Механізми взаєморозуміння у спілкуванні

Взаєморозуміння в спілкуванні – явище складне й багатогранне, і тому процес досягнення взаєморозуміння вимагає від учасників комунікації' значних зусиль, знань і вмінь.

Дослідники відзначають, що сутність взаєморозуміння як соціально- психологічного феномена полягає в узгодженні індивідуального усвідомлення предмета спілкування, взаємоприйнятному обопільному оцінюванні й прийнятті цілей, мотивів та установок партнерів по взаємодії, під час якої спостерігається близькість або схожість (повна або часткова) пізнавального, емоційного і поведінкового реагування на прийнятні для них способи досягнення результатів спільної діяльності.

Для досягнення взаєморозуміння між людьми необхідно створювати спеціальні умови, найважливішими з-поміж яких є:

• • розуміння мовлення партнера, з яким взаємодієш;
• • усвідомлення рис і якостей партнера, з яким взаємодієш;
• • вплив на особистість партнера в ситуації взаємодії з ним;
• • вироблення угоди і її практичне виконання за встановленими правилами.

Для досягнення взаєморозуміння люди мають відштовхуватися від одних і тих самих постулатів спілкування і взаємодії і зіставляти предмет обговорення з однаковими соціальними зразками, нормами поведінки.

Проте взаєморозуміння неможливо досягнути, якщо:

• • сприйняття партнерами один одного викривлене;
• • мовленнєві й інші сигнали учасниками спілкування сприймаються по-різному;
• • бракує часу на осмислення й усвідомлення отриманої й переданої інформації;
• • передана інформація навмисно або випадково викривлюється;
• • немає можливості виправити помилку або уточнити відомості;
• • немає єдиного поняттєвого апарату для оцінювання особистісних рис партнера, контексту його мовлення чи поведінки;
• • у процесі виконання конкретного завдання порушуються правила взаємодії та ін.

Що більш прийнятними для партнерів будуть правила взаємодії (спільної діяльності), то швидше буде досягнуто взаєморозуміння.

Роль контактної зони під час спілкування

Контактна зона, чи дистанція, на якій розміщуються учасники спілкування відіграє важливу роль як позамовний чинник організації спілкування.

Установлено, що людина почувається зручно і вважає, що про неї складається позитивне враження, якщо перебуває від партнера по спілкуванню на такій відстані, яка за вимогами певного суспільства приймається як така, що відповідає конкретному різновиду спілкування й типу відносин.

На розміри дистанцій впливає низка чинників: місце проживання (місто, село, щільність населення), належність до певної національності, стать, культура, делікатність людини, індивідуальні особливості (темперамент, характер, почуття власної гідності, сором'язливість, конфліктність, підозріливість).

Дистанції під час спілкування й особливості співробітників необхідно враховувати при організації їхніх робочих місць і робочих зон. Під час спілкування за столом стіл сприймається як бар'єр, який можна використати або усунути залежно від позицій сторін та їхніх відносин. Правильне розміщення за столом учасників переговорів сприяє встановленню атмосфери співпраці. Якщо співрозмовників за столом двоє, то вони можуть займати кутову позицію, що свідчить про прихильність, відкритість. Водночас кут столу за необхідності може бути використаний як бар'єр. Розміщення партнерів відносно один одного під кутом 90° по один бік стола вказує на позицію повної співпраці. Розташування учасників спілкування по різні боки стола – один навпроти одного – називається змагально-оборонною позицією. Стіл у цьому випадку приховує значну частину компонентів невербальних засобів спілкування, подумки ділиться навпіл, і співрозмовники сприймають ближню половину як свою територію. Обговорюваний документ зазвичай кладеться точно на уявну "порубіжну лінію", переміщення його на свою територію для перегляду сприймається як знак прагнення до співпраці, повернення на територію особи, яка принесла документ,– знак відкидання документа й небажання продовжувати розмову. Незалежна позиція – розміщення партнерів за протилежними кутами столу. Таке розташування засвідчує небажання спілкуватися. У такій позиції кожен може займатися своєю справою.

Круглі столи передбачають рівноправність учасників переговорів, вільну й відкриту дискусію, дещо неформальну атмосферу.