< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Сутність і методи визначення рентабельності виробництва

Сума прибутку, отримана підприємством, є дуже важливим показником господарської діяльності. Однак, він не може характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку матиме підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої праці, що забезпечує порівняно великі обсяги виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг).

Співвідношення прибутку з поточними витратами або авансованим капіталом характеризує рентабельність виробництва. У найширшому розумінні рентабельність означає прибутковість, дохідність виробництва всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих її видів; дохідність підприємств і організацій як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рівень рентабельності – це відносний показник, що характеризує рівень прибутковості і вимірюється у відсотках.

У практиці господарської діяльності використовуються різні варіанти визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, що зумовлює розрахунок великої кількості показників рівня рентабельності. Класифікацію показників рентабельності наведено на рис. 12.5.

Класифікація показників рентабельності.

Рис. 12.5. Класифікація показників рентабельності.

Рентабельність окремих видів продукції (робіт, послуг) обчислюється на підставі показників прибутку від їхньої реалізації та поточних витрат. Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: загальний прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності. При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).

Обов'язковою і важливою складовою фінансового аналізу має бути оцінка показників рентабельності підприємства. Таку оцінку доцільно здійснювати за показниками.

  • 1. Рівень рентабельності підприємства – це відношення чистого прибутку до повної собівартості реалізованої продукції, виражене у процентах.
  • 2. Рівень рентабельності основної діяльності – це відношення прибутку від реалізації продукції до витрат на виробництво продукції, виражене у процентах.
  • 3. Рівень рентабельності капіталу підприємства – це відношення прибутку до всієї вартості активів, виражене у процентах.
  • 4. Рівень рентабельності основного капіталу – це відношення чистого прибутку до вартості основного капіталу, виражене у процентах.
  • 5. Рівень рентабельності власного капіталу – це відношення чистого прибутку до середньої величини власного капіталу, виражене у процентах.
  • 6. Рівень рентабельності продажу – це відношення прибутку від продажу продукції до виручки від її реалізації, виражене у процентах.

Динаміка цих показників дає змогу визначити конкретні резерви її підвищення. Досягнення необхідного рівня рентабельності є передумовою переходу господарств на самофінансування, коли розширене відтворення здійснюється переважно за рахунок власних засобів. В умовах самофінансування маса прибутку підприємства забезпечує необхідні нагромадження коштів з метою збільшення основного і оборотного капіталу та на соціально-культурні заходи.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >