Бізнес як сфера ділового спілкування

3.1. Ефективність комунікацій в умовах ринкових відносин
3.2. Мікрокосм офісу
3.3. Імідж як чинник ділової комунікації
3.4. Розвиток і формування особистісно-ділових характеристик. Ділові якості керівника
3.5. Правила поведінки службовців. Норми поведінки керівника
3.6. Оформлення візитних карток

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ

Вербальна агресія – образи на адресу співрозмовника.

Візитна коріте (візитівка) – традиційний носій контактної інформації про людину чи організацію.

Дипломатичність – вміння вирішувати будь-які виробничі і життєві питання без конфліктів і сварок.

Дрес-код – вимоги до одягу, запроваджені в певній організації. Емпатія – здатність відчувати стан іншої людини.

Імідж – цілеспрямовано сформований образ когось чи чогось, який містить певні ціннісні характеристики й покликаний виявити емоційно- психологічний вплив на цільову аудиторію з метою популяризації чи реклами.

Імідж корпоративний – це сформований, дієвий, емоційно забарвлений образ організації або окремих її складових, що характеризуються певними рисами, які ґрунтуються на реальних чи приписуваних перцептивних властивостях конкретної організації і які є соціально значущими для того, хто сприймає (для реципієнта).

Імідж персональний – знакова характеристика особистості, яка включає форму і зміст та складається з таких компонентів: зовнішні дані особистості, особливості поведінки, соціальні й поведінкові характеристики, самосприйняття, сприйняття референтними групами і публічний образ.

Комунікабельність – вміння людини легко спілкуватись з будь-яким співрозмовником, легко встановлювати дружні стосунки. Професіоналізм – наявність відповідних навичок і вмінь, необхідних для конкретної професії.

Тактовність – делікатне поводження.

Ефективність комунікацій в умовах ринкових відносин

Бізнес є провідною сферою ділового спілкування. Будь-який бізнес спрямований на отримання матеріального прибутку. Оскільки ситуація передбачає наявність щонайменше двох зацікавлених сторін – замовника товарів та послуг і виконавця замовлення,– існує велика вірогідність у виникненні потреби продуктивного "живого" бізнес-діалогу, постає питання ефективних засобів для порозуміння між партнерами.

Ефективність спілкування в умовах ринкових відносин залежить від багатьох чинників.

Одним із важливих факторів ефективної комунікації в бізнесових справах є дотримання морально-етичних норм. Морально-етичні настанови бізнесу ґрунтуються на принципах загальної теорії моралі, основу якої складають загальнолюдські цінності.

Підприємницька діяльність породжує специфічну мораль, яка є складним і доволі суперечливим явищем. У зв'язку з цим учені-філософи схильні вважати, що поняття "мораль" і "бізнес" несумісні, оскільки, керуючись загальними морально-етичними настановами, людина орієнтується на свої уявлення про добро і зло, а в бізнесовому середовищі – на отримання користі. Унаслідок цього кожна окрема людина виступає носієм суперечності "дотримання принципів добра – прагнення отримати матеріальну вигоду". Уважається, що примирення цієї суперечності залежить від загальної моральної культури кожного її носія. Отже, мораль і бізнес можуть бути сумісними настільки, наскільки кожен учасник ділових відносин зможе

узгодити їхні ціннісні установки. Дослідники відзначають, що морально- етичні настанови можуть утвердитися в бізнесовому середовищі, апелюючи до підприємця передусім не як до суб'єкта морального ставлення до дійсності, а як до суб'єкта практичного ставлення. Із цього випливає, що в бізнесі вигідно дотримуватися морально-етичних норм й ураховувати загальнолюдські цінності з огляду на перспективу отримати корисні зв'язки чи прибуток.

Між представниками тієї чи тієї професійної групи в умовах ринкових відносин налагоджуються зв'язки й контакти, які залежать від об'єкта діяльності, використовуваних знарядь праці, прийомів і методів роботи з ними, рівня вимог до виконуваних завдань і розв'язуваних проблем. У зв'язку з цим виникають своєрідні виробничі ситуації, в яких той чи той працівник, окрім своєї професійної компетенції, повинен виявляти соціально-психологічну компетенцію, що полягає в умінні застосовувати основні механізми взаєморозуміння у професійному спілкуванні (ідентифікація, рефлексія, емпатія, атракція (детально див. 4.12)), а також виробленні навичок використовувати ресурсні стани (детально див. 4.7), оскільки це допомагає спілкуватися більш ефективно.

Ще однією важливою умовою успішного спілкування в бізнесовій сфері є виявлення комунікативної компетенції, що виражається в умінні вдало й доречно оперувати вербальними й невербальними засобами спілкування, у знанні й правильному застосуванні засобів системи мови й мовлення, у вироблення позитивного вербально іміджу.

Компетентне використання настанов професійної й загальної моралі, різних видів психологічного впливу, а також мовних і позамовних засобів забезпечить високий рівень ефективності й результативності ділового спілкування.