Етика ділової (професійної) комунікації
Комунікація, яка розгортається у сфері офіційних відносин і спрямована на розв'язання конкретної проблеми або досягнення необхідного результату, з урахуванням спільних інтересів і мети комунікантів, називається діловою. Ділове спілкування – найбільш масовий різновид спілкування людей в соціумі. Без нього неможливі відносини в сфері економічних, правових, дипломатичних, комерційних, адміністративних відносин.
Уміння успішно вести ділові переговори чи грамотно й правильно скласти документ нині є обов'язковою вимогою до професійної культури менеджерів, керівників усіх рівнів, референтів, службовців. Для досягнення високої результативності в управлінській діяльності людина повинна оволодіти відповідними знаннями щодо правил, форм і методів ведення ділової комунікації, про постулати ділового спілкування.
Ділове спілкування завжди доцільне. А отже, сама організація ділового спілкування, вибір комунікативних стратегій і тактик, використання мовних засобів у діловому мовленні чітко підпорядковані меті досягнення позитивного результату в розв'язанні конкретного питання.
Проте сфера ділового спілкування не позбавлена й проблем, які виникають в царині морально-етичних відносин.
З-поміж найважливіших одвічних моральних дилем, які постають перед суб'єктами ділових відносин, виділяють співвідношення мети й засобів її досягнення; співвідношення особистих і суспільних інтересів; вибір між короткотривалою вигодою і довготривалим результатом; співвідношення матеріальних і духовних цінностей під час прийняття рішень.
Із метою віднайдення найбільш сприятливих і прийнятних для всіх сторін ділового спілкування були вироблені принципи й положення професійної етики.
Професійна етика – це конкретно визначений набір морально-етичних норм, які є регулятором поведінки у будь-якій професійній діяльності. Така рольова етика забезпечує позитивне й результативне розв'язання суперечливих із позиції моралі проблем. Професійна етика вивчає професійну мораль як конкретизацію загальних моральних принципів і норм щодо особливостей того чи того різновиду професійної' діяльності. Так формуються загальні принципи професійної поведінки як орієнтири дотримання загальносуспільних моральних норм.
В умовах сучасних ринкових відносин ключові етичні проблеми в діловому спілкуванні виникають як на макрорівні, так і на мікрорівні.
Так, на макрорівні з-посеред проблем морально-етичного характеру виокремлюють:
- • відносини між організаціями;
- • відносини між організаціями і державою;
- • відносини між організаціями-виробниками і споживачами;
- • відносини між організаціями і власниками (інвесторами);
- • відносини між організаціями і місцевими громадами й товариствами;
- • відносини між організаціями та довкіллям.
На мікрорівні серйозні моральні проблеми можуть виникати всередині організацій на таких ділянках, як:
- • прийняття управлінських рішень;
- • відносини між керівниками й підлеглими;
- • службове викриття;
- • гендерна політика;
- • взаємні послуги.
Для розв'язання етичних проблем, які виникають у ділових відносинах на макро- й мікрорівні, створюють етичні кодекси.
Етичний кодекс є зведенням правил і норм поведінки, які виконують учасники певної групи. За допомогою кодексу задаються певні моделі поведінки та єдині стандарти відносин і спільної діяльності.
Кодекси регламентують поведінку фахівця у складних етичних ситуаціях, характерних для певної професії, підвищують статус професійного товариства в соціумі, формують довіру до представників тієї чи тієї професії.
Найважливіше завдання кодексу професійної або корпоративної етики – встановити пріоритети щодо цільових груп і шляху узгодження їхніх інтересів.
