< Попер   ЗМІСТ

Державне регулювання та громадський контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження

Відповідно до ст. 27 ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження" державна політика у сфері захисту тварин від жорстокого поводження проводиться в таких основних напрямах:

  • • контроль за дотриманням законодавства про захист тварин від жорстокого поводження;
  • • установлення єдиних норм у сфері захисту тварин від жорстокого поводження;
  • • пропаганда гуманного поводження з тваринами, розробка та впровадження освітніх програм з охорони та захисту тварин від жорстокого поводження;
  • • установлення відповідальності за порушення законодавства про захист тварин від жорстокого поводження.

КМ України через систему органів виконавчої влади забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту тварин від жорстокого поводження.

Управління у сфері захисту тварин від жорстокого поводження в межах своєї компетенції здійснюють:

  • • центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
  • • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;
  • • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
  • • центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини;
  • • центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки;
  • • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти і науки;
  • • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;
  • • інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері захисту тварин від жорстокого поводження визначаються законодавством України.

Відповідно до ст. 29 ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі охорони навколишнього природного середовища, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження належать:

  • • координація інших органів виконавчої влади у сфері захисту тварин від жорстокого поводження;
  • • реалізація державної політики у сфері захисту диких, домашніх, безпритульних тварин від жорстокого поводження;
  • • сприяння роботі громадських організацій з контролю у сфері захисту тварин від жорстокого поводження;
  • • здійснення інших повноважень у сфері захисту тварин від жорстокого поводження відповідно до своєї компетенції.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі захисту тварин від жорстокого поводження належить затвердження порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження належить:

  • • контроль за утриманням та розведенням диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах;
  • • контроль за наявністю у юридичних чи фізичних осіб документів, що підтверджують законність набуття диких тварин, у тому числі занесених до Червоної книги України;
  • • контроль за наявністю дозвільних документів на утримання та розведення диких тварин;
  • • здійснення інших повноважень у сфері захисту тварин від жорстокого поводження відповідно до своєї компетенції.

Відповідно до ст. 30 ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження належать:

  • • забезпечення формування державної політики у сфері захисту с.-г. тварин від жорстокого поводження;
  • • розробка та затвердження ветеринарно-санітарних вимог до утримання тварин у притулках, до утримання та розведення с.-г., диких тварин та під час їх транспортування;
  • • розробка та затвердження правил використання тварин у видовищних заходах;
  • • здійснення інших повноважень у сфері захисту тварин від жорстокого поводження відповідно до своєї компетенції.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження належить:

  • • забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту с.-г. тварин від жорстокого поводження;
  • • здійснення контролю за розведенням та утриманням с.-г. тварин, що виключає жорстоке поводження з ними;
  • • видача дозволу на проведення заходів із залученням тварин;
  • • здійснення інших повноважень у сфері захисту тварин від жорстокого поводження відповідно до своєї компетенції.

Статтею 31 ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження" визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти і науки, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження. До його повноважень у цій сфері належать:

  • • контроль за дотриманням вимог цього Закону під час проведення наукових експериментів;
  • • затвердження переліку наукових установ, які мають право проводити досліди на тваринах;
  • • видача дозволів на проведення наукових експериментів над тваринами;
  • • здійснення інших повноважень у сфері захисту тварин від жорстокого поводження відповідно до своєї компетенції.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження належить:

  • • установлення порядку проведення наукових дослідів, експериментів на тваринах;
  • • затвердження альтернативних методів та об'єктів для отримання наукових даних;
  • • здійснення інших повноважень у сфері захисту тварин від жорстокого поводження відповідно до своєї компетенції.

Окремо ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження" у ст. 32 виокремлюється нагляд органів внутрішніх справ за дотриманням законодавства щодо захисту тварин від жорстокого поводження.

Органи внутрішніх справ (підрозділи міліції громадської безпеки) здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства про порядок поводження й утримання домашніх тварин. Серед основних обов'язків міліції, відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про міліцію", є і такі, як забезпечення в межах своїх повноважень додержання вимог закону, виконання та контроль за рішеннями сільських, селищних, міських рад з питань охорони громадського порядку, торгівлі, утримання тварин у домашніх умовах, додержання тиші в громадських місцях тощо, а також контроль за утриманням в належній чистоті вулиць, прибудинкових територій і дворів у містах та інших населених пунктах. Як приклад за 7 місяців 2010 року органами внутрішніх справ України було складено 3,8 тис. адміністративних протоколів[1] за ст. 154 (Порушення правил тримання собак і котів) КУпАП.

Міліція в порядку, встановленому ЗУ "Про міліцію", має право на застосування вогнепальної зброї до домашньої тварини в разі, якщо її поведінка створює загрозу для здоров'я людини. Застосування вогнепальної зброї у таких випадках регламентується ч. 4 ст. 15 ЗУ "Про міліцію". Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.

Громадський контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля відповідно до ст. 33 ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження".

Громадські інспектори з охорони довкілля мають право складати протоколи за фактами жорстокого поводження з тваринами[2]. Ці протоколи розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Громадські інспектори з охорони довкілля у сфері захисту тварин від жорстокого поводження:

  • • беруть участь у проведенні спільно з працівниками державних установ ветеринарної медицини рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про захист тварин від жорстокого поводження;
  • • надають допомогу органам державного контролю у сфері захисту тварин від жорстокого поводження в діяльності щодо запобігання правопорушенням у сфері захисту тварин від жорстокого поводження.

Детальніше права громадських інспекторів викладені у Положенні про громадських інспекторів з охорони довкілля[3]. Громадські інспектори мають право:

  • • спільно з працівниками органів Держекоінспекції, інших державних органів, які здійснюють контроль за охороною, раціональним використанням та відтворенням природних ресурсів, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, брати участь у проведенні перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами вимог природоохоронного законодавства, норм екологічної безпеки, охорони, раціонального використання та відтворення природних ресурсів;
  • • за направленням органу Держекоінспекції, який призначив громадського інспектора, проводити рейди та перевірки і складати акти перевірок;
  • • складати протоколи про адміністративні правопорушення при виявленні порушень природоохоронного законодавства, відповідальність за які передбачена КУпАП, і подавати їх відповідному органу Держекоінспекції для притягнення винних до відповідальності;
  • • доставляти осіб, які вчинили порушення природоохоронного законодавства, до органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ та штабів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення;
  • • перевіряти документи на право використання об'єктів тваринного світу, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь полювання і рибальства, добутої продукції та інших предметів;
  • • проводити у випадках, установлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для попередження і розкриття порушень законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів;
  • • брати участь у підготовці для передачі до судових органів матеріалів про відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та виступати в ролі свідків;
  • • роз'яснювати громадянам вимоги природоохоронного законодавства та їх екологічні права;
  • • брати участь у проведенні громадської екологічної експертизи відповідно до ЗУ "Про екологічну експертизу"[4];
  • • одержувати в установленому порядку інформацію про стан навколишнього природного середовища, джерела негативного впливу на нього та заходи, що вживаються для поліпшення екологічної ситуації.

Відповідно до ст. 34 ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження" контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження може здійснюватися громадськими організаціями, статутною метою яких є захист тварин від жорстокого поводження.

Громадські організації у сфері захисту тварин від жорстокого поводження:

  • • беруть участь у проведенні державними органами управління у сфері захисту тварин від жорстокого поводження перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями планів і заходів, пов'язаних із захистом тварин від жорстокого поводження;
  • • ставлять перед відповідними органами державної влади питання про конфіскацію тварин та відповідальність осіб, які їх утримують, відповідно до чинного законодавства, у разі виявлення фактів жорстокого поводження з тваринами;
  • • подають до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про захист тварин від жорстокого поводження, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських організацій.

Громадські організації, статутною метою яких є захист тварин від жорстокого поводження, мають право одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації ними своїх статутних цілей і завдань.

Діяльність громадських організацій у сфері захисту тварин від жорстокого поводження здійснюється відповідно до законодавства України на основі їх статутів.

Спеціальним нормативно-правовим актом є ЗУ "Про громадські об'єднання"[5]. Громадське об'єднання – це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. За організаційно-правовою формою воно утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація – це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадська спілка – це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Найбільш повно повноваження громадських організацій у галузі охорони навколишнього природного середовища викладено у ст. 21 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища". Громадські природоохоронні організації мають право:

  • а) брати участь у розробці планів, програм, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, розробляти і пропагувати свої екологічні програми;
  • б) утворювати громадські фонди охорони природи; за погодженням з місцевими радами за рахунок власних коштів і добровільної трудової участі членів громадських організацій виконувати роботи з охорони та відтворення природних ресурсів, збереження та поліпшення стану навколишнього природного середовища;
  • в) брати участь у проведенні центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів;
  • г) проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;
  • д) вільного доступу до екологічної інформації;
  • е) виступати з ініціативою проведення всеукраїнського і місцевих референдумів з питань, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, використанням природних ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки;

є) вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

  • ж) подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських організацій;
  • з) брати участь у заходах міжнародних неурядових організацій з питань охорони навколишнього природного середовища;
  • и) брати участь у підготовці проектів нормативно-правових актів з екологічних питань;

і) оскаржувати в установленому законом порядку рішення про відмову чи несвоєчасне надання за запитом екологічної інформації або неправомірне відхилення запиту та його неповне задоволення.

Прикладом діяльності громадських організацій у сфері захисту тварин від жорстокого поводження є створення міської комісії з питань перевірки умов утримання диких тварин у м. Києві. Керуючись чинним законодавством, було створено та затверджено склад міської комісії з питань перевірки умов утримання диких тварин у м. Києві[6].

За порушення вимог ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження" винні особи несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом.

Відповідно до КУпАП, громадяни, що є власниками собак, котів і хижих тварин, та посадові особи підприємств, установ і організацій, що утримують собак, котів та хижих тварин, несуть відповідальність у встановленому порядку:

  • а) за порушення вимог щодо вивезення з України та ввезення на її територію об'єктів тваринного світу накладається штраф: на громадян – від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян з конфіскацією цих об'єктів, або без такої, і на посадових осіб – від 5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян (ст. 88);
  • б) за жорстоке поводження з тваринами, вчинення дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі накладається штраф від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян (ст. 89);
  • в) за порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог стягується штраф у розмірі: з громадян – від 0,5 до 1 неоподатковуваного мінімуму доходу громадян, з посадових осіб – від 3 до 6 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян (ст. 107);
  • г) порушення правил благоустрою території міста, а також недодержання правил щодо забезпечення чистоти і порядку в місті тягне за собою попередження, або накладання штрафу на громадян у розмірі від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян і попередження або накладання штрафу на посадових осіб в розмірі від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян (ст. 152);
  • д) знищення або пошкодження зелених насаджень та інших об'єктів озеленення тягне за собою накладання штрафу у розмірі: на громадян – від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, на посадових осіб – від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян (ст. 153);
  • е) порушення правил утримання собак і котів тягне за собою попередження або накладання штрафу: на громадян – від 1 до З неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, на посадових осіб у розмірі від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян.

Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а також повторне, протягом року, вчинення порушення – тягнуть за собою накладання штрафу на громадян від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян з конфіскацією тварин (на розсуд суду тварина може бути конфіскована) і на посадових осіб – від 4 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 154);

є) торгівля з рук у невстановлених місцях тягне за собою накладання штрафу у розмірі від 1 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян з конфіскацією предмету торгівлі або без такої (ст. 160);

  • ж) незаконне скуповування, продаж і переробка шкурок тварин тягне за собою накладання штрафу у розмірі від 1 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян (ст. 163);
  • з) порушення тиші на вулицях, площах, у парках, гуртожитках, жилих будинках, та інших громадських місцях у заборонений час тягне за собою попередження або накладання штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян (ст. 183)[7].

КК України ст. 299 передбачає відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Частина перша зазначеної статті вказує, що знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Частина друга цієї статті кваліфікує ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього, караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

ЦК України передбачає такі види відповідальності власників собак, котів і хижих тварин та посадових осіб підприємств, установ і організацій, що утримують собак, котів та хижих тварин: відшкодування моральної та майнової шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди (ст. 23), завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

  • 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
  • 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
  • 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
  • 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Вона відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені у ст. 1167 ЦК України. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, встановлено ст. 1187 ЦК України. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Конкретний розмір моральної шкоди визначає сам потерпілий, він же – позивач по справі. Тут повинні враховуватися всі ті моральні й фізичні страждання, яких позивач зазнав внаслідок укусу тварини. До моральних належать: переживання, безсоння, стрес, шок, жах від пережитого; до фізичних: біль, хворобливий стан, забиті місця, усілякі незручності й труднощі, необхідність лікування в лікарні, придбання ліків тощо.

Окрім громадян, підприємства, установи, організації також зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства у сфері захисту тварин від жорстокого поводження, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження", на відміну від ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", не передбачає такий вид відповідальності як дисциплінарна.

  • [1] Про розгляд звернення [щодо виконання Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"] [Електронний ресурс] : Лист МВС України від 13.08.2010 р. за № 10/5-5427 // Ліга : Закон. – 1 файл. – mvsl55.LHT. – Назва з екрана.
  • [2] Про розгляд звернення [щодо застосування нормативно-правових актів у сфері захисту тварин] [Електронний ресурс]: Лист Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 07.06.2007 р. за № 19/3-366 // Ліга: Закон. – 1 файл. – fin29905.LHT. – Назва з екрана.
  • [3] Про затвердження Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля: Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.02.2002 р. за № 88 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 13 (12.04.2002). – уточнення; Офіційний вісник України. – 2002. – № 12 (05.04.2002). – Ст. 631.
  • [4] Про екологічну експертизу : Закон України від 09.02.1995 р. за № 45/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8 (21.02.95). – Ст. 54.
  • [5] Про громадські об'єднання: Закон України від 22.03.2012 р. за № 4572-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 1 (04.01.2013). – Ст. 1.
  • [6] Про створення міської комісії з питань перевірки умов утримання диких тварин у м. Києві: Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.12.2007 р. за № 1649 // Хрещатик. – 2007. – 12. – № 224.
  • [7] Питання Київського міського госпрозрахункового Центру "Тварини в місті" [Електронний ресурс] : Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.02.1998 р. за № 379 // Ліга : Закон. – 1 файл. – MA980379.LHT. – Назва з екрана.
 
< Попер   ЗМІСТ