< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ФІНАНСОВО-МАЙНОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА ТА МЕТОДИ ЙОГО ОЦІНКИ

  • 14.1. Суть фінансово-майнового стану підприємства
  • 14.2. Показники фінансової стійкості підприємства
  • 14.3. Показники ліквідності та платоспроможності підприємства
  • 14.4. Оцінка майнового стану підприємства

Суть фінансово-майнового стану підприємства

В умовах ринкових відносин суттєво зростає роль фінансово- економічної діяльності, що передбачає своєчасний та якісний аналіз фінансового стану підприємств, оцінку використання капіталу і забезпечення ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості. На цій основі здійснюється пошук та реалізуються заходи щодо підвищення і зміцнення фінансової стабільності підприємства.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність підприємства та величина прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Фінансовий стан підприємства враховують також банки, визначаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансово-майновий стан підприємства – це система економічних відносин, яка пов'язана з наявністю і рухом коштів, утворенням фінансових ресурсів, сукупністю матеріальних і нематеріальних цінностей та боргових прав для повного фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності і розвитку підприємства.

Фінансово-майновий стан підприємства безпосередньо залежить від результатів його фінансово-господарської діяльності. Передовсім зміцненню фінансового стану підприємства сприяють безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг та зниження їхньої собівартості забезпечує високу прибутковість підприємства, що позитивно впливатиме на його фінансовий стан. І навпаки, неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції призводять до зменшення надходження коштів від її реалізації, що погіршує платоспроможність підприємства.

Фінансово-господарська діяльність підприємства має бути спрямована на організацію систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, додержання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою забезпечення ефективного функціонування.

Отже, оцінка фінансово-майнового стану – це одна з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності підприємств. Метою оцінки фінансово-майнового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як підгрунтя стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед партнерами, кредиторами та бюджетом.

Основними напрямами забезпечення фінансово-майнового стану є обґрунтування та прийняття підприємством адекватних рішень за такими основними видами його діяльності:

  • – операційна діяльність (управління фінансовими результатами діяльності, забезпечення прибутковості підприємства, ефективне використання фінансових ресурсів);
  • – фінансова діяльність (управління джерелами формування фінансових ресурсів та їх розподілом, управління пасивами);
  • – інвестиційна діяльність (управління структурою, обсягами та складом активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів).

Фінансово-майновий стан підприємства потрібно систематично і всебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це зумовить поліпшення фінансових результатів діяльності підприємства, дасть змогу визначити способи ефективного використання фінансових ресурсів та їхнє раціональне розміщення. Неефективне використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку та зниження рентабельності підприємства.

Основними завданнями оцінки фінансово-майнового стану підприємства є:

  • – визначення рентабельності підприємства;
  • – вивчення ефективності використання капіталу підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
  • – оцінка динаміки і стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;
  • – оцінка стану суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та його конкурентоспроможності;
  • – визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Оцінка фінансово-майнового стану підприємства є необхідною умовою розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств, мінімізації ризиків за позиками та внесками, а також для інформування інвесторів і кредиторів. Кредитори й інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позичками та внесками, а також для обов'язкового диференціювання відсоткових ставок.

Аналіз фінансового стану – це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який здійснюється аналітиками і грунтується на широкій інформаційній базі, включаючи статистичну звітність та оперативні дані. За організаційними формами проведення виділяють два головні види аналізу фінансового стану: внутрішній і зовнішній.

Основний зміст зовнішнього аналізу фінансового стану включає: показники прибутку і рентабельності; ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства; ефективності використання залученого капіталу; економічної діагностики фінансового стану підприємства і рейтингової оцінки емітентів.

Внутрішній аналіз фінансового стану підприємства здійснюється за даними фінансової звітності і включає: показники використання майна (капіталу) підприємства та його вплив на фінансовий стан; фінансової стійкості та стабільності підприємства; динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають; кредитоспроможності підприємства; ефективності використання власних та залучених фінансових ресурсів; ліквідності та платоспроможності підприємства; комплексної оцінки фінансового стану підприємства.

З огляду на терміни та цілі проведення виокремлюють поточний (оперативний) та прогнозний аналіз фінансового стану підприємства.

Поточний (оперативний) аналіз фінансового стану проводиться в процесі поточної господарської діяльності з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності.

Прогнозний (перспективний) аналіз фінансового стану здійснюється підприємством за прогнозними або очікуваними даними, які порівнюють з даними відповідного звітного періоду. Він дає змогу повніше проаналізувати перспективний фінансовий стан і визначити майбутні результати фінансової діяльності підприємства.

Предметом аналізу фінансового стану підприємства є його фінансові ресурси, їхнє формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства – об'єктивної його оцінки та виявлення на цій підставі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів – можуть застосовуватися різні методи.

Метод фінансового аналізу – це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства. В економічній практиці використовуються різні методи аналізу фінансового стану підприємства. При цьому широко застосовуються традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи оброблення рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).

Сукупність прийомів та методів, які використовуються для вивчення фінансового стану підприємства, утворює методологію та методику аналізу.

Аналіз фінансового стану підприємства здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три головні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі є головними для оцінки фінансового стану підприємства. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності в різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі ґрунтуються на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі – це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найпоширеніші з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).

Нормативні моделі – це моделі, які грунтуються на порівнянні фактичних результатів діяльності підприємства з нормативними. Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому аналізі фінансового стану. Їх суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від нормативних.

Отже, розгляд сутності фінансово-майнового стану підприємства передбачає його оцінку та аналіз використання фінансових ресурсів, а також пошук резервів для ефективного використання власного і залученого капіталу.

Звіт про фінансові результати віддзеркалює ефективність (або неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відбиває фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про фінансові результати дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, рік).

Фінансова звітність підприємств містить також іншу інформацію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів, причини змін, що сталися, та резерви поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >