Усна форма ділового спілкування
- 4.1. Особливості усного ділового спілкування. Мовлвннєвий етикет
- 4.2. Ділова бесіда
- 4.3. Ділова телефона розмова
- 4.4. Проведення ділових нарад
- 4.5. Ділові переговори
КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ
Ділова бесіда – це спеціально організована предметна розмова, під час якої відбувається обмін думками й діловою інформацією.
Ділова нарада – одна з найбільш важливих і найбільш відповідальних форм управлінської діяльності, яка реалізується в усному спілкуванні й під час якої відбувається обмін інформацією між підлеглими та керівником і приймаються управлінські рішення.
Ділові переговори – це процес взаємодії сторін із метою досягнення узгодженого і прийнятного для них рішення.
Мовленнєвий етикет – це система стійких мовних формул, рекомендованих суспільством для встановлення мовленнєвого контакту співрозмовників, підтримання спілкування у виразній тональності відповідно до їхніх соціальних ролей і рольових позицій стосовно один до одного в офіційних і неофіційних обставинах.
Усне спілкування – здійснення комунікативних актів засобами усної форми мовлення.
Особливості усного ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
Усне мовлення – це будь-яке мовлення, відтворене звуками. Усне мовлення розраховане на слухове й зорове сприйняття: звукове й інтонаційне оформлення, мелодика і темп мовлення, тембр і чистота голосу мовця, його просторове розміщення, жестикуляція та міміка – все це впливає на результат сприйняття сказаного. Усне мовлення може характеризуватися уривчастістю, фрагментарністю, ситуативно доцільним поділом синтаксичної конструкції на певні комунікативні відрізки, оскільки воно має поступальний, лінійний і незворотний характер розгортання в часі: мовець не може повернутися до раніше сказаного й відтворити його з певною точністю, то вже буде інший мовленнєвий акт, здійснений з урахуванням реакції слухача на почуте.
Усне мовлення, так само, як і писемне, нормоване й регламентоване. Тому мовець слідкує за тим, щоб його мовлення було логічно зв'язним, добирає відповідні слова для висловлення своєї думки. Проте в усному мовленні допускають певні відхилення від загальноприйнятої норми – незавершені висловлення, елементи вагання, авторський коментар – це необхідно для успішності й ефективності усного спілкування. Однак в офіційному спілкуванні такими прийомами не слід зловживати, оскільки адресат може це сприйняти як недотримання мовних норм або порушення правил ділового спілкування.
Мовленнєвий етикет
Важливу роль в усному спілкуванні відіграє мовленнєвий етикет як система стійких мовних формул, рекомендованих суспільством для встановлення мовленнєвого контакту співрозмовників, підтримання спілкування у виразній тональності відповідно до їхніх соціальних ролей і рольових позицій в офіційних і неофіційних обставинах.
Мовленнєвий етикет – це сукупність усіх етикетних мовленнєвих засобів і правила їхнього використання у відповідних ситуаціях. Загальним принципом використання етикетних засобів у будь-якій сфері людського життя залишається принцип ввічливості. Мовленнєвий етикет – явище національне. Те, що один народ уважає ввічливим, інший може потрактувати як жест неввічливого ставлення до співрозмовника. Різні народи послуговуються різними формами вітання.
Вітання – один із найважливіших знаків мовленнєвого етикету. Із його допомогою встановлюється контакт між учасниками спілкування, передається ставлення людей один до одного.
Окрім універсального принципу ввічливості, у діловому спілкуванні важливо дотримуватися принципу відповідності мовленнєвій ситуації. Атмосфера спілкування (офіційна, неофіційна) і чинник адресата (соціальний статус, особистісні характеристики, вік, стать, рівень знайомства) є визначальними у виборі етикетних формул.
Засобами етикету підкреслюється дистанція офіційного спілкування. Це пов'язано з вибором Ви-спілкування. Незалежно від соціального статусу, статі й віку співрозмовника обирається Ви-звертання, яке визначає вибір теми обговорення, дистанцію спілкування, тональність, лексичний відбір. Офіційна атмосфера вимагає двобічного Ви-звертання в будь-якій соціальній і віковій групі.
Для офіційного ділового спілкування прийнято обирати універсальні етикетні формули.
Вітання |
Добрий день (ранок, вечір)! Доброго дня (ранку, вечора)! |
Прощання |
До побачення! На все добре! До зустрічі! Дозвольте попрощатися! |
Подяка |
Спасибі! Я вам щиро вдячний! Дякую! Дозвольте подякувати вам! Висловлюємо свою вдячність за... Дуже вдячні за Вашу турботу! |
Прохання |
Будь ласка... Будьте ласкаві... Будьте люб'язні... Прошу (просимо) Вас... Дозвольте... Маю до Вас прохання... |
Вибачення |
Пробачте (вибачте), будь ласка... Прошу (просимо) вибачення за... Перепрошуємо Вас... |
Пропозиція |
Дозвольте запропонувати... Мені хочеться запропонувати Вам... Я хотів би запропонувати Вам... |
Запрошення |
Дозвольте запросити Вас на... Я запрошую Вас на... Щиро сподіваємося, що Ви погодитеся... |
Одна з найбільш важливих функцій етикету – зняття агресії. Вона реалізується у правильному доборі тону спілкування, насамперед у незастосування категоричних суджень. Слід пам'ятати: чим ввічливішим буде мовець, тим менш категоричними будуть його висловлювання.