разі активізації рейдерської діяльності. Проблема полягає в тому, що економічно недоцільно мати в штаті управлінь МВС України структуру, призначену тільки для роботи в умовах посилення рейдерської активності, а у повсякденній діяльності зайняту лише спеціальною, бойовою, морально-психологічною і тактичною підготовкою особового складу, що відповідає організаційному формуванню сил оперативного реагування. Однак сучасне життя вимагає пристосування структури органів внутрішніх справ до діяльності в умовах можливого загострення корпоративних конфліктів^[4].

У нинішніх умовах тактика дій органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством повинна забезпечити дотримання принципу єдності управління, взаємодію між структурними одиницями. Організація підготовки керівного складу в органах внутрішніх справ повинна здійснюватися на підставі тематичних планів щодо кримінального, адміністративного, цивільного законодавства, корпоративного права, де основний акцент має бути спрямований на запобіжну та профілактичну діяльність. Надзвичайно важливо у цьому контексті проводити заходи матеріально-технічного забезпечення, підготовки працівників оперативних служб, міліції громадської безпеки, які виконують функції щодо захисту власності під час виконання безпосередніх посадових обов'язків.

Такий підхід щодо тактики органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством зумовлений необхідністю досягнення максимального результату в процесі виконання надзвичайно складних завдань, які покладаються на міліцію. В разі виникнення конфліктної ситуації, що спричинена рейдерською атакою, підрозділи міліції повинні своєчасно, динамічно та раціонально реагувати на зміни в оперативній обстановці щодо діяльності суб'єктів корпоративного конфлікту.

Тактика як система заходів має на меті забезпечення належного використання потенціалу підрозділу в процесі проведення відповідних операцій, спрямованих на попередження кримінально та адміністративно караних дій під час незаконного перерозподілу майна та активів. Досягнення цієї мети пов'язане з виконанням низки завдань, насамперед щодо повного здійснення організаційного циклу, що має сприяти ефективній локалізації та ліквідації небезпечних чинників. Керівники повинні забезпечувати оперативність дій відповідних підрозділів, розглядаючи процес підготовки як складну систему, що охоплює мету, завдання, вплив, засоби, суб'єкти та об'єкти, зовнішнє і внутрішнє середовище функціонування підприємства, яке є предметом рейдерської атаки.

Відпрацювання тактики дій органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством спрямоване на забезпечення: постійної готовності особового складу і технічних засобів до дій в умовах зміни корпоративного конфлікту в соціальний; достатньої кількості людей (особового складу) та засобів для підтримки функціонального стану готовності до виконання завдань, передбачених спеціальними планами; планування за обсягом та часом відповідно до прийнятих схем; організації органу оперативного управління на рівні управління МВС або територіального відділу, а також штабних підрозділів; реагування на швидкі та приховані зміни в оперативній обстановці; приведення підрозділу у стан такої готовності, яка дасть змогу досягти позитивного результату, насамперед забезпечити належну охорону громадського порядку з найменшим негативним впливом на особовий склад, залучений до забезпечення правопорядку.

Окрім цього, підготовка керівного складу підрозділів повинна передбачати чіткий алгоритм процесу навчання, який максимально наблизить його до реальних умов корпоративних конфліктів. Під час навчання значну увагу слід приділяти питанням формалізованого розподілу функцій між підрозділами, зокрема в процесі взаємодії з іншими органами виконавчої влади, процедурі застосування засобів адміністративно-господарських санкцій, особливостям застосування силових заходів та спеціальних засобів охорони тощо^[5].

Суттєвою особливістю підготовки особового складу всіх галузевих служб, що залучаються до боротьби з рейдерством, в організаційно-функціональному аспекті є умови проведення комплексу заходів, спрямованих на переведення корпоративного конфлікту в законне русло та недопущення порушень чинного кримінального та адміністративного законодавства загалом. Така підготовка найкраще здійснюється шляхом навчання керівного складу підрозділів міліції у відомчих навчальних закладах.

Орієнтуючись на методологію адміністративно-правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ України, тактика охоплюватиме алгоритм дій та порядок дій (хоча різниця між ними полягає в організації управління), питання впровадження та використання в охороні громадського порядку інформаційно-телекомунікаційних технологій, технічних засобів контролю та керування нарядами патрульної та дорожньо-патрульної служб; досвід взаємодії із засобами масової інформації з метою ефективного виконання оперативно- службових завдань^[6]; сучасні форми та методи організаційної та управлінської діяльності у підрозділах, засоби та методи виконання різних оперативно-службових завдань; організацію взаємодії керівників структурних підрозділів з органами державної влади та місцевого самоврядування.

Тактика також охоплює методику визначення та доведення керівниками підрозділів до особового складу оперативно-службових завдань, порядок управління силами та засобами в умовах ускладнення оперативної обстановки із застосуванням сучасних спеціальних засобів, систем зв'язку та інформаційних технологій.

Підготовка до забезпечення правопорядку під час корпоративних конфліктів вимагає застосування тренінгових технологій психологічного спрямування. За видом своєї діяльності працівники міліції зустрічаються з різними категоріями громадян, поведінку яких не завжди легко передбачити. Від їхнього уміння спілкуватися з різними людьми нерідко залежить ефективність виконання ними своїх обов'язків. Зважаючи на різноманітність ситуацій спілкування, основними у психологічному аспекті завданнями є: встановлення контакту і пошук оптимальних способів спілкування з різноманітними категоріями громадян; уміння викривати брехню; прогнозування можливості агресивних дій з боку індивідів та груп людей з метою запобігання їм.

У сучасних умовах органи внутрішніх справ України володіють достатнім потенціалом для ефективного забезпечення охорони й захисту законних прав та інтересів громадян під час корпоративних конфліктів, заснованих на єдиних принципах, формах і методах організації та тактики боротьби з рейдерством. До того ж, це стосується контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької та господарської діяльності не адміністративно-правовими засобами, а завдяки результатам діяльності недержавних суб'єктів, зокрема професійних спілок України та інших громадських формувань, оскільки ефективна діяльність органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством можлива лише за умови демократичної системи влади в державі. З іншого боку, широке застосування економічних, опосередкованих методів впливу вимагає наявності значних матеріальних і фінансових ресурсів у державі, що з огляду на складні процеси в українській економіці накладає значні обмеження на можливості їх використання, що стимулює керівництво МВС України удосконалювати тактику дій органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством, в основою якої є баланс конституційних прав і свобод людини й необхідності державного втручання у цивільно-правові, приватноправові та господарські відносини із застосуванням кримінального та адміністративного законодавства. Підтримання цього балансу – найважливіше завдання, зважаючи на відсутність в Україні сталих демократичних традицій та існування соціально небезпечної системи "нелегальна економіка – корупція – організована злочинність"^[7]. Можливо, часткове її вирішення є у сфері реформування законодавства, яке регулює діяльність органів внутрішніх справ, та впровадження механізмів вирішення корпоративних суперечок, що діють у країнах Європейського Союзу.

Необхідність застосування новітньої тактики дій органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством підтверджується існуванням труднощів у практичному застосуванні чинних положень законодавства щодо корпоративних конфліктів. Це зумовлено не лише об'єктивними причинами (наприклад, неналежне фінансування правоохоронних органів і заходів протидії рейдерству, малочисельність оперативних підрозділів міліції тощо), а й суб'єктивними – незнанням або недостатньою обізнаністю працівників органів внутрішніх справ із положеннями законодавства, що регулюють корпоративні права, відсутністю взаємодії органів, які ухвалюють рішення у корпоративній сфері, та органів, які здійснюють правоохоронні заходи.

• [1] Готування інформаційно-аналітичних документів в органах внутрішніх справ: методичні рекомендації / Π. П. Педюков, В. Д. Сушенко, О. А. Лупало та ін. – К.: ВЩ МВС України, 2005. – С. 3.
• [2] Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю: Наказ Служби безпеки України від 12 серпня 2005 р. № 440 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua
• [3] Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС від 14 травня 2012 р. №423 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/atticle/748077.
• [4] Актуальні теоретичні, організаційні та правові питання діяльності органів внутрішніх справ України: навч, посіб. / за заг. ред. Μ. І. Іншина, В. І. Олефіра. – X.: НікаНова, 2011. – С. 186.
• [5] Ковалів М. В. Основи управління в органах внутрішніх справ України: навч.-практ, посіб. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010. – С. 94.
• [6] Про вдосконалення взаємодії органів внутрішніх справ із засобами масової інформації: Наказ МВС України від 25 березня 2010 р. № 88. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: forum3.sobitie.com.ua/index.php.
• [7] Ортинський В. Л. Соціально небезпечна система: нелегальна економіка – організована злочинність – корупція (закономірності функціонування) / В. Л. Ортинський // Науковий вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. Серія юридична. – 2003. – Вип. 3. – С. 14.