< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів

У практиці підприємницької діяльності все частіше виникають проблеми, пов'язані з оцінкою вартості нематеріальних активів. Названа оцінка, зокрема, необхідна за таких обставин: відчуження нематеріальних активів державою; включення об'єктів інтелектуальної власності до статутного фонду; визначення майнових частин у статутному фонді за злиття або поділу організацій; оцінка та переоцінка нематеріальних активів з метою обліку всіх активів підприємства; розв'язання питань щодо купівлі (продажу) прав на об'єкти інтелектуальної власності; здійснення фінансової звітності підприємств; оцінка застави під отримуваний кредит; визначення збитків від порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності; організація франчайзингу.

Специфіку нематеріальних активів як неуречевленої частини майна підприємства відображують особливості їхньої оцінки. Складність вартісної оцінки нематеріальних активів зумовлено: різноманітністю об'єктів інтелектуальної власності, кожний з яких за законом має бути оригінальним; різними способами їхньої появи на підприємстві; різними формами їхнього практичного використання на підприємстві; імовірнісним характером отриманих результатів вартісної оцінки.

Використовувані на практиці підходи до оцінки вартості нематеріальних активів орієнтовано переважно на міжнародні стандарти оцінки майна (МСО). Ці стандарти були розроблені Міжнародним комітетом зі стандартів оцінки майна (TIAVSC) і набрали чинності з 1994 р.

Оцінка вартості нематеріальних активів проводиться в певній послідовності і включає такі етапи: обстеження нематеріальних активів; правова експертиза; з'ясування типу вартості, що визначається, і вибір відповідного методу (методів) оцінки вартості; формування інформаційної бази для проведення оцінки; розрахунки вартості нематеріальних активів за вибраними методами; підготовка звіту про оцінку.

Оцінка нематеріальних активів певною мірою залежить від способу їх придбання. Підприємство може самостійно створити окремі види нематеріальних активів, купити за рахунок власних коштів і кредитів банку, одержати як внесок учасника до статутного фонду підприємства, а також завдяки безкоштовній передачі нематеріальних активів іншими юридичними і фізичними особами.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість створеного підприємством нематеріального активу включає витрати на оплату праці; прямі матеріальні витрати; інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій); витрати пов'язані з удосконаленням нематеріальних активів і підвищенням їхніх можливостей та строку використання.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу включає ціну придбання нематеріального активу; мито; непрямі податки, що не підлягають відшкодуванню; інші витрати пов'язані з придбанням; відсотки за кредит.

Первісна вартість безоплатно отриманих нематеріальних активів є їхня справедлива вартість на дату отримання, з урахуванням витрат, які виникають внаслідок його придбання.

Первісна вартість нематеріальних активів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками підприємства їхня справедлива вартість, з урахуванням витрат, які виникають внаслідок його придбання.

Переоцінена первісна вартість нематеріального активу визначається як добуток первісної вартості та індексу переоцінки.

Нематеріальні активи за характером функціонування і дією на кінцеві результати виробництва ідентичні основним засобам виробництва. У підприємстві вони використовуються тривалий час з метою одержання прибутку. Це є економічною підставою для нарахування на них амортизації. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їхнього корисного використання, який установлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше як 20 років.

Метод нарахування амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутньої економічної вигоди. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

Нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання і припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття нематеріального активу. Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації переглядається в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутньої економічної вигоди.

Амортизаційні відрахування не нараховуються на такі нематеріальні активи: ноу-хау, гудвіл, товарні знаки, вартість яких не зменшується в процесі їхнього використання.

Нематеріальний актив списується з балансу підприємства в разі закінчення строку його корисного використання, внаслідок продажу або неможливості отримання економічної вигоди від його експлуатації. Якщо нематеріальний актив перестає приносити дохід підприємству ще до повного погашення його балансової вартості, то одноразово донараховують амортизацію до рівня початкової вартості і цю суму відносять на фінансові результати господарювання.

Підприємства, використовуючи свої кошти на придбання нематеріальних активів, планують отримати додатковий прибуток від їхнього використання. Тому ефективність використання нематеріальних активів в кінцевому результаті має виражатися в поліпшенні загального стану господарської діяльності підприємства.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >