< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Соціальні ролі й рольова поведінка людини в діловому спілкуванні

Соціальна роль і рольова поведінка людини – це механізми соціалізації особистості.

У зв'язку з цим виділяють поняття соціального статусу, соціальної ролі та рольової поведінки.

Соціальний статус – положення суб'єкта в системі міжособистісних відносин, яке визначає його обов'язки, права й привілеї.

Соціальна роль – норми поведінки людини, що має певний статус.

Рольова поведінка – конкретне використання людиною соціальної ролі (реалізуються особистісні характеристики).

Соціальна диференціація притаманна всім формам існування людини. Її поведінка пояснюється соціальною нерівністю в суспільстві. Соціальна роль соціокультурно обумовлена, і тому на неї впливають соціальне походження, етнічна належність, рівень освіти, посада, професійна належність, влада, прибуток і статки, спосіб життя та ін. Виконання ролі має суто індивідуальний характер. У реальному житті кожна людина виконує не одну, а кілька соціальних ролей: вона може бути інженером, членом профспілки, сином, батьком та ін.

Одні ролі людина отримує від народження, інші набуває з плином життя. Проте сама соціальна роль не визначає поведінку кожного її носія в деталях: все залежить від того, як кожна людина засвоїть ту чи ту конкретну роль. А рівень засвоєння визначається особистісними характеристиками кожної окремої людини. Кожна конкретна соціальна роль, передбачаючи певні задані шаблони поведінки, завжди дає для того чи того виконавця певний "діапазон можливостей", тому окремі соціальні ролі можуть мати до певної міри особистісне забарвлення.

Людина має можливість обирати з великої кількості соціальних статусів і ролей, пропонованих суспільством, ті, що дозволяють якнайкраще реалізувати їй свої плани, максимально ефективно застосовувати свої здібності. На прийняття людиною тієї чи тієї соціальної ролі впливають як соціальні умови, так і її біологічні й особистісні особливості (стан здоров'я, стать, вік та ін.). Будь-яка роль окреслює лише загальну схему поведінки людини, пропонуючи обрати шляхи її виконання самій особистості.

Будь-яка соціальна роль має свою структурну будову.

Якщо структурні компоненти соціальної ролі неузгоджені між собою, виникає рольовий конфлікт. Виділяють міжрольовий і внутрішньорольовий конфлікти. Міжрольовий конфлікт виникає тоді, коли людина виконує різні соціальні ролі, вимоги яких суперечать одна одній. Уважається, що основу цього конфлікту складає ілюзія того, що людина зможе виконати усі ці ролі вчасно і якісно. Причиною виникнення внутрішньорольового конфлікту є різні вимоги до виконання людиною тієї самої соціальної ролі, які висувають представники різних соціальних груп.

Кожна людина в соціумі постає у трьох вимірах: "Я-образ" – уявлення людини про саму себе, "Реальне Я" – істинна, об'єктивна сутність людини, що виражається через певну сукупність притаманних їй рис, "Імідж-Я" – образ людини за враженнями оточення.

Уважається, що соціальна роль близька до поняття "Імідж-Я" і характеризується сукупністю дій і вчинків, яких очікують від її виконавця.

Вчені зауважують, що людина стає особистістю лише тоді, коли навчиться входити в роль іншої людини.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >